Court ruling № 16200097, 07.06.2011, Odesa Administrative Court of Appeal

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2011 р.Справа № 2-а-7297/10/1470 Категорія:8.2.6Головуючий в 1 інстанції: Середа О.Ф. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.,

суддів Алєксєєва В.О.

Милосердного М.М.

(у звязку з неприбуттям у судове засідання сторін,

справа розглядається в порядку письмового провадження)

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Первомайської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства (ДП) "Ливарний завод" до Первомайської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасуванні податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

У жовтні 2010 року Дочірнє підприємство (ДП) "Ливарний завод" звернулося до суду з адміністративним позовом (з урахуванням уточнень) до Первомайської обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування у повному обсязі податкових повідомлень-рішень №0000162301/0 від 23 квітня 2010 року; № 0000172301/0 від 23 квітня 2010 року; №0000172301/1 від 21.05.2010 року, №0000162301/1 від 21.05.2010 року, №0000172301/2 від 04 08.2010 року, №0000162301/2 від 04.08.2010 року, № 0000162301/3 від 13.10.2010 року, № 0000172301/3 від 13.10.2010 року прийнятих Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року адміністративний позов Дочірнього підприємства "Ливарний завод" задоволено повністю. Визнані протиправними та скасовано у повному обсязі податкові повідомлення-рішення №0000162301/0 від 23 квітня 2010 року; № 0000172301/0 від 23 квітня 2010 року; №0000172301/1 від 21.05.2010 року, №0000162301/1 від 21.05.2010 року, №0000172301/2 від 04.08.2010 року, №0000162301/2 від 04.08.2010 року, № 0000162301/3 від 13.10.2010 року, № 0000172301/3 від 13.10.2010 року прийнятих Первомайською об'єднаною державною податковою інспекцією Миколаївської області.

В апеляційній скарзі представника Первомайської обєднаної державної податкової інспекції ставиться питання про скасування судового рішення в звязку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги представника Первомайської обєднаної державної податкової інспекції, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що у період з 17.03.2010р. по 07.04.2010р. спеціалістами Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції було проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства акціонерного товариства відкритого типу "Первомайськдизельмаш" "Ливарний завод" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2009 року, за результатами якої було складено акт від 14.04.2010 року № 757/23/30125136.

На підставі акту перевірки начальником Первомайської об'єднаної державної податкової інспекції були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 23.04.2010 № 0000162301/0 яким визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.1.32 ст.1, п. 5.1., п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994р. № 134/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств»за платежем податок на прибуток 259612,0 грн.;

- від 23.04.2010 року № 0000172301/0 яким визначено суму податкового юбов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій за порушення п.п.7.4.1, п.п.7.4.2 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997р. № 168/97-ВР «Про податок на цодану вартість»за платежем податок на додану вартість у ;умі 239383,22 грн.

При прийняті вище зазначених рішень, відповідач виходив з того, що під час перевірки було встановлено, що первинні документи, документи бухгалтерського та податкового обігу, на виконання договору № 7 від 20.05.2008 року, укладеного між Позивачем та Приватним підприємством «Украгробуд-груп»на поставку товару (чавуну, оліфи), не складалися, господарські операції не підтверджені, що свідчить про укладання угод без мети настання реальних наслідків.

Не погодившись з прийнятими рішеннями про застосування штрафних (фінансових) санкцій Позивач оскаржив їх в адміністративному порядку.

За наслідками адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень були прийняті нові, аналогічні за змістом, №0000172301/1 від 21.05.2010 року, №0000162301/1 від 21.05.2010 року, №0000172301/2 від 04.08.2010 року, №0000162301/2 від 04.08.2010 року, № 0000162301/3 від 13.10.2010 року, № 0000172301/3 від 13.10.2010 року.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення адміністративного позову та вважає, спірне питання вирішено судом першої інстанції у відповідності до норм матеріального та процесуального права, виходячи з наступного.

Статтею 13 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР (Закон № 334/94-ВР) встановлено, що до складу витрат, безпосередньо повязаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації.

Відповідно до п.5.1 ст. Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Отже, визначальною ознакою валових витрат є їх зв'язок з господарською діяльністю платника податку. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в податкових правовідносинах є її направленість на отримання доходу в грошовій, матеріальній чи нематеріальній формах.

Відповідно до пп. 5.2.1 ст. 5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9).

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було віднесено у перевіряємий період до складу валових - витрати з придбання товару за договором з ПП «Украгробуд-Груп».

В свою чергу, апелянтом, з посиланням на Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, вказується на не підтвердження первинними документами та відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами валових витрат по вище зазначеним послугам (операціям) наданим позивачеві.

Колегія суддів вважає, що вище зазначені доводи апелянтів є помилковими та спростовуються матеріалами справи податковими накладними, товарними накладними, картками складського обліку, які підтверджують сплату позивачем контрагенту грошових коштів за отримані товари (послуги), тощо, які в повній мірі досліджені судом першої інстанції та підтверджують правомірність віднесення спірної суми позивачем до складу валових витрат.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що укладаючи договір з ПП «Украгробуд-Груп»від 20.05.2008 року № 7, позивач мав на меті настання реальних наслідків (отримання товару по договору та його оплата, використання товару в господарській діяльності згідно технологічного процесу, виготовлення з придбаного чавуну та інших основних та допоміжних матеріалів готової продукції), що підтверджують надані в ході перевірки документи податкового та бухгалтерського обліку, - та вважає, що він зроблений у відповідності до норм діючого законодавства, яке обґрунтовано було застосовано судом при вирішенні питання щодо правомірності вище зазначеного договору.

Крім того, Законом України "Про податок на додану вартість", визначено платників ПДВ, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних і звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету.

Відповідно до п.1.7 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит- це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг) (пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до пп.7.2.6 Закону №168/97-ВР, податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп.7.2.6 цього пункту) (пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 цього Закону).

Враховуючи те, що позивач, сплативши суму ПДВ, отримав податкову накладну від контрагента, зареєстрованого у встановленому законодавством порядку, який мав право складати податкові накладні, висновок суду першої інстанції їпро правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту відповідної суми ПДВ є повністю обгрунтованим.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі.

Колегія суддів вважає, що при вирішенні справи та винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції у відповідності до вище наведених норм процесуального права та з правильним застосуванням норм матеріального права зроблено висновок про обґрунтованість позовних вимог, який повністю підтверджується встановленими обставинами та матеріалами справи.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, порушень матеріального та процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195, 197; п.1 ч.1 ст. 198; ст. 200; п.1 ч.1 ст. 205; ст. 206; ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу представника Первомайської обєднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 25 листопада 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий:

Судді: