Decision № 16093133, 24.02.2011, Commercial Court of the Autonomous Republic of Crimea

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 303

РІШЕННЯ

Іменем України

24.02.2011

Справа №5002-17/205-2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кредо-Крим»

До відповідача Комунального підприємства «Житловик-1»

про стягнення суми заборгованості в розмірі 4328,10 грн.

Суддя В.І. Гайворонський

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача - Зубков О.М., представник

Від відповідача - Грогова Ю.О., представник

Сутність спору: Згідно позову та заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості в сумі 4328,10 грн., у зв’язку з тим, що на підставі видаткових накладних № КК-4721, КК-5683, КК-5710, КК-5792, ККТп-00059 ТОВ «Фірма «Кредо-Крим» відповідачу були передані будівельні матеріали, за які сплата відповідачем здійснена у повному обсязі.

Згідно ст. 22 ГПК України зменшення розміру позовних вимог є правом позивача.

Таким чином, позовні вимоги вважаються заявленими згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог, що також відповідає практики розгляду вказаних питань Севастопольським апеляційним господарським судом (Постанова від 06.04.2004 року по справі № 2-17/896-2002), та інформаційному листу Вищого господарського суду України від 29.06.2010 року № 01-08/369 «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України».

Відповідач у відзиві вказує, що визнає суму заборгованості в розмірі 4328,10 грн., та просить надати розстрочку для її погашення строком на три місяці: з березня 2011 по травень 2011 року.

Позивач з наданням вказаної розстрочки згоден.

По справі проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Комунальним підприємством «Житловик-1» від ТОВ «Фірми «Кредо-Крим» отримано будівельних матеріалів на суму 7128,10 грн., що підтверджується видатковими накладними № КК-5710 від 17 листопада 2006 року на суму 3359,99 грн., № КК-4721 від 09 листопада 2006 року на суму 778,30 грн., № КК-5683 від 15 листопада 2006 року на суму 1608,00 грн., № КК-5792 від 27 листопада 2006 року на суму 1019,99 грн., та № ККТп-00059 від 20 вересня 2007 року, відповідними довіреностями серії ЯМЧ № 023030 від 17 листопада 2006 року, № 023033 від 09 листопада 2006 року, № 023035 від 15 листопада 2006 року, № 023040 від 27 листопада 2006 року, серії ЯНК № 148742 від 20 вересня 2007 року.

Суд вважає що позов підлягає задоволенню, при цьому виходить з наступних підстав:

Згідно ст. 665 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Вартість товару сторони визначили у накладних.

Відповідно до статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. А частиною 2 цієї статті встановлено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Необхідно також відмітити, що позовні вимоги відповідачем визнані.

Згідно ч.5 ст. 78 ГПК України суд зобов’язаний прийняти рішення про задоволення вимог, якщо відповідач вимоги визнає.

При викладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Якщо відповідач сплатить заборгованість після прийняття рішення, це не є підставою для зміни рішення, оскільки при прийнятті рішення суд матеріального та процесуального законодавства не порушує.

У вказаному випадку зацікавлена особа вправі звернутися із заявою згідно статті 117 ГПК України про визнання наказу не підлягаючим виконанню повністю або частково.

Якщо виникнуть будь-які обставини, які суттєво впливають на прийняте рішення, зацікавлена особа вправі звернутися із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

Відповідач просить надати йому розстрочку для погашення заборгованості строком на три місяці, в період: березень-травень.

Надання розстрочки передбачене п. 6 ч. 1 ст. 83 ГПК України.

При цьому необхідно відмітити, що у даному випадку надання розстрочки не ставиться в залежність від будь-яких конкретних обставин.

З врахуванням позиції позивача, який згоден на надання вказаної розстрочки, суд вважає можливим її надати.

Суд також вважає, що систематичні платежі, при тому, що відповідач вказує на його складне фінансове становище, будуть сприяти виконанню рішення.

Таким чином, суд вважає можливим розстрочити виконання рішення суду строком на три місяці, а саме: в березні 2011 року сплатити 1442,70 грн.; у квітні 2011 року сплатити 1442,70 грн. у травні 2011 року сплатити 1442,70 грн.

Згідно ч. 2 ст. 49 ГПК України судові витрати з державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій

відповідача, та складають з державного мита в сумі 102,00 грн., та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Відповідно до п. «а» ч. 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів ставка державного мита встановлюється в розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. (17Х6=102 грн.).

Відповідно до п. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України неоподатковуваний мінімум встановлений у розмірі 17 грн.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 року № 825 у господарських справах встановлений розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу за ставкою 236,00 грн.

Сплата позивачем вказаних витрат підтверджена: платіжним дорученням № 5860 від 10 січня 2011 року на суму 102,00 грн. (зі сплати державного мита), та платіжним дорученням № 5861 від 10 січня 2011 року на суму 236,00 грн. (судові витрати на інформаційно-технічного забезпечення судового процесу).

На підставі вищевикладеного, а також керуючись ст. ст. 44, 49, 78, 82-84, 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Комунального підприємства «Житловик-1» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, пр. Перемоги 10-а, р/р № 26001054912552 в КРУ «Приватбанк» м. Сімферополь, МФО 384436, ідентифікаційний код: 32513271) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Кредо-Крим» (97400, АР Крим, м. Євпаторія, вул. 9 Травня буд. 55, р/р № 26000035845002 в АКІБ Укрсіббанк м. Харків, МФО 351005, ідентифікаційний код: 32214856) заборгованості в сумі 4328,10 грн., 102 грн. судових витрат з державного мита, та 236,00 грн. судових витрат по інформаційно – технічному забезпеченню судового процесу.

Розстрочити виконання рішення Господарського суду АР Крим від 24.02.2011 року № 5002-17/205-2011 строком на три місяці, зі сплатою: в березні 2011 року - 1442,70 грн.; у квітні 2011 року - 1442,70 грн. у травні 2011 року - 1442,70 грн.

Видати наказ.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Гайворонський В.І.