№ 16080945, 03.06.2011, Odesa District Administrative Court

Справа № 12087/09/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2011 року

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Колесниченко О.В.,

при секретарі Болотовій К.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЯ-ТУР»до Державної податкової адміністрації в Одеській області та Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЯ-ТУР»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовними вимогами до Державної податкової адміністрації в Одеській області та Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010352360 від 29.09.2009 року на суму 23000,00 грн. та визнання протиправними дії посадових осіб ДПА в Одеській області щодо складання акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 23.09.2009р.

25.01.2010 року позивачем надані уточнення до позовної заяви (а.с. 52-54).

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі посилаючись на те, що 23 вересня 2009 року головним державним податковим ревізор інспектором ДПА в Одеській області Пономарьовим О.В. та старшим державним податковим ревізор-інспектором ДПА в Одеській області Алексєєвим О.В. було здійснено замовлення туру у позивача, в результаті складено договір надання туристичних послуг та договір поруки щодо падання менеджером ТОВ «НІКОЛЯ-ТУР», від імені туристів, грошей за обраний тур до банку.

Після зазначених дій перевіряючі повідомили менеджера та директора TOВ «НІКОЛЯ-ТУР»про проведення планової виїзної перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, надали направлення на перевірку та зробили опис готівкових коштів, з якими позивача не ознайомили.

Отже, на думку позивача, перевірка була проведена не беручи до уваги п.1. ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»згідно якого туристичні фірми звільнені від обовязку застосовувати реєстратори розрахункових операцій.

В порушення вимог розділу 4 Наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»від 10.08.2005 № 327.

28.10.2009 року ДПА в Одеській області надіслало поштою позивачу Акт перевірки який був отриманий 08.10 2009 р. в якому зазначено, що директор ОСОБА_3 від підписання акту перевірки відмовилась, однак це твердження, як вважає позивач, є надуманим та необґрунтованим, так як Акт перевірки позивач не бачив та не знала про його наявність до моменту отримання.

Крім того позивач зазначив, що 16.10.2009 року він поштою отримав рішення № 0010352360 яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у сумі 23000 грн. яке також складено та надіслано з порушенням вимог законодавства, а саме п. 11 Наказу ДПА України «Про затвердження Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби»N 110 від 17.03.2001 року.

На думку позивача рішення №0010352360 прийнято на підставі матеріалів перевірки, яку проведено з грубим порушенням порядку проведення перевірок встановленого Законом України «Про державну податкову службу України», а відтак протиправне рішення прийняте на підставі незаконно складеного Акту перевірки має бути скасоване, а дії посадових осіб відповідача по складанню Акту протиправними.

Представник Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси проти задоволення позовних вимог заперечував, пославшись на заперечення наданих до суду 19.01.2010 року (а.с. 47-49), відповідно до яких, згідно плану-графіку проведення перевірок відділом контролю за розрахунковими операціями управління податкового контролю юридичних осіб ДПА в Одеській області на вересень 2009 року, затвердженого головою ДПА в Одеській області 28.08.2009 року (а.с. 97-99) 23.09.2009 року проведена перевірка ТОВ «НІКОЛЯ-ТУР».

Перевіркою встановлено порушення п.1, ст 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»від 06 липня 1995 року № 265/95 -BP (у редакції Закону України від 01 06 2000р. № 1776-111 (зі змінами та доповненнями).

За результатами перевірки складено акт N0004234 від 23.09 2009 року. На підставі вказаного акту ДПІ у Приморському районі м. Одеси було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 29.09.2009 року №0010352360 на суму 23000, 00 грн.

Також представник ДПІ у Приморському районі м. Одеси зазначив, що перевірка проводилась відповідно до чинного законодавства України, акт складено правомірно, а рішення винесене законно, у звязку з чим просив у задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Представник відповідача - Державної податкової адміністрації в Одеській області був належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, однак в судове засідання не з'явився, 19.01.2010 року надав суду заперечення до позовної заяви (а.с. 42).

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЯ-ТУР»(65011, м. Одеса, вул. Велика Арнаутська, 44, ідентифікаційний код юридичної особи 33387219) зареєстровано виконавчим комітетом Одеської міської ради 25.02.2005 року.

20.01.2006 року за № 26-2005 державною службою туризму і курортів прийнято рішення про видачу ліцензії серії АВ № 349851 товариству з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЯ-ТУР», в якій видом діяльності відповідача зазначена турагентська діяльність (а.с. 13).

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі направлення від 14.09.2009р. № 6429/23-7017 (а.с. 96), виданого головою державної податкової адміністрації в Одеській області Пономарьову Олексію Володимировичу - головному державному податковому ревізору-інспектору ДПА в Одеській області; Алексєєву Олександру Вікторовичу - старшому державному податковому ревізору-інспектору ДПА в Одеській області, на підставі п. 2 ст. 11 Закону України від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»із змінами та доповненнями з метою здійснення контролю за додержанням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), наявністю торгових патентів та ліцензій проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЯ-ТУР» з питань дотримання вимог Законів України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності», «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»постанови Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року № 637 «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні».

