Court ruling № 15923348, 19.05.2011, Kyiv Administrative Court of Appeal

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7813/10/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Романченко Є.Ю.

Суддя-доповідач: Парінов А.Б.

У Х В А Л А

Іменем України

"19" травня 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Парінова А.Б.,

суддів: Грибан І.О., Беспалова О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2010р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотех»до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Екобіотех»звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Житомирі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0001052304/0 від 31.08.2010р. та №0001052304/1 від 22.09.2010р. про відмову у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 337113, 00 грн.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2010р. адміністративний позов задоволено повністю

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану постанову суду з підстав порушення норм матеріального та процесуального права та неповного зясування судом обставин справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів визнала можливим розглядати справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у м. Житомирі була проведена позапланова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю «Екобіотех»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за травень 2010р., яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалося за серпень 2009р. - квітень 2010р.

За результатами вказаної перевірки було складено акт №6494/23-2/34788735 від 19.08.2010р. згідно з яким встановлено факт порушення абзацу "а" п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, а саме завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за травень 2010р. на 337113, 00 грн.

На підставі вказаного акта ДПІ у м. Житомирі прийняло податкове повідомлення-рішення №0001052304/0 від 31.08.2010р. про відмову товариству з обмеженою відповідальністю «Екобіотех»у наданні бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 337113, 00 грн., оскільки останнє мало обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців 1626, 00 грн., тобто менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування, а також підприємством не відображено на балансі надходження (придбання, створення) основних засобів, тобто тих, що введені в експлуатацію та відображаються на бухгалтерському рахунку 10 «Основні засоби».

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ТОВ «Екобіотех», відповідно до Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків державними податковими адміністраціями, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996р. №29, оскаржило вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку до Державної податкової інспекції у м. Житомирі.

За результатами розгляду першим заступником начальника Державної податкової інспекції у м. Житомирі скаргу ТОВ «Екобіотех»залишено без задоволення, та винесено податкове повідомлення-рішення №0001052304/1 від 22.09.2010р.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що сума бюджетного відшкодування сформована відповідно до Закону України №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», у звязку із придбанням (спорудженням) основного фонду - заводу з виробництва біопалива з деревини у придбаній товариством будівлі цеху №15 за адресою: вулиця І. Франка, 19, м. Кролевець, Сумська область.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 17.09.2009р. ТОВ «АрмаПром»передало у власність ТОВ «Екобіотех»обєкт нерухомого майна, а саме: будівлю цеху №15, літера Л, загальною площею 2350 кв. м за адресою: вулиця І. Франка, 19, м. Кролевець, Сумська область. ТОВ «Екобіотех»було сплачено за вказану будівлю вартість, відповідно до договору купівлі продажу від 17.09.2009р. Право власності позивача на цю будівлю було зареєстровано 06.05.2010р., що підтверджується копією Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, а її балансова вартість, відповідно до копії зведеного акту вартості будівель і споруджень, станом на 19.04.2010р. становить 1419016, 60 грн.

Позивачем було проведено ряд робіт щодо реконструкції вказаної будівлі, для створення заводу по виробництву біопалива з деревини, про що свідчать наявні у матеріалах справи копії актів виконаних робіт.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20% від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст.6 та ст. 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому колегія суддів також звертає увагу, що п.п. 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено коло осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування по податку на додану вартість. До їх числа, поряд із іншими, віднесено особу, яка мала обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Тобто, даною нормою чітко визначено, що право на бюджетне відшкодування позбавляються особи: - які мали обсяги оподатковуваних операцій за останні 12 календарних місяців менші, ніж заявлена сума бюджетного відшкодування (крім нарахування податкового кредиту внаслідок придбання або спорудження (будівництва) основних фондів.

Виходячи з аналізу вказаних норм Закону, основною умовою бюджетного відшкодування податку виступає фактична сплата податку на додану вартість постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Щодо доводів апелянта з приводу не використання вказаної споруди в господарської діяльності ТОВ «Екобіотех»суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Згідно з абзацом 1 п.п. 8.2.1 п. 8.2 ст. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, під терміном “основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у звязку з фізичним або моральним зносом.

Таким чином, на підставі аналізу вказаних правових норм колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що законодавцем не ставиться здійснення бюджетного відшкодування з ПДВ у залежність від моменту використання у господарській діяльності основних фондів (введення їх у експлуатацію).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Згідно з ст. ст.198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 167, 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м. Житомирі залишити без задоволення.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 13.12.2010р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через пять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі (ч. 5 статті 254 КАС України) та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Парінов А.Б.

СуддіБеспалов О.О.

Грибан І.О.