Court ruling № 15927355, 12.05.2011, Vinnytsia Administrative Court of Appeal

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-5415/10/0270

Головуючий у 1-й інстанції: Вільчинський О.В.

Суддя-доповідач: Курко О. П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2011 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого-судді: Курка О. П.

суддів: Голоти Л. О., Совгири Д. І.

при секретарі: Швандер В.О.

за участю представників сторін:

позивача: не зявився

відповідача (апелянта): ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Барської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "Інтерпром" до Барської міжрайонної державної податкової інспекції про скасування рішень про застосування штрафних санкцій, -

В С Т А Н О В И В :

Приватне підприємство "Інтерпром" звернулось до суду з позовом до Барської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року заявлені позовні вимоги задоволено частково. Зокрема, визнано протиправним та скасовано рішення Барської міжрайонної державної податкової інспекції №0000042200/3/12568/22 від 30 листопада 2010 року про застосування до ПП "Інтерпром" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 312981,60 грн.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням Барська МДПІ подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. В апеляційній скарзі апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення.

Позивач в судове засідання не зявився, однак 11.05.2011р. надав через відділ прийому суду письмову заяву про відкладення розгляду справи на іншу дату по причині хвороби директора підприємства, який є його уповноваженим представником.

Колегія суддів не знаходить підстав для задоволення поданого клопотання, оскільки явка представників сторін не була визнана обовязковою та не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Крім того, позивач не був позбавлений можливості уповноважити на ведення даної справи іншого представника та забезпечити його явку до суду.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції згідно висновків акту перевірки №395/23/30546195 від 18.06.2010 року, проведеної працівниками Барської МДПІ, виявлено порушення позивачем ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в частині порушення термінів розрахунків за експортними операціями по контрактах - №1 від 21.01.2009 року на суму 35193,28 євро або 348015 грн., №2 від 04.02.2009 року на суму 37243,80 євро або 360049 грн. та №1 від 29.09.2009 року на суму 66,20 євро або 712,85 грн., внаслідок чого відповідно до ст. 4 зазначеного Закону підприємству нараховано пеню, розрахунок якої додається до акта перевірки.

За результатами проведеної перевірки 24 червня 2010 року Барською МДПІ прийнято рішення №0000042200/0/6751 про застосування до ПП "Інтерпром" штрафних (фінансових) санкцій в сумі 312981,60 грн. за порушення законодавства про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті.

Дане рішення стало предметом адміністративного оскарження до податкових органів вищого рівня, які своїми рішенням залишали скарги позивача (первинну та повторні) без задоволення. У звязку з цим, за результатами розгляду кожної зі скарг позивача відповідачем послідовно приймались нові рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000042200/1/8944/22 від 31.08.2010 року, №0000042200/2/9892/22 від 28.09.2010 року та №0000042200/3/12568/22 від 30.11.2010 року, аналогічні за змістом первісному рішенню від 24.06.2010 року.

Колегією суддів апеляційного суду встановлено, що відповідачем нараховано позивачу пеню в загальній сумі 312981,60 грн. за перевищення граничного терміну надходження валютної виручки на валютний рахунок резидента станом на день завершення перевірки, в т.ч.: за контрактом №1 від 21.01.2009 року в сумі 12615,28 євро на 121 день, за контрактом №2 від 04.02.2009 року в сумі 37243,80 євро на 137 днів, за контрактом №1 від 29.09.2009 року в сумі 66,2 євро на 8 днів. Крім того, колегією суддів також встановлено, що пеня в сумі 66,2 євро за контрактом №1 від 29.09.2009 року ПП "Інтерпром" визнана та сплачена, у звязку з чим суд першої інстанції додатково не досліджував дані обставини.

При цьому, за контрактом №1 від 21.01.2009 року граничний термін надходження валютної виручки на валютний рахунок резидента згідно з ВМД від 27.01.2009 р. збіг 26.07.2009 року, а згідно з ВМД від 03.02.2009 року 02.08.2009 року; за контрактом №2 від 04.02.2009 року згідно з ВМД від 06.03.2009 року 02.09.2009 року.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції керувався тим, що пеня за перевищення граничного терміну надходження валютної виручки на валютний рахунок резидента з 28.07.2009р. по 17.01.2010р. нарахована податковим органом в період звернення ПП "Інтерпром" до суду про стягнення заборгованості з нерезидента, що згідно положень Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" унеможливлює нарахування такої пені.

Колегія суддів не може не погодитись з зазначеним рішенням попередньої судової інстанції виходячи з наступного.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" виручка резидентів у іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг), прав інтелектуальної власності - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, експорт прав інтелектуальної власності.

Згідно з ч. 1 ст. 4 даного Закону порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Однак, у відповідності до ч. 2 ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" у разі прийняття до розгляду судом, Міжнародним комерційним арбітражним судом чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання нерезидентом строків, передбачених експортно-імпортними контрактами, строки, передбачені статтями 1 і 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

З матеріалів справи слідує, що 28 липня 2009 року позивач звернувся до господарського суду Вінницької області з позовом до нерезидента " AUSTRIA BIO OIL Holding s.r.o." про стягнення боргу за поставлений товар в сумі 794997,03 грн. Ухвалою господарського суду Вінницької області від 03.08.2009 року позовну заяву повернуто позивачу. Проте, зазначена ухвала законної сили не набула та постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 24.12.2009 року - скасована в повному обсязі, а справа передана на розгляд до господарського суду Вінницької області. І вже наступною ухвалою від 18.01.2010р. господарський суд прийняв зазначений позов ПП "Інтерпром" до розгляду та порушив провадження у справі.

Колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що згідно ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання, а необхідним елементом такого порушення - є наявність вини. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Враховуючи, що ПП "Інтерпром" вжило всіх можливих заходів щодо недопущення порушення термінів розрахунків за експортними операціями, а не прийняття до розгляду первинної позовної заяви до компанії нерезидента "AUSTRIA BIO OIL Holding s.r.o." в порядку та строки визначені Господарським процесуальним кодексом України викликано не бездіяльністю підприємства, а незаконним рішенням суду, підтвердженням чого є його скасування в апеляційному порядку, колегія суддів вважає що підстав для застосування до позивача адміністративно-господарських санкцій у відповідача не було. А днем прийняття до розгляду господарським судом Вінницької області позовної заяви ПП "Інтерпром" до "AUSTRIA BIO OIL Holding s.r.o." про стягнення боргу, в такому разі, слід вважати день первісного звернення позивача до суду.

За даних обставин суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що строки, передбачені статтями 1 і 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" в період з моменту первинного звернення позивача до господарського суду зупиняються і пеня за відповідне порушення нарахуванню не підлягає.

Згідно із ч. 1 ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки Вінницький окружний адміністративний суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства та всебічно перевіривши обставини справи, вирішив її у відповідності з нормами матеріального права та постановив обґрунтоване рішення, а тому підстав для його скасування, з мотивів викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційного суду не вбачає.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Барської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 23 лютого 2011 року без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно ст. 212 КАС України.

Ухвала суду складена в повному обсязі 17 травня 2011 року .

Головуючий /підпис/ Курко О. П.

Судді/підпис/ Голота Л. О.

/підпис/ Совгира Д. І.

З оригіналом згідно: секретар