№ 16112617, 31.05.2011, Dnipropetrovsk Commercial Court of Appeal

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2011 року Справа № 35/87-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сизько І.А. (доповідач)

суддів: Герасименко І.М., Прудніков В.В.,

секретар судового засідання Деббіш Г.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №2914 від 10.11.2010р., представник;

представник відповідача в судове засідання не зявився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина” на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011р. у справі №35/87-10

за позовом публічного акціонерного товариства “Банк Форум” в особі Дніпропетровської філії публічного акціонерного товариства “Банк Форум”, м.Дніпропетровськ

до відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина”, м.Дніпропетровськ

про стягнення 3624653, 45 дол. США та 1052138, 32 грн.

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2010 року Акціонерний комерційний банк “Форум” в особі Дніпропетровської філії Акціонерного комерційного банку “Форум” звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина” (далі ВАТ “Дніпрошина”) про стягнення заборгованості за кредитним договором №0073/08/03-KLMVI від 03.10.2008р. в сумі 3491118, 18 доларів США, заборгованості по процентам 133535, 27 доларів США, пені 1052138, 32 грн. та судових витрат по справі.

В подальшому позивач заявою про уточнення позовних вимог від 22.03.2011р. просив стягнути з ВАТ “Дніпрошина” заборгованість по кредиту 3491118, 18 доларів США, заборгованість по процентам 653275, 50 доларів США, пені 2467318, 11 грн. та судові витрати по справі (т.2 а.с.2-3).

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011р. у справі №35/87-10 (суддя Широбокова Л.П.) замінено позивача у справі Акціонерний комерційний банк “Форум” в особі Дніпропетровської філії Акціонерного комерційного банку “Форум” на Публічне акціонерне товариство “Банк Форум” в особі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства “Банк Форум”. Позов задоволено частково: стягнуто з ВАТ “Дніпрошина” на користь Публічного акціонерного товариства “Банк Форум” в особі Дніпропетровської філії ПАТ “Банк Форум” борг за кредитом 3491118, 18 доларів США, борг по процентам 638874, 64 доларів США, пеню за прострочення погашення кредиту 171126, 70 грн., витрати по сплаті державного мита 2954, 38 доларів США та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу 218, 77 грн. В решті позову відмовлено.

Рішення господарського суду мотивоване тим, що відповідач в строки, передбачені договором, тіло кредиту не сплатив та не виконував належним чином свої зобов'язання щодо погашення нарахованих відсотків по ньому, починаючи з 26.10.2009р., чим порушив умови укладеного договору; доказів сплати боргу по кредиту та відсоткам за користування ним відповідачем суду не надано.

Відмовляючи в задоволенні решти позовних вимог, господарський суд виходив з того, що позовні вимоги щодо сплати пені в сумі 269820, 39 доларів США за період прострочення оплати кредиту з 09.09.2010р. по 09.03.2011р. є необґрунтованими, оскільки зобовязання щодо повернення кредиту повинно бути виконано не пізніше 01.12.2009р., отже, з урахуванням положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування пені припинилося 01.06.2010р.; 41116, 85 доларів США пені за прострочення оплати відсотків за користування кредитом з 09.09.2010р. по 09.03.2011р. нараховано на всю суму прострочених відсотків за період з 26.10.2009р. по 08.03.2011р. та без врахування положень ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України; 14400, 86 доларів США відсотків за користування кредитом з 26.02.2011р. по 08.03.2011р. заявлені передчасно, оскільки на час звернення із заявою про збільшення позовних вимог строк сплати відповідно до положень п. 2.6 договору не настав.

Не погодившись з рішенням суду, ВАТ “Дніпрошина” звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011р. у справі №35/87-10, постановити нове рішення, яким в позові відмовити.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що під час судового засідання 22.03.2011р. позивач звернувся до суду першої інстанції з заявою про уточнення позовних вимог, якою у декілька разів збільшив позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по процентам та пені, при цьому господарський суд в порушення ст. ст. 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України прийняв до розгляду збільшені позовні вимоги, не надав можливості ВАТ “Дніпрошина” подати свої заперечення проти збільшених позовних вимог, чим не забезпечив рівність всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін; законами України не встановлено, що безпосередньо банківська ліцензія, дозвіл та додаток до дозволу Національного банку України надають право суб'єкту господарювання - резиденту здійснювати валютні операції, а саме, виконувати грошові зобов'язання за кредитним договором в іноземній валюті, тому кредитний договір №0073/08/03-KLMVI від 03.10.2008р. не відповідає вимогам закону, суперечить актам цивільного законодавства, у зв'язку з чим є недійсним.

Позивач в відзиві на апеляційну скаргу просить рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011р. по справі №35/87-10 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник ВАТ “Дніпрошина” в судове засідання Дніпропетровського апеляційного господарського суду не зявився, про час та місце проведення судового засідання ВАТ “Дніпрошина” було повідомлене належним чином (т.2 а.с.36).