За наслідками зазначеної перевірки був складений Акт № 4816/15/32/23/33387219 від 23.09.2009 року.

В ході перевірки встановлено порушення ТОВ «НІКОЛЯ-ТУР»п.1, ст 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"(зі змінами та доповненнями), а саме: не проведення розрахункової операції через РРО на суму 4600,00 грн.

На підставі акту перевірки № 4816/15/32/23/33387219 від 23.09.2009 року державною податковою інспекцією в Приморському районі м. Одеси було прийнято рішення № 0010352360 від 29.09.2009 року про застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 23000,00 грн.

Проаналізувавши матеріал справи, пояснення та доводи учасників процесу, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в України»визначає, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. До прав органів державної податкової служби відноситься згідно з п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»здійснення документальних невиїзних перевірок, а також планових та позапланових виїзних перевірок своєчасності, достовірності повноти нарахування і сплати податків та зборів ( обовязкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями іншими відокремленими підрозділами, що не мають статус юридичної особи а також фізичними особами, які мають статус субєктів підприємницької діяльності.

Статтею 11-1 вказаного закону визначені підстави та порядок проведення органами державної податкової служби планових і позапланових виїзних перевірок. Плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків, яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням платника податків . Право на проведення планової виїзної перевірки платника податків надається лише у тому випадку, коли йому не пізніше ніж за десять днів до дня проведення зазначеної перевірки надіслано письмове повідомлення із зазначенням дати початку та закінчення її проведення. Позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених у вказаній статті Закону України «Про державну податкову службу в Україні». Позапланова виїзна перевірка може здійснюватися лише на підставі рішення суду, а у разі виникнення обставин, викладених у ст.11-1 Закону, за рішенням керівника податкового органу, яке оформляється наказом.

Відповідно до ст. 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»посадові особи органу держаної податкової служби вправі приступати до проведення планової або позапланової виїзної перевірки за наявністю підстав для їх проведення та за умови надання платнику податків під розписку направлення на перевірку.

Позаплановими перевірками вважаються також перевірки в межах повноважень податкових органів, визначених Законом №265 (ч.7 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначені у Законі України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно ст.2 вказаного Закону зазначено - місцем проведення розрахунків є місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів ( послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.

Згідно з пп. 11, 13 ст. 3 Закону субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів( наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій з використанням режиму попереднього програмування найменування, цін товарів (послуг) та облік їх кількості, забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій.

Згідно з п.1 ст.17 вказаного Закону за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки;

Згідно з даними акту, до позивача застосовані фінансові санкції за не проведення розрахункових операцій через РРО у сумі 4600,00 грн.

У статті 1 Закону України «Про туризм»визначено поняття туристичного продукту це попередньо розроблений комплекс туристичних послуг, який поєднує не менше ніж дві такі послуги, що реалізується або пропонується для реалізації за визначеною ціною, до складу якого входять послуги перевезення, послуги розміщення та інші туристичні послуги, не пов'язані з перевезенням і розміщенням.

Відповідач посилається на непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій.

З даним твердженням суд не може погодитися.

Так, з аналізу ст.2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»вбачається, що місцем проведення розрахунків, у розумінні даного Закону, є місце де здійснюються розрахунки із покупцями. Місце проведення розрахунків одночасно відповідає двом умовам: це місце, де безпосередньо здійснюються розрахунки та зберігаються отриманні від реалізації грошові кошти. Таким чином, місце де не проводяться розрахунки з покупцями, не може вважатися місцем проведення розрахунків.

Так, відповідачем проведено перевірку в приміщенні підприємства, яке на його думку є місцем проведення розрахунків.

Допитана судом, у якості свідка, директор ТОВ «НІКОЛЯ-ТУР»ОСОБА_3 пояснила, що 23.09.2009 року до приміщення зайшла жінка, яка виявила бажання оформити турпутівку для відпочинку. Склала договір надання туристичних послуг та договір поруки. У звязку з тим, що грошові кошти готівкою не приймаються при оформленні путівок, так як РРО на підприємстві відсутнє, виписала рахунок для сплати послуг в банку на суму 4600,00 грн. Жінка не бажала сплачувати гроші поза приміщенням, наполягала на прийнятті готівки на місці, пославшись на велику зайнятість, у звязку з чим був укладений договір доручення від 23 вересня 2009 року (а.с. 95) між Пані ОСОБА_6 турист (довіритель) та пані ОСОБА_3 (повірений). Відповідно до вказаного договору ОСОБА_6 доручає, а ОСОБА_3 приймає суму в розмірі 4600, 00 грн., яка належить ОСОБА_6 і є її оплатою замовлених послуг згідно листа бронювання. Керуючись ч. 1 ст. 1002 та ч. 4 ст. 1007 Цивільного кодексу України, сторони домовились, що ОСОБА_3 за виконання доручення за цим договором не отримує винагороди. Договір вступив в силу з моменту підписання, а зобовязання за договором вважаються виконаними та договір втрачає свою дію після внесення ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок ТОВ «НІКОЛЯ-ТУР»валюти України, отриманої від ОСОБА_6

Також згідно вказаного договору ОСОБА_3 несе повну матеріальну відповідальністю згідно з законодавством України за українську валюту, отриману від ОСОБА_6, яка є її власністю.

