Decision № 15870899, 19.05.2011, Commercial Court of Zhytomyr Oblast

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "19" травня 2011 р.

Справа № 6/5007/31/11

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді

судді Терлецька-Байдюк Н.Я.

судді

за участю представників сторін

від позивача Ковальчук І.І.

від відповідача не з'явився

Розглянув справу за позовом Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" (м.Житомир)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (с.Нова Романівка Новоград-Волинський район Житомирська область)

про стягнення 46342,35 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 46342,35 грн. заборгованості за поставлену лісопродукцію.

Представник позивача в судовому засіданні, що відбулося 26.04.11р. подав заяву про зменшення розміру позовних вимог у зв’язку з частковою оплатою боргу, та просив стягнути з відповідача 31342,35 грн.

19.05.11р. в судовому засіданні представником позивача подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача 21342,35 грн. Дану заяву представник позивача підтримав і просив задовольнити.

Враховуючи передбачене ст.22 ГПК України право позивача на зміну підстави або предмету позову, збільшення розміру позовних вимог, відмову від позову або зменшення розміру позовних вимог, вказана заява не суперечить вимогам чинного законодавства України та не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів, приймається господарським судом.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать поштове повідомлення з відміткою працівника пошти про вручення ухвали суду №6/5007/31/11 від 05.05.11р.

За вищевказаних обставин суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством «Житомирське лісове господарство» (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вудпак» (Покупець) 09.10.09р. укладено договір про поставку лісопродукції №75, відповідно до якого Постачальник зобов’язується поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов’язується прийняти та оплатити товар згідно виставлених Продавцем рахунків-фактур, товарно-транспортних накладних.

Найменування товару та його кількість узгоджуються сторонами в додатках-специфікаціях, які являються невід'ємною частиною договору (п. 1.2 Договору).

Покупець зобов'язаний прийняти та вивезти товар на протязі 10 календарних днів з моменту повідомлення Постачальника про готовність відвантаження (п. 2.4 Договору).

Згідно п. 3.2 Договору розрахунки за поставлений товар проводяться на умовах відстрочки платежу. Покупець зобов'язаних розрахуватись з постачальником на протязі 12 робочих днів з моменту відвантаження товару.

На виконання умов договору №75 від 09.10.09р. позивач поставив, а відповідач прийняв лісопродукцію на загальну суму 47465,92 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №009015 від 25.10.10р. на суму 2901,19 грн., №009051 від 27.10.10р. на суму 3075,38 грн., №009069 на суму 2584,88 грн., №009077 на суму 2306,74 грн., №009693 на суму 2543,78 грн., №009831 на суму 2783,48 грн., №009834 на суму 2700,04 грн., №009856 на суму 1398,67 грн., №009869 на суму 2765,89 грн., №009880 на суму 2440,64 грн., №010416 на суму 2930,42 грн., №010464 на суму 3024,12 грн., №010466 на суму 3199,38 грн., №010470 на суму 2229,16 грн., на суму 2413,60 грн., на суму 2885,23 грн., №010559 на суму 2490,84 грн., №010578 на суму 2792,68 грн.

Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати товару виконав частково. Станом на день звернення з позовом до суду у відповідача існувала заборгованість перед позивачем за поставлений товар в сумі 46342,35 грн., на підтвердження чого сторонами по справі 29.03.11р. складено та підписано акт звірки взаєморозрахунків.

З вимогою оплатити вартість поставленого товару позивач 23.12.10р. за вих. №1288 направив відповідачеві претензію на суму 46342,35 грн. (а.с. 27), яку відповідач залишив без відповіді та без задоволення.

В ході розгляду справи відповідач здійснив часткову оплату поставленої продукції на загальну суму 25000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками №68 від 12.04.11 на суму 10000,00 грн. (а.с. 39), №70 від 14.04.11р. на суму 5000,00 грн. (а.с. 40), №87 від 13.05.11р. (а.с. 49).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем на день розгляду справи становить 21342,35 грн. (46342,35 грн. - 25000 грн.=21342,35 грн.), що позивач і просить стягнути відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог від 19.05.11р.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, господарський суд приходить до висновку про задоволення позову, враховуючи наступне.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 ЦК України).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ст.173 ГК України).

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч.2 ст. 712 ЦК України).

Так, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 ЦК України).

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч.1 ст.692 ЦК України).

Згідно ст.ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи вищевикладене, борг в сумі 21342,35 грн. підлягає стягненню.

Відповідно до норм статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Проте, всупереч вищенаведеному та вимогам ухвал суду відповідач не подав до суду жодного доказу на спростування позовних вимог.

Зважаючи на викладене, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену продукцію в сумі 21342,35 грн.

Витрати по сплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Вудпак" (11744, вул. Молодіжна, 26а, с. Нова Романівка, Новоград-Волинський район, Житомирська обл., ід. код 31711882)

- на користь Державного підприємства "Житомирське лісове господарство" (10029, вул. Чапаєва, 8, м. Житомир, ід. код 22050949) - 21342,35 грн. боргу за поставлену продукцію, а також також 463,42грн. сплаченого державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

Терлецька-Байдюк Н.Я.

Повне рішення складено 23 травня 2011 року.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу (рекоменд. з повідомл.)