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

03.10.2008р. між Акціонерним комерційним банком “Форум” в особі Дніпропетровської філії АКБ “Форум” (позикодавець) та ВАТ “Дніпрошина” (позичальник) було укладено кредитний договір №0073/08/03-KLMVI, за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти у гривні та/або доларах США у формі відкличної поновлювальної кредитної лінії для поповнення обігових коштів, у тому числі для викупу облігацій власних емісій з максимальним лімітом заборгованості на день надання кредитних коштів в сумі 17000000, 00 грн. з наступним графіком зниження ліміту кредитної заборгованості: з 31.07.09р. - 16000000,00 грн.; з 31.08.09р. - 15000000,00 грн.; з 30.09.09р. - 15000000,00 грн. (з урахуванням додаткових угод до договору).

Позичальник в свою чергу зобов'язався належним чином використовувати кредит та в строки, передбачені договором, здійснювати повернення кредиту та сплату процентів, сплачувати кошти, передбачені п.п. 2.7, 2.8 договору щодо обслуговування кредитної заборгованості та в разі внесення змін до договору витрати, пов`язані з проведенням дій по примусовому погашенню простроченої заборгованості, а також на вимогу банку сплачувати можливі штраф та пеню; кінцевий строк повернення кредиту сторонами встановлений по 01.12.2009р. (відповідно до додаткової угоди № 5 від 02.10.2009р.).

Відповідно до п. 1.4 договору за користування кредитними коштами в доларах США встановлюється процентна ставка в розмірі 13,5% річних, які сплачуються в тій валюті, в якій надано кредит (п.2.4 Договору).

В п. 2.6. договору передбачено, що проценти за перший місяць користування кредитними коштами сплачуються позивальником не пізніше останнього робочого дня першого місяця користування кредитними коштами за період з моменту видачі кредитних коштів по 25-те число поточного місяця включно. В подальшому проценти за користування кредитними коштами сплачуються щомісячно за період з 26-го числа попереднього місяця по 25-те число поточного місяця включно, не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

За п.7.3 договору договір набуває чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

До договору було укладено додаткові угоди №1 від 26.12.2008р., №2 від 27.03.2009р., №3 від 30.03.2009р., №4 від 31.07.2009р., №5 від 02.10.2009р.

Банк надав відповідачу кредит в сумі 3491118, 18 доларів США, що підтверджується платіжними дорученнями від 06.10.2008р. на суму 3250182, 50 доларів США та від 07.10.2008р. на суму 240935, 68 доларів США.

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено законом або договором; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до п. 4.1 договору, за несвоєчасне повне чи часткове повернення кредитних коштів та за несвоєчасну повну чи часткову сплату процентів позичальник сплачує неустойку у вигляді пені у розмірі 0,2%, що обчислюється з суми неповерненого кредиту та/або несплачених процентів за кожен день прострочення.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Господарський суд першої інстанції з урахуванням встановлених обставин справи, умов укладеного між сторонами кредитного договору №0073/08/03-KLMVI від 03.10.2008р. з додатковими угодами до нього, положень ст. ст. 16, 525, 526, 611, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 231, 232, 345 348 Господарського кодексу України цілком вірно частково задовольнив позовні вимоги, стягнувши з ВАТ “Дніпрошина” 3491118, 18 доларів США заборгованості по тілу кредиту, 638874, 64 доларів США відсотків за користування кредитом в період з 26.10.2009р. по 25.02.2011р., 171126, 70 грн. пені за прострочення сплати відсотків в період з 09.09.2010р. по 09.03.2011р. (21565, 79 доларів США по курсу 7, 9351).

Стосовно доводів скаржника слід зазначити, що:

по-перше, щодо незабезпеченості у розгляді справи принципів рівності всіх учасників судового процесу та змагальності сторін, то представник відповідача відповідно до протоколів судових засідань був присутнім в кожному судовому засіданні. Дійсно, позивач неодноразово уточнював свої позовні вимоги, проте, заявою від 22.03.2011р. позивач продублював позовні вимоги, що викладені в заяві від 10.03.2011р. До кожної з цих заяв надані докази направлення їх відповідачу 09.03.2011р. та 11.03.2011р. відповідно (поштові фіскальні чеки (т.1 а.с.142, т.2 а.с.1));

по-друге, щодо змісту кредитного договору №0073/08/03-KLMVI від 03.10.2008р., то кредитний договір є чинним, в судовому порядку недійсним не визнаний, грошові кошти за цим договором отримані в повному обсязі і цей факт відповідачем не спростований. До того ж, надання кредитних коштів в іноземній валюті не суперечить чинному законодавству. В ст. 192 Цивільного кодексу України зазначено, що іноземна валюта може використовуватись в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Згідно ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність” кошти - гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Відповідно до п. 2 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія).

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Дніпрошина”, м. Дніпропетровськ залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.03.2011р. у справі №35/87-10 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України через апеляційний господарський суд.

Головуючий суддя І.А. Сизько

Суддя І.М. Герасименко

Суддя В.В. Прудніков

(Повний текст постанови складено 06.06.2011р.)