Після чого до приміщення зайшли чоловіки, обидва представилися співробітниками податкової служби та розпочали перевірку.

Представник позивача також пояснив, що при проведенні перевірки 23.09.2009 року співробітникам ДПА було надані пояснення, що розрахунки з готівкою не проводяться. Специфіка роботи з надання туристичних послуг не передбачає застосування РРО. Ведеться касова книга, куди вносяться дані з обігу грошових коштів отриманих підприємствам, лише після їх сплати клієнтами через фінансові установи, згідно з наданих до оплати рахунків.

Судом встановлено, що у ході перевірки ТОВ «НІКОЛЯ-ТУР»директор здійснила оформлення туристичних документів, уклала договір доручення, однак послуга сплачена не була у звязку не внесенням ОСОБА_3 на розрахунковий рахунок ТОВ «НІКОЛЯ-ТУР»валюти України, отриманої від ОСОБА_6 в сумі 4600,00грн., а тому послання відповідача на порушення підприємством вимог п.1, ст 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» є безпідставними.

Досліджені у ході розгляду справи письмові докази не суперечать поясненням допитаного свідка, а тому надають суду підстави вважати обґрунтованими та підтвердженими у суді пояснення отриманні від позивача.

Крім того, наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва «Про затвердження Ліцензійних умов провадження туроператорської діяльності та турагентської діяльності»від 11.09.2007р. № 111/55, у тому числі, визначені умови провадження діяльності субєктів господарської діяльності на ринку тур послуг.

Позивач має ліцензію відповідного зразку на провадження турагентської діяльності за номером в реєстрі 9851 з 20.01.2006 до 20.01.2011 року(а.с. 13).

Пунктом п.п. 10.2 п. 10 наказу передбачено, що турагент під час здійснення посередницької діяльності з реалізації туристичного продукту повинен оформляти такі документи:

заявку туриста на бронювання туристичної послуги (туристичного продукту);

договір з туристом про туристичне обслуговування;

підтвердження туроператора щодо заброньованої туристичної послуги (туристичного продукту);

платіжні документи (корінці прибуткових ордерів, квитанції, чеки тощо), що підтверджують унесення туристом вартості туристичних послуг, обумовлених договором про туристичне обслуговування;

платіжні документи, що підтверджують перерахування турагентом туроператору вартості послуг, обумовлених агентським договором (угодою).

Позивач є субєктом господарської діяльності напрямком роботи якого є надання туристичних послуг, що посадові особи ДПА при проведенні перевірки не прийняли до уваги.

Складання Акту перевірки із зазначенням встановлення порушення позивачем вимог Закону №265, а саме непроведення розрахункової операції через РРО, без врахування специфіки роботи товариства, на думку суду є безпідставною обставиною, а тому послання відповідача на виявлене порушення, не може служити належним доказом, що повинен відображатись в акті перевірки. Відтак, суд дійшов висновку про протиправність дії посадових осіб ДПА в Одеській області щодо складання акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 23.09.2009р.

Відповідач доказів щодо проведення платежу без застосування РРО, саме у порушення позивачем вимог Закону №265 та ліцензійних умов, з боку ДПА в Одеській області не надав.

На підставі викладеного, приймаючи до уваги, що у ході проведеної перевірки ТОВ «НІКОЛЯ-ТУР»працівниками ДПА в Одеській області не врахована специфіка та особливості провадження діяльності відповідача, як турагента на ринку туристичних послуг, а доказів підтверджуючих наявність порушень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»зазначених у акті перевірки при розгляді справи не надано, суд приходить до висновку, що Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси не обґрунтовано застосовані до позивача санкції у сумі 4600,00 грн., що є порушенням його прав, які підлягають судовому захисту.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відтак, виходячи з вищевикладеного, на думку суду, відповідачі, заперечуючи проти позову, не довели суду правомірність прийнятого оскаржуваного позивачем рішення та правомірність дій посадових осіб ДПА в Одеській області щодо складання акту перевірки.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених в судовому засіданні фактів, суд вважає, що позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування позовних вимог і вони підлягають задоволенню.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 31 травня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог ч. 2 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 164, 167, 254 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «НІКОЛЯ-ТУР»до Державної податкової адміністрації в Одеській області та Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправними дії посадових осіб ДПА в Одеській області щодо складання акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 23.09.2009р.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010352360 від 29.09.2009 року на суму 23000,00 грн.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 03.06.2011 року.

Суддя О.В. Колесниченко

Визнати протиправними дії посадових осіб ДПА в Одеській області щодо складання акту перевірки за дотриманням субєктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій від 23.09.2009р.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0010352360 від 29.09.2009 року на суму 23000,00 грн.

03 червня 2011 року