Decision № 16471027, 24.05.2011, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" травня 2011 р. Справа № 5023/2788/11

вх. № 2788/11

Суддя господарського суду Смірнова О.В.

при секретарі судовогозасідання Липко О.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність № 01-61юр/9215 від 19.11.10 р.;

відповідача- не з"явився;

розглянувши справу за позовом Акціонерної компанії "Харківобленерго", м. Харків

до Управління з питань праці та соціального захисту населення Вовчанської райдержадміністрації Харківської області, м. Вовчанськ Харківської області

про стягнення 38926,25 гривень

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Акціонерна компанія "Харківобленерго", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача, Управління з питань праці та соціального захисту населення Вовчанської райдержадміністрації Харківської області, 38 926,25 грн. збитків та судових витрат. Свої вимоги обгрунтовує неналежним виконанням відповідачем п. 6. Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету відносно ненадання уточненої інформації про фактично нараховані суми для компенсування пільг відповідним категоріям громадян.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 квітня 2011 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 24 травня 2011 р.

18 травня 2011 р. відповідач надав до суду заперечення на позовну заяву, в яких заперечував проти позовних вимог, та зазначив, що відповідач діяв в межах повноважень, передбачених законодавством, відшкодування за надані пільги особам, які мають на це право, проведені згідно з чинним законодавством, у зв"язку з чим вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню.

20 травня 2011 р. позивач надав до суду пояснення, в яких зазначив, що Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 р. норму стосовно введення "середніх норм споживання" визнано неконституційною. Після оприлюднення вказаного рішення позивач звернувся до Міністерства палива та енергетики України щодо розрахунків за спожиту електроенергію та отримав відповідь вих. № 32-01/6-2125 від 12.08.08 р., що після 22.05.08 р. обсяг пільгового споживання електроенергії для працівників міліції та пенсіонерів МВС не обмежується середнім нормами споживання, тобто розрахунки з вищезазначеними категоріями проводиться без застосування норм на пільгове споживання електроенергії. Позивач зазначає, що забезпечення єдиного державного обліку фізичних осіб, які мають право на пільги за соціальною ознакою згідно із законами України здійснюється за допомогою Єдиного державного автоматизованого реєстру осіб, які мають право на пільги відповідно до Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги, затвердженого постановою КМУ від 29.01.03 №117. Згідно п.п. 10, 11 даного Положення підприємства та організації, що надають послуги, щомісяця до 25 числа подають уповноваженому органу на паперових та електронних носіях розрахунки щодо вартості послуг, наданих пільговикам у минулому місяці, згідно з формою "2-пільга". Позивач зазначає, що отримавши розрахунок витрат від наданих пільг працівникам міліції на пенсії, працівникам пожежної охорони на пенсії, які нараховані без обмеження середніми нормами споживання, відповідач виключає з суми нарахованих витрат ті розрахунки, що перевищують середні норми споживання, та такі дії призвели до того, що позивач несе збитки від надання пільгових знижок вищезазначеним категоріям пільговиків за період з червня 2008 р. по 01.01.11 р. в сумі 38926,25 грн.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача 38926,25 грн. збитків та судові витрати.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, просив суд розглядати справу без участі представника відповідача.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

На підставі Закону України “Про державний бюджет України на 2008 р. та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” у Законі України “Про міліцію” частину четверту доповнено словами “працівникам міліції та членам їх сімей надається 50-процентна знижка по оплаті жилої площі, комунальних послуг, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Також ст. 22 Закону України “Про пожежну безпеку” доповнено відповідним положенням: “особовому складу державної пожежної охорони та членам їх сімей надається 50-відсоткова знижка плати за жилу площу, комунальні послуги, а також палива в межах норм, встановлених законодавством”. Ст. 24 Закону України “Про Державну кримінально-виконавчу службу Україну” доповнено положенням: “пільги, компенсації та гарантії, передбачені цим Законом, надаються за рахунок і в межах бюджетних асигнувань”.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності окремих положень ст. 65, розділу 1, п. 61, 62, 63, 66 розділу П, п. 3 розділу ІІІ Закону України “Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень ст. 67, розділу І, п. 1-4, 6-22, 24-100 розділу ІІ Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України) визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення ст. 67, розділу І, пп. 2-4, 6-8, 10-18, пп. 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, пп. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 розділу ІІ “Внесення змін до деяких законодавчих актів України” та п. 3 розділу ІІІ “Прикінцеві положення” Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Вказана норма стосовно введення “середніх норм споживання” визнана неконституційною.

