№ 16038124, 18.04.2011, Lviv District Administrative Court

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2011 р.                                                                                 № 2а-3287/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Крутько О.В. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Прокурора Мостиського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області до Приватного підприємства «Промагростиль»про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в :

Прокурор Мостиського району Львівської області звернувся до суду в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Мостиському районі Львівської області з позовом до Приватного підприємства «Промагростиль»про стягнення заборгованості у розмірі 2198,52 грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у відповідача існує податковий борг по податку на додану вартість у розмірі 1530,00 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 668,52 грн. Оскільки заборгованість відповідачем добровільно не погашається, просить стягнути таку у судовому порядку.

          Ухвалою від 22.03.2011 року суд відкрив скорочене провадження у даній справі, надав відповідачу строк для подання заперечення проти позову або заяви про визнання позову та роз’яснив наслідки такого неподання.

          Поштова кореспонденція направлена відповідачу на адресу зазначену у довідці з ЄДРПОУ повернулася на адресу суду з відміткою «по даній адресі адресат не існує».

          Відповідно до п.11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

          З врахуванням того, що на адресу суду від відповідача не надходило заперечення проти позову та заяви про визнання позову, суд вважає за можливе, у відповідності до вимог ч.4 ст.183-2 КАС України, розглядати справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

          Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.

          Відповідач –ПП «Промагростиль»зареєстрований як юридична особа, з присвоєнням коду ЄДРПОУ: 33863135, тому є платником податків і зборів, передбачених Законом України «Про систему оподаткування».

          Як вбачається з матеріалів справи (копії податкових повідомлень –рішень, копії податкових вимог), у ПП «Промагростиль»наявна заборгованість перед бюджетом з податку на додану вартість у розмірі 1530,00 грн. та по податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 668,52 грн.

          Відповідно до ст. 16 Податкового кодексу України платники податків зобов’язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

          Відповідно до ст. 41 Податкового кодексу України контролюючими органами щодо податків, які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, є органи державної податкової служби.

                    Підпунктом 20.1.18. п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України передбачено, що органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

          На момент виникнення спірних правовідносин спеціальним законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення був Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовим фондами» № 2181–ІІІ від 21 грудня 2000 року, з наступними змінами і доповненнями (далі –Закон № 2181–ІІІ).

          Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Податковим боргом (недоїмкою), у відповідності до п. 1.3 ст. 1 цього ж Закону, вважається податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Як вбачається з матеріалів справи у відповідача наявна заборгованість:

-           по податку на додану вартість, яка складається з сум штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової звітності згідно податкових повідомлень-рішень (№0003401502/0 від 18.05.09 р.,№0004011502/0 від 25.06.09 р., №0004661502/0 від 10.07.09 р., №0005531502/0 від 11.08.09 р., №0007531502/0 від 11.09.09 р., №0008581502/0 від 19.10.09 р., №0009171502/0 від 16.11.09 р., №0009531502/0 від 08.12.09 р., №0009871502/0 від 18.12.09 р.) на загальну суму 1530,00 грн., застосованих згідно п.17.1.1. Закону України №2181;

-           по податку на прибуток приватних підприємств, яка складається з сум штрафних (фінансових) санкцій за неподання податкової звітності згідно податкових повідомлень-рішень на загальну суму 668,52 грн., застосованих згідно п.17.1.1. Закону України №2181.

Згідно п. п. 17.1.1 п. 17.1 ст. 17 цього ж Закону, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

          Згідно п.5.3.1 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобов»язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (надалі Закон № 2181) платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

          Відповідно до положень пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пп. 4.2 та 4.3 ст. 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, за винятком випадків його апеляційного чи судового оскарження у визначені законодавством строки.

          Всупереч наведеним нормам чинного законодавства, платник податків не вжив жодних заходів для погашення податкового зобов’язання.

          Відповідно до положень пункту 11 статті 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" фінансові (штрафні) санкції, суми недоїмки, пені, накладені (застосовані) органами державної податкової служби України, сплачуються платниками податків добровільно або стягуються у судовому порядку органами державної податкової служби.

          Відповідно пп. 5.4.1 п.5.4 ст. 5 Закону № 2181-ІІІ узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у встановлені строки, визначається сумою податкового боргу платника податків.

          Як вбачається з матеріалів справи сума заборгованості (2 198,52 грн.) є узгодженою та у встановлені строки до бюджету не сплаченою, тобто визнається сумою податкового боргу (узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у термін (ст. 5 Закону № 2181).

          Згідно п.1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

          Позовні вимоги про стягнення з ПП «Промагростиль»податкового боргу в сумі 2 198,52 грн. є документально обґрунтованими, не оспореними відповідачем, а тому підлягають задоволенню.

          Керуючись ст.ст. 18, 19, 69-71, 86, 94, 98, 158-163, 167, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

п о с т а н о в и в :

          Позов задовольнити.

          Стягнути з приватного підприємства «Промагростиль» (код ЄДРПОУ 33863135) в дохід Державного бюджету України податковий борг в сумі 2198 (дві тисячі сто дев’яносто вісім) грн. 52 коп.

          Постанову звернути до негайного виконання.

          Постанова, прийнята в скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови. Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя                                                                                           Крутько О.В.