Decision № 16470608, 21.04.2011, Commercial Court of Kirovohrad Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" квітня 2011 р.Справа № 5013/248/11 Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Мохонько К.М. розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТОВ "КІВІТ" м. Миколаїв

до відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2

про стягнення 400 грн.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2 довіреність № 4 від 07.07.10р.

від відповідача - ОСОБА_1 приватний підприємець

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача 400 грн. боргу за поставлений товар. В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, відповідач позов заперечив.

На підставі ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і відповідача господарський суд зясував наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами укладений договір постачання № 20 від 09.08.07р. За умовами договору постачальник (позивач) зобов'язується поставляти покупцю товар, а покупець (відповідач) зобов'язується приймати цей товар і вчасно здійснювати його оплату. Розрахунки за поставлений товар проводяться по факту поставки продукції. Тара, вказана в товарно-транспортній накладній у розділі “товар” вважається товаром та сплачується на умовах договору. Договір набирає силу з моменту його підписання і діє до 31.12.07р. Даний договір вважається щорічно пролонгованим на тих же умовах, якщо за місяць до закінчення терміну жодна зі сторін не заявить (письмово) про свій намір розірвати чи змінити даний договір. Договір підписаний представником позивача і відповідачем та посвідчений печаткою позивача.

Відповідно до ст. ст. 193, 265 ГК України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до ст. ст. 655, 692 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона /продавець/ передає або зобовязується передати майно /товар/ у власність другій стороні /покупцеві/, а покупець приймає або зобовязується прийняти майно /товар/ і сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобовязаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

На виконання умов договору по товаро-транспортній накладній від 18.08.07р. позивач передав відповідачу товар на загальну суму 1076 грн.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково сплативши 276 грн., що підтверджується ксерокопією прибуткового касового ордеру від 18.08.07р. та повернувши одну пивну кегу вартістю 400 грн. по накладній від 22.09.07р.

Залишок боргу становить 400 грн. (вартість неповернутої пивної кеги), так як по пункту 7.3 договору тара, вказана в товарно-транспортній накладній у розділі “товар” вважається товаром та сплачується на умовах договору.

Позовні вимоги підлягають задоволенню.

Усні заперечення відповідача про повернення в свій час кеги одному з працівників позивача не є підставою для відмови в позові, тому що в порушення ст. ст. 32-34 ГПК України відповідач не надав жодного доказу на підтвердження своїх слів.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 193, 265 ГК України, ст. ст. 526, 625, 655, 692 ЦК України, ст. ст. 32 34, 43, 44, 47-1, 49, 75, 82 85, 116, 117 ГПК України господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ТОВ "КІВІТ" м. Миколаїв вул. Металургів 32 кв. 10 код ЄДРПОУ 20917692 - 400 грн. боргу, 102 грн. сплаченого державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати.

Рішення може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду в порядку визначеному ГПК України.

Суддя К.М. Мохонько

повне рішення

складено 26.04.11р.