Court ruling № 16079907, 14.04.2011, Mykolaiv District Administrative Court

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

14.04.2011 р.                                                                       № 2а-8580/10/1470

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Устинов І.А. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Судносервіс»,

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва.

про визнання неправомірними дії, зобов’язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Судносервіс»(Далі –ТОВ «Судносервіс») звернулось з адміністративним позовом до державної податкової інспекції у Ленінському районі м.Миколаєва про визнання неправомірною бездіяльності, визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії.

          Під час судового розгляду позивач змінив позовні вимоги на наступні.

          Просив за актом перевірки від 30.06.10р. № 4998/23-200/23619147:

          1.Визнати неправомірними дії Відповідача, які полягають у визнані нікчемними договорів Позивача з ПВКП "Укрсплав" від 04.01.10р., з ПП "Антарес-М" від 04.01.10р., з ПП "Бермет" від 04.01.10р.           2.Визнати неправомірними дії Відповідача, які полягають у визнанні штучно сформованим податкового кредиту Позивача по контрагентам ПВКП "Укрсплав" у січні-квітні 2010р. у розмірі 9.147.801 грн.; ПП "Бермет" у квітні 2010р. у розмірі 124.764 грн.; ПП "Антарес-М" у січні 2010р. у розмірі 10.964 грн.           3.Визнати неправомірними дії Відповідача, які полягають у визнанні заниження Позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість у січні 2010р. у розмірі 10.964 грн.           4.Визнати неправомірними дії Відповідача, які полягають у визнанні податкових зобов'язань Позивача по контрагенту ТОВ СП "Нібулон" у січні-квітні 2010р. на суму 8.362.527 грн. податку на додану вартість та по контрагенту ЗАТ "АТ Каргілл" у січні-квітні 2010р. на суму 1.811.834 грн. податку на додану вартість такими, що проведені на підставі нікчемного правочину.                     За актом перевірки від 13.08.10р. № 6588/23-100/23619147 просив:           1.Визнати неправомірними дії Відповідача, які полягають у визнані нікчемним договору Позивача з ПВКП "Укрсплав" від 04.01.10р. та у визнанні штучно сформованим податкового кредиту Позивача податку на додану вартість по контрагенту ПВКП "Укрсплав" у травні 2010р. у розмірі 1.132.031,27 грн.           2.Визнати неправомірними дії Відповідача, які полягають у визнанні податкових зобов'язань Позивача по контрагенту ТОВ СП "Нібулон" у травні 2010р. на суму 1.095.799,76 грн. податку на додану вартість; по контрагенту ЗАТ "АТ Каргілл" у травні 2010р. на суму 279.479,68 грн. податку на додану вартість; по контрагенту 1111 "Октавія-А" у травні 2010р. на суму 19.586,08 грн. податку на додану вартість такими, що проведені на підставі нікчемного правочину.           За актом перевірки від 04.11.10р. № 8509/23-200/23619147 просив:           1.Визнати неправомірними дії Відповідача, які полягають у визнанні нікчемними договорів Позивача з зазначеними у акті перевірки постачальниками та покупцями - ПВКП "Укрсплав", ПП "Таврія-Агро-Н", ПП "Аграрник-Н", ПП "Антарес М", ПП "Октавія А", ПП "Агроторг Н", ПП "Ауренія", ПП "Афелій", ПП "Бермет", ПП "Флейм", ТОВ "Судносервіс експорт".           2.Визнати неправомірними дії Відповідача, які полягають у визнанні недійсними даних, відображених у деклараціях Позивача з податку на прибуток за відповідні періоди (стосовно доходів від продажу товарів, еквівалентних сумам витрат на придбання цих товарів та витрат на придбання цих товарів від ПВКП "Укрсплав", ПП "Таврія-Агро-Н", ПП "Аграрник-Н", ПП "Антарес М", ПП "Октавя А", ПП"АгроторгН", ПП "Ауренія", ПП "Афелій", ПП "Бермет", ПП "Флейм", ТОВ "Судносервісекспорт").           3.Визнати неправомірними дії Відповідача, які полягають у визнанні недійсними даних, відображених у деклараціях Позивача з податку на додану вартість за відповідні періоди (стосовно доходів від продажу товарів, еквівалентних сумам витратна придбання цих товарів та витрат на придбання цих товарів від ПВКП "Укрсплав", ПП "Таврія-Агро-Н", ПП "Аграрник-Н", ПП "Антарес М", ПП "ОктавяА", ПП"Агроторг Н", ПП "Ауренія", ПП "Афелій", ПП "Бермет", ПП "Флейм", ТОВ"Судносервіс експорт").           4.Визнати неправомірними дії Відповідача, які полягають у визнанні заниження Позивачем податку на прибуток на загальну суму 80.364 грн., у тому числі 3.075 грн. за 2009р.; 15.141 грн. за 1 квартал 2010р.; 77.289 грн. за півріччя 2010р. (в тому числі за II квартал 2010р. у сумі 62.148 грн.).           З матеріалів справи вбачається, що предметом позову є неправомірність дій ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва по визнанню та визначенню в акті перевірки нікчемними правочинів.           Фактично предметом судового оскарження є акти перевірок від 30.06.10р. № 4998/23-200/23619147, від 13.08.10р. № 6588/23-100/23619147, від 04.11.10р. № 8509/23-200/23619147.           Відповідно до п.1. ч.1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції визначається як публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.           Юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 1 ст. 17 КАС України).           Акт перевірки не є рішенням суб’єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов’язків осіб чи суб’єктів владних повноважень, а отже, не породжує правовідносини, що можуть бути предметом спору. А відсутність правовідносин в свою чергу виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.           Загальне поняття акта перевірки визначено п.1.3. Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, який затверджений наказом ДПА України від 10.08.2005 №327, а саме Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

          Таким чином, не можуть оспорюватися в адміністративному суді акти ревізій, документальних перевірок, дії службових осіб, вчинені у процесі чи за результатами перевірок тощо, оскільки ці акти не мають обов'язкового характеру.

В даному випадку, акти перевірок, в яких відображено узагальнений опис виявлених перевірками порушень законодавства, що в свою чергу відповідає встановленим правилам складання акта перевірки, не є правовими документами відповідальності.

В той же час, судження контролюючого органу про нікчемність окремих угод є висновками тільки контролюючого органу, зазначення яких в акті перевірки не суперечить чинному законодавству.

Застосування в позовній заяві терміну “дії посадових осіб ДПІ” не змінює сутності вимог, які полягають в оскарженні саме актів перевірок.

У відповідності з п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Керуючись статтями 17, 157, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі.

Відповідно до п.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановлено цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.

Згідно пункту 3 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.

Суддя                                                                                           І. А. Устинов