№ 16206721, 07.06.2011, Sevastopol Administrative Court of Appeals

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Постанова

Іменем України

Справа № 2а-2551/10/2770

07.06.11 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіІлюхіної Г.П.,

суддів Омельченка В. А. , Цикуренка А.С. секретар судового засіданняКондратова О.В.

за участю сторін:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_2, посвідчення НОМЕР_1, довіреність №344/10-004 від 22.06.09,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя (суддя Кравченко М.М. ) від 29.11.10 у справі №2а-2551/10/2770

за позовом Приватного підприємства "Транспортно-туристична компанія "Форвард" (пр. Ген. Острякова, 93 кв. 14, м. Севастополь, 99040)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Севастополя (вул. Кулакова, 37, м. Севастополь, 99011)

про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 29.11.2010 позовні вимоги задоволено: податкове повідомлення-рішення №002840152/0 від 12.08.2010 Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя визнано незаконним та скасовано; стягнуто з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства "Транспортно-туристична компанія "Форвард" сплачене державне мито у розмірі 3,40 грн. (арк.с.88-89).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач має право на пільгу по сплаті податку на додану вартість, оскільки здійснював перевезення за врегульованими тарифами та отримував за це сплату зі статей бюджету Балаклавського району м.Севастополі, у звязку з чим податкове повідомлення рішення прийнято незаконно та необґрунтовано.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя, звернувся до суду із апеляційною скаргою, просить апеляційну скаргу задовольнити, у задоволенні позовних вимог Приватному підприємству "Транспортно-туристична компанія "Форвард" відмовити (арк.с.91-93).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, так як відділ освіти Балаклавської державної районної адміністрації та Балаклавська державна районна адміністрація не є органами місцевого самоврядування та не мають права на врегулювання тарифів, у звязку з чим позивач здійснював перевезення за тарифами, які не були врегульовані у встановленому порядку та не має права на пільги з податку на додану вартість.

В судовому засідання 07.06.2011 представник відповідача наполягав на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених в ній.

В судове засідання, призначене на 07.06.2011, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, документи, надіслані на адресу відповідача повернулись на адресу суду з відміткою пошти: «За закінченням терміну зберігання»(арк.с.131-136), про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до частини десятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не зявився, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлений належним чином, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

02.09.2010 Державною податковою інспекцією в Ленінському районі м.Севастополя проведено документальну невиїзну перевірку Приватного підприємства «Транспортно-туристична компанія «Форвард»з питань правильності формування податкових зобовязань та податкового кредиту у податкових деклараціях з податку на додану вартість за лютий 2009 року квітень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено Акт №502/15-219/35483418/4978/10 (арк.с.59-74).

Перевіркою встановлено порушення, зокрема:

- підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про податок на додану вартість»- позивачем за період з серпня 2009 року по квітень 2010 року необґрунтовано включено до складу операцій, які підлягають звільненню від оподаткування податком на додану вартість послуги з перевезення школярів по договору від 06.02.2009, укладеному з державною адміністрацією Балаклавського району м.Севастополя на загальну суму 343165,00 грн.;

-підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3, підпункту 7.3.5 пункту 7.3, підпункту 7.2.4 пункту 7.2, підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»- заниження суми податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за липень, серпень, грудень 2009 року, березень квітень 2010 року в сумі 24833,00 грн., в тому числі по взаєморозрахунках з відділом освіти райдержадміністрації Балаклавського району м.Севастополя на суму податку на додану вартість в розмірі 14190,28 грн.

На підставі Акту перевірки 12.09.2010 відповідачем прийнято податкове повідомлення рішення №0002840152/0, яким за порушення підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в порядку підпункту «б»підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 та підпунктів 17.1.3, 17.1.6 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами», визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 64715,89 грн., з яких: 24833,00 грн. основний платіж та 39882,89 грн. штрафні санкції (арк.с.7).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач у звязку з перемогою в тендері по закупівлі послуг з перевезення, проведеного відділом освіти Балаклавської райдержадміністрації м.Севастополя уклало Договір по перевезенню школярів загальноосвітньої школи №47 Севастопольської міської Ради, розташованої в с.Орліному та дітей дошкільного віку, відповідно до пункту 3.1 якого розрахунки замовника з перевізником за роботу з перевезення організованих груп дітей здійснюється згідно до тарифів протягом 5 банківських днів після надання перевізником документів про фактично виконаний обсяг робіт (арк.с.75-82).

