Decision № 15928607, 24.05.2011, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 61/20024.05.11 За позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»

До відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»

Про: стягнення заборгованості в розмірі 108 782 грн.56 коп.

Суддя Івченко А.М.

Представники: Позивача:ОСОБА_1 дов. № 136 від 16.05.2011 Відповідача:не зявився

У судовому засіданні 24.05.2011 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»про стягнення заборгованості в розмірі 108 782 грн. 56 коп. із них: 102 209 грн. 96 коп. основного боргу, 4 019 грн. 15 коп. пені, 786 грн. 04 коп. 3 % річних, 1767 грн. 41 коп. - інфляційних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2011 порушено провадження у справі № 61/200, розгляд справи призначено на 24.05.2011.

В судовому засіданні 24.05.2011 представник позивача надав заяву № 171 від 24.05.2011 про уточнення позовних вимог, відповідно до якої зазначає, що за день до подання позовної заяв відповідач перерахував на рахунок позивач грошові кошти в розмірі 8124 грн. 00 коп. та просить суд стягнути відповідача 77 495 грн. 15 коп. із них: 69713 грн. 96 коп. суму основного боргу, 3258 грн. 28 коп. пені, 663 грн. 84 коп. 3 % річних, 3859 грн. 07 коп. інфляційних.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення у справі, зокрема, зменшити розмір позовних вимог.

Під зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну (у бік зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, в тому числі ціни позову.

Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач.

Отже, у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, (аналогічна позиція викладена в пункті 17 листа Вищого Господарського суду України від 20.10.2006 року № 01-8/2351).

В судовому засіданні 24.05.2011 представник позивача надав заяву про уточнення заяви № 171 від 24.05.2011, відповідно до якої зазначає, що в день судового засідання по справі відповідачем було перераховано частину грошових коштів в розмірі 16248 грн. 00 коп., що підтверджується банківськими виписками та просить суд стягнути відповідача 53465 грн. 96 коп. суму основного боргу, 3258 грн. 28 коп. пені, 663 грн. 84 коп. 3 % річних, 3859 грн. 07 коп. інфляційних.

У судове засідання 24.05.2011 представник відповідача не зявився, про причини неявки суд не повідомив, письмового відзиву на позов не надав. Про час і місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду направлена на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 23.05.2011.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Судом, у відповідності з вимогами ст. 81-1 ГПК України, складено протокол судового засідання, які долучено до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»(Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(Покупець) укладено договір поставки № ПР-40510 від 01.07.2009, відповідно до якого Постачальник зобовязався поставити Покупцю Товар, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобовязався прийняти й оплатити Товар в обумовлені цим Договором строки.

Згідно зі ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вищезазначеного договору, позивачем було поставлено відповідачу товар, що підтверджується видатковими накладними: № РП-81465 від 14.09.2010, № РП-452684 від 21.09.2010, № 452689 від 21.09.2010, № 452693 від 21.09.2010, № 127384 від 26.10.2010, № 127387 від 26.10.2010, № 127392 від 26.10.2010, № 457001 від 29.10.2010, № 457025 від 29.10.2010, № 127440 від 12.11.2010, № 459088 від 15.11.2010, № 127928 від 30.12.2010, № 7889663 від 18.01.2011, № 7889664 від 18.01.2011, № 123945 від 21.01.2011 на загальну суму 96116 грн. 68 коп.

Відповідно до п. 6 Додаткових умов до Договору, Покупець проводить оплату за поставлений товар шляхом банківського перерахунку грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника на протязі 45 календарних з моменту поставки Товару.

Товар за вказаними накладними було отримано у повному обсязі, що підтверджується печаткою та підписом уповноваженої особи відповідача.

Таким чином, факт передачі товару позивачем та його прийняття відповідачем вважається судом доведеним.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вбачається із матеріалів справи, за поставлений Товар відповідач свої зобовязання щодо оплати Товару не виконав в повному обсязі, суму в розмірі 69713 грн. 96 коп. суму основного боргу не оплатив. Але після порушення провадження у справі відповідач частину боргу в розмірі 16248 грн. 00 коп. оплатив, що підтверджується банківськими виписками (копії в матеріалах справи)ю

За таких обставин позовні вимоги про стягнення основного боргу в розмірі 53465 грн. 96 коп. визнаються судом обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а в частині стягнення 16248 грн. 00 коп. провадження у справі слід припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України з покладанням судових витрат на відповідача на підставі ст. 49 ГПК України.

Також позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 3258 грн. 28 коп.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 Цивільного Кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 Цивільного Кодексу України передбачено, що виконання зобовязання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 Цивільного Кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобовязання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 Господарського Кодексу України визначено, що порушення зобовязання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 8.9. Договору передбачено, що за прострочення платежу Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, за кожний день прострочення платежу.

Статтею 627 Цивільного Кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобовязання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобовязання мало бути виконано.

Позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання зі сплати наданих послуг нараховано відповідачу пеню в розмірі 3258 грн. 28 коп.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку про його обгрунтованість. За таких обставин позовні вимоги про пені в розмірі 3258 грн. 28 коп. підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача 663 грн. 84 коп. 3 % річних та 3 859 грн. 07 коп. інфляційного збільшення заборгованості.

Положеннями статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок позивача, стягненню з відповідача на підставі ст. 625 ЦК України на користь позивача підлягає 3 % річних в розмірі 663 грн. 84 коп. та 3 859 грн. 07 коп. інфляційного збільшення заборгованості.

Водночас суд, керуючись ст. 49 ГПК України, покладає витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Рейнфорд»(03056, м. Київ, вул. Борщагівська, 154-А; код 35250305) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комюкрейнторг»(03118, м. Київ, вул. Козацька, 118; код 33691127) 53465 (пятдесят три тисячі чотириста шістдесят пять) грн. 96 коп. основного боргу, 3 258 (три тисячі двісті пятдесят вісім) грн. 28 коп. пені, 663 (шістсот шістдесят три) грн. 84 коп. 3 % річних, 3859 (три тисячі вісімсот пятдесят девять) грн. 07 коп. інфляційних, 774 (сімсот сімдесят чотири) грн. 95 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позову провадження у справі припинити на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

СуддяА.М. Івченко Дата підписання рішення: 27.05.2011