Decision № 16099208, 21.04.2011, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21.04.11р.

Справа № 5005/4280/2011

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Екоплас", м. Львів

до товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма Інженерний центр", м. Дніпропетровськ

про стягнення 89 983,50 грн.

Суддя Мельниченко І.Ф.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач просить стягнути 60 000,00 грн., що складають суму безпідставно отриманих грошових коштів.

Відповідач письмовий відзив на позов не надав, його представник в судове засідання не з'явився.

Згідно з Інформаційним листом Вищого господарського суду України від 13.08.2008р. № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002р. № 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, примірники повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв’язку з позначками „адресат вибув”, „адресат відсутній”, зокрема, “за зазначеною адресою не проживає” і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників процесу про вчинення судом певних процесуальних дій.

Крім того, особи, які беруть участь у розгляді, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз’яснення Президії ВАСУ від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.

В судовому засіданні прийнято вступну та резолютивну частини рішення (ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.).

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.07 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в сумі 60 000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, № 1 від 25.06.07р., копія якого залучена до матеріалів справи.

В призначенні платежу в зазначеному вище платіжному документі вказано: "Оплата за комплект систем водопостачання зг.дог. 06/25/001 специф. 25/06/1 від 25.06.07р.

Доказів укладення договору на підставі якого було здійснено перерахування грошових коштів сторони не надали. Зазначене свідчить про перерахування грошових коштів без достатніх на те підстав.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України безпідставне отримання чужого майна є підставою виникнення особливого позадоговірного зобов’язання.

Згідно ст.1212 Цивільного кодексу України, особа яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Такий же обов’язок виникає, коли підстава на якій придбано майно, згодом відпала.

Боржником є та особа, котра без достатніх підстав придбала чуже майно. До подій за результатами яких можуть виникнути зобов’язання передбачені ст. 1212 Цивільного кодексу України, відноситься також перерахування грошових коштів іншій особі, з якою платник не знаходиться в договірних зобов’язаннях.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми безпідставно перерахованих грошових коштів, слід визнати обґрунтованими і такими що підлягають задоволенню.

Вимоги щодо стягнення річних задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Частина 2 статті 1214 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що у випадку безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними, на яку посилається позивач обґрунтовуючи позовні вимоги щодо стягнення річних, не визначає розмір процентів, а відсилає до статті 536 Цивільного кодексу України, яка також розмір процентів за користування чужими грошовими коштами не вказує, зазначаючи, що він встановлюється договором, законом або актом цивільного законодавства.

Застосування ж позивачем статті 625 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошових зобов’язань на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, господарський суд вважає безпідставним, оскільки у відповідача перед позивачем не виникло грошового зобов’язання, окрім обов’язку повернути безпідставно отримані грошові кошти.

Безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню є і вимоги позивача, щодо стягнення інфляції грошових коштів, оскільки вона нараховується, як вже було зазначено вище, у випадку порошення боржником грошового зобов’язання, яке в даному випадку не мало місця.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 536, 625, 1212, 1214 Цивільного кодексу України, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича комерційна фірма Інженерний центр", (49000, м. Дніпропетровськ, вул.Дружинників,7, р/р 26007085011171 в Дніпропетровській обласній філії АКБ "Укрсоцбанк" м.Дніпропетровськ, МФО 305017, код ЄДРПОУ 33717752) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Екоплас", (79057, м. Львів, вул.Антоновича,118а, р/р 2600301052146 Банк-Перша Львівська філія ВАТ "Кредобанк" у м.Львові, МФО 325365, код ЄДРПОУ 14353989) 60 000,00 грн. (шістдесят тисяч гривень) безпідставно перерахованих грошових коштів, 600,00 грн. (шістсот гривень) держмита, 157,36 грн. (сто п'ятдесят сіи гривень) 36 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

Суддя

І.Ф. Мельниченко

Повне рішення складено

11.05.11р.