Decision № 164681, 19.09.2006, Commercial Court of Kyiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

19.09.06 Справа № 237/2-2006

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма «Моліс», м. Запоріжжя

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс», смт. Буча

про стягнення 2 369,13 грн.

Суддя Шевчук С. Р.

Представники:

від позивача Василенко А.С.

від відповідачів не з’явився

Суть спору:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ Торгівельна фірма «Моліс ” звернулось до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Ліс” 1 961,77 грн. основного боргу, 180,85 грн. пені, 71,84 грн. 3 річних, 154,67 грн. інфляційних , а всього 2 369,13 грн.

Відповідач двічі в судове засідання без поважних причин не з'явився, письмовий відзив на позов та витребувані матеріали не подав, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, що підтверджується реєстрами відправки вихідної рекомендованої кореспонденції суду від 16.08.2006 р. за № 1472 та від 06.09.2006 р. за № 1612.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для її розгляду по суті.

Представником позивача подано клопотання про відмову від здійснення фіксації судового процесу за допомогою технічних засобів, яке судом задоволене.

Вислухавши представника позивача, дослідивши подані матеріали справи суд,-

встановив

відповідно до частини 1 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цивільними актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Згідно із частиною 2 зазначеної статті, підставою виникнення взаємних цивільних прав та обов'язків у сторін у справі є укладений між ними 4 листопада 2004 року договір на поставку товару №ТП-3/84, згідно якого ТОВ «Торгівельна фірма «Моліс»(позивач) зобов’язалося поставити та передати у власність товар торгової марки «Моліс»(товар), а ТОВ «Ліс»(відповідач) прийняти та оплатити товар. Пунктом 4.3 договору сторони визначили строк оплати протягом 10-ти календарних днів з моменту поставки товару. Право власності на товар переходить до відповідача з моменту підписання накладної, яка засвідчує момент передачі товару (п.1.3 договору).

Як вбачається з поданих суду матеріалів, позивач поставив відповідачу товар по накладним №МК-0428032 від 28.04.2005 р., №МК-0512021 від 12.05.2005 р., №МК-0526041 від 26.05.2005 р., на загальну суму 2 350,87 грн.

12.07.2005 р. відповідачем було повернуто товар на суму 130,30 грн. та ще відповідно до переплати 26.04.2005 р. суму боргу було зменшено на 258,80 грн.

Відповідач взяті на себе зобов’язання щодо оплати отриманого товару на суму 1 961,77 грн. не виконав.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається (ст. 525 ЦК України).

Відповідач в судове засідання без поважних причин не з'явився, письмовий відзив не подав і заборгованість перед позивачем в сумі 1 961,77 грн. не спростував, доказів повної сплати боргу на час вирішення спору суду не подав.

За таких обставин, борг в сумі 1 961,77 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язань може забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею).

Згідно п.8.3 договору за несвоєчасну оплату поставлений товар ТОВ «Ліс»сплачує пеню у розмірі 0,3 від суми заборгованості за кожний день прострочки платежу.

За розрахунком позивача відповідачу за період з 09.05.2005 р. по 06.11.2005 р. нарахована пеня в сумі 180,85 грн.

Розрахунок пені не відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, оскільки пеня нарахована більше ніж за 6 місяців.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Оскільки позивач звернувся до суду після спливу строку позовної давності, то господарський суд вимогу позивача в частині стягнення пені в розмірі 180,85 грн. залишає без задоволення.

Крім того, згідно ч. 2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання , на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому позивачем правомірно нараховані відповідачу інфляційні в сумі 154,67 грн. та 3 річних в сумі 71,84 грн.

Беручи до уваги вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Держмито у справі згідно ст. 49 ГПК України покладається на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог та згідно ст. 44 ГПК України на відповідача покладаються витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 258,526,525, ч.2 ст.625 ЦК України, ст. ст. 44,49,82,83 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ліс»(08292, Київська обл., смт. Буча, вул. Ворошилова, 3-В, код ЄДРПОУ 32606973) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна фірма «Моліс»” (69001, м. Запоріжжя, бул. Шевченка, 31, код ЄДРПОУ 32756062) 1 961 (одна тисяча дев’ятсот шістдесят одна) грн. 77 коп. боргу, 154 (сто п’ятдесят чотири) 67 коп. інфляційних, 71 (сімдесят одна) грн. 84 коп.-3% річних, 102 (сто дві) грн. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В частині задоволення пені відмовити.

Суддя Шевчук С.Р.