Court ruling № 16096147, 14.04.2011, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 303

УХВАЛА

14.04.2011

Справа №5002-17/734-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс»

До відповідача ВАТ «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ «Крименерго»

про визнання недійсним акту про порушення № 109640 від 17.11.2010 року, та визнання недійсним рішення комісії по розгляду акту № 109640 про порушення правил користування електричною енергією

Суддя В.І. Гайворонський

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача – Ільїн А.С., представник, Ільїн Є.О., керівник

Від відповідача – Бойченко А.А., представник

Сутність спору: Позивач згідно з позовом просить визнати недійсним акт про порушення № 109640 від 17.11.2010 року, та визнати недійсним рішення комісії по розгляду акту № 109640 про порушення правил користування електричною енергією на підставі ч.2 ст. 20 ГК України та ст. 21 ЦК України, у зв’язку відсутністю порушень Правил користування електричною енергією.

Відповідач у відзиві щодо позову заперечує, та вказує, що Акт № 109640 підписаний представником споживача без зауважень, право внесення яких передбачено пунктом 6.41 Правил, та, таким чином, споживач з порушенням погодився.

Відповідач також вказує на те, що норми, якими обґрунтовується позов, не дають підстав для задоволення позову.

В судовому засіданні, що відбулося 07 квітня 2011 року оголошено перерву до 14.04.2011 року. Після перерви представник позивача Ільїн А.С. в судове засідання не

з’явився.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між позивачем та відповідачем укладений Договір про постачання електричної енергії від 30 листопада 2004 року, згідно з яким Постачальник (ВАТ «Крименерго» в особі структурного підрозділу Євпаторійського району електричних мереж ВАТ «Крименерго») поставляє електричну енергію Споживачу (Товариства з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс»), а Споживач оплачує Постачальнику її вартість та здійснює інші платежі згідно умов цього договору та додатків до договору, які є його невід’ємними частинами. (п.1 Договору).

Актом № 109640 від 17.11.2010 року «Про порушення правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності» встановлене порушення відповідачем пункту 6.40 Правил користування електричною енергією, яке полягало у використанні несправного приладу обліку, електрична енергія споживається, але не враховується та не оплачується, споживач своєчасно не повідомив про порушення.

Згідно з Протоколом засідання комісії по розгляду актів про порушення ППРЄ від 21.12.2010 року, по Акту № 109640 сплаті підлягає сума 4381,86 грн. у відповідності з «Методикою обчислення обсягу електричної енергії, недорахованої внаслідок порушення споживачем – юридичною особою Правил користування електричною енергією».

Суд вважає, що провадження по справі підлягає припиненню, при цьому виходить з наступних обставин:

Позивач обґрунтовує позов визнанням недійсними Акту № 109640 від 17.11.2010 року «Про порушення правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності» та Рішення комісії (оформленого Протоколом засідання комісії по розгляду актів про порушення ППРЄ від 21.12.2010 року), як актів в розумінні ч. 2 ст. 20 ГК України та ст. 21 ЦК України, тобто, актів ненормативного характеру.

Однак, Акт № 109640 від 17.11.2010 року «Про порушення правил користування електричною енергією для юридичних та фізичних осіб - суб’єктів підприємницької діяльності» є актом про фіксування факту порушення, та, відповідно, не є актом в розумінні акту ненормативного характеру відповідно до ч. 2 ст. 20 ГК України та ст. 21 ЦК України.

Рішення комісії також не є актом ненормативного характеру.

Так, згідно Постанови Верховного Суду України від 09 листопада 2010 року по справі № 2-15/1783-2009, вказане рішення є оперативно-господарською санкцією.

Вказана Постанова Верховного Суду України прийнята у зв’язку з неоднаковим застосуванням судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, та згідно ст. 111-28 ГПК України суди зобов’язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України. Невиконання судових рішень Верховного Суду України тягне за собою відповідальність, установленому законом.

Таким чином, вказана постанова Верховного Суду України у даному випадку є обов’язковою до застосування.

Таким чином, по тим підставам, якими позов обґрунтовується, провадження по справі у даному випадку підлягає припиненню на підставі п. 1 ч.1 ст. 80 ГПК України, оскільки спори щодо визнання недійсними таких актів суду не підсудні, що також відповідає практиці розгляду аналогічних питань Вищім господарським судом України (постанова Вищого господарського суду України від 05 серпня 2010 року № 2-22/6314-2009, постанова Вищого господарського суду України від 22 липня 2010 року № 2-27/6102-2009, постанова Вищого господарського суду України від 29 червня 2010 року № 2-2/4818-2009).

Також необхідно відмітити, що згідно статті 22 ГПК України позивач вправі змінити підставу позову лише до початку розгляду справи по суті.

Позивачем згідно квитанції № 538 від 24 лютого 2011 року сплачені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 118,00 грн., які згідно ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» підлягають поверненню в даному випадку.

Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" (з подальшими змінами) повернення судових витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу здійснюється у випадках та у розмірі, передбачених процесуальним законодавством, у порядку, передбаченому для повернення державного мита (судового збору).

Згідно статті 84 ГПК України в процесуальному документі вказується про повернення вказаних витрат із бюджету. Згідно ч. 2 статті 47 ГПК України про повернення вказаних витрат видається довідка.

Про це також вказується в інформаційному листі Вищого господарського суду України від 29.09.2009 року № 01-08/530.

На підставі вищевикладеного, а також керуючись п.1 ч. 1 ст. 80, ч. 3 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Провадження по справі припинити.

Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Крим-Сервіс» (97491, АР Крим, м. Євпаторія, смт. Новоозерне, вул. Десантників 2, ідентифікаційний код: 31010479, р/р 2600530724001 МФО 384566 ЕФ КБ «Приватбанк») із державного бюджету судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн., сплачених за квитанцією № 538 від 24 лютого 2011 року.

Видати довідку.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.