Відповідно до п. 3 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програми соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого постановою КМ України № 256 від 04.03.2002 р. (далі Порядок) головним розпорядником коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належать питання праці та соціального захисту населення (далі головні розпорядники коштів).

Згідно з п. 5 Порядку головні розпорядники коштів місцевих бюджетів щомісяця готують інформацію про фактично нараховані суми та акти звіряння розрахунків за надані послуги з підприємствами надавачами відповідних послуг.

Також відповідно до п.6. Порядку, у разі виникнення додаткових зобовязань головні розпорядники коштів місцевих бюджетів надсилають щомісяця до 18 числа фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад (міст республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення) уточнену інформацію про фактично нараховані у поточному місяці суми. Отже, при вірному застосуванні норм прямої дії, а саме рішення Конституційного суду 22.05.2008 р. та положень Законів України “Про міліцію”, “Про пожежну безпеку”, “Про державну кримінально-виконавчу службу України” відповідач повинен був надіслати уточнену інформацію щодо необхідності компенсування пільг, наданих енергопостачальником, відповідним категоріям громадян, фінансовим органам райдержадміністрацій, виконкомів міських рад. Але відповідач не виконав вимоги п. 6 Порядку, чим порушив права АК “Харківобленерго”.

Також відповідно до п. 3 “Положення про Єдиний державний автоматизований реєстр осіб, які мають право на пільги”, затвердженого постановою КМ України від 29.01.2003 р. № 117 (далі Положення) Управління праці та соціального захисту населення районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій, структурні підрозділи з питань праці та соціального захисту населення виконавчих органів міських рад, організують збирання, систематизацію і зберігання інформації щодо пільговиків та забезпечують її автоматизоване використання для контролю за відомостями, які подаються підприємствами та організаціями, що надають послуги, для розрахунків за надані пільговикам послуги.

Позивач підтверджує свої позовні вимоги двостороннім актом звіряння розрахунків за надані пільги Ветеранам ВС, Ветеранам ОВС, та іншим пільгам за соціальною ознакою між Вовчанським РВЕ та головним розпорядником коштів місцевого бюджету, Управлінням праці та соціального захисту населення Дзержинської районної ради станом на 01.01.2011 р., по формі № 3-пільга затвердженій наказом Мінпраці України від 28.03.2003 р. за погодженням з Мінфіном та Держкомстатом. Зазначена звірка проводиться між позивачем та відповідачем щомісячно за вимогами Порядку.

Оскільки відповідно до ст. 147 Конституції України Конституційний суд України є єдиним органом конституційної юрисдикції в України. Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Згідно зі ст. 150 Конституції України Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обовязковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Відповідно ч. 4 ст. 17 Закону України “Про електроенергетику” збитки енергопостачальників від надання пільг з оплати за спожиту електричну енергію окремим категоріям побутових споживачів відшкодовуються за рахунок джерел, визначених законодавчими актами, які передбачають відповідні пільги.

Отже, суд дійшов висновку що позовні вимоги на суму 38 926,25 грн., яку відповідач не компенсував позивачу за надані пільги за період з 23 травня 2008 року по 01 січня 2011 року, підлягають задоволенню.

У відповідності зі ст.49 ГПК України суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита у сумі 389,26 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 147, 150 Конституції України, ст. 1191 ЦК України, ст.ст. 22, 33, 43, 47-49, 82 -85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Управління з питань праці та соціального захисту населення Вовчанської райдержадміністрації Харківської області, м. Вовчанськ (63000, Харківська область, м. Вовчанськ, вул. Леніна, 100, код 03196417,ос.рах. 35317025000656, реєстр. рах. 35414025000656 в ГУДКУ у Харківській обл. по КФК 090204 "Пільги ветеранам ВС,ОВС,ДПС...") на користь Акціонерної компанії "Харківобленерго" м. Харків (61037, м. Харків, вул. Плеханівська, 149, п/р № 26003010050912 в АТ "Банк Золоті Ворота", МФО 351931, код 00131954) 38 926,25 грн. збитків, 389,26 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Смірнова О.В.

Повний текст рішення підписано 30 травня 2011 року.