Довідкою Голови Балаклавської райдержадміністрації м.Севастополя Харута Н.П. встановлено, що сплату за договорами з перевезення школярів та дітей дошкільного віку Приватному підприємству «Транспортно-туристична компанія «Форвард»здійснювала Балаклавська районна держадміністрація м.Севастополя із коштів місцевого бюджету, виділених для цієї мети, без урахування податку на додану вартість (арк.с.58).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову, з наступних підстав.

Правовідносини сторін регулюються статтею 19 Конституції України, статтями 11, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», Законом України «Про податок на додану вартість», Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами й державними цільовими фондами»№2181-ІІІ від 21.12.2000, Законом України "Про місцеве самоврядування" від 21.05.97 №280/97-ВР, постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів) »від 25.12.96 №1548 (далі Постанова №1548).

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Статтями 159, 163 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні; в мотивувальній частині зазначаються встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про державну податкову службу в України»органи державної податкової служби України у своєї діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади, а також рішеннями Верховної Ради Автономної республіки Крим і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з питань оподаткування, виданими в межах їх повноважень.

Відповідно до підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про податок на додану вартість" (далі - Закон) звільняються від оподаткування операції з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які регулюються органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Таким чином, транспортний засіб, що використовується при перевезенні вантажів, не повинен бути таксомотором, пасажирські перевезення мають здійснюватися в межах одного населеного пункту, тарифи на послуги з перевезення пасажирів мають бути врегульовано органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування" до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать встановлення в порядку та межах, визначених законодавством, тарифів на транспортні послуги, що надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Відповідно до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України №1548 Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській місцевим державним адміністраціям, виконавчим органам Львівської та Криворізької міських рад надано повноваження щодо регулювання (встановлення) тарифів на перевезення пасажирів і вартість проїзних квитків у міському пасажирському транспорті - метрополітені, автобусі, трамваї, тролейбусі (який працює у звичайному режимі руху).

Враховуючи викладене, регулювання органом місцевого самоврядування тарифів на послуги з перевезення пасажирів в розумінні Закону потрібно розуміти як встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на такі послуги (погодження тарифів не розцінюється як регулювання органом місцевого самоврядування тарифів на послуги з перевезення пасажирів).

Отже, звільнення від оподаткування податком на додану вартість відповідно до підпункту 5.1.13 пункту 5.1 статті 5 Закону може застосовуватись до операцій з надання послуг з перевезення осіб пасажирським транспортом (крім таксомоторів) у межах населеного пункту, тарифи на які встановлені органом місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, визначеної законом.

Таким чином, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції, що Приватне підприємство «Транспортно-туристична компанія «Форвард»здійснювало перевезення відповідно до встановлених відділом освіти Балаклавської райдержадміністрації тарифів, оскільки оплата за договорами з перевезення школярів та дітей дошкільного віку не є встановленням тарифів.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами правомірність та обґрунтованість своїх вимог.

Таким чином, судова колегія вважає помилковим висновок суду першої інстанції про задоволення позову.

Судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, що є підставою для скасування судового рішення та прийняття нового в порядку пункту 4 частини першої статті 202 Кодексу адміністративного судочинства України.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 3 частини першої статті 198, пунктом 4 частини першої статті 202, частиною другою статті 205, статтями 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Севастополя на постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.11.10 у справі №2а-2551/10/2770 задовольнити.

2.Постанову Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 29.11.10 у справі №2а-2551/10/2770 скасувати.

3.Прийняти нову постанову.

4.В задоволенні позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною пятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 червня 2011 р.

Головуючий суддяпідписГ.П.Ілюхіна

Судді підпис В.А.Омельченко підпис А.С. Цикуренко З оригіналом згідно

Головуючий суддя Г.П.Ілюхіна