Decision № 15735316, 05.05.2011, Kreminna District Court of Luhansk Oblast

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-292/11

04 травня 2011 року

Кремінський районний суд в Луганській області у складі

головуючого судді Акулова Є.М

при секретарі Дегтяренко Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кремінна цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства Страхової компанії «Українські резерви»до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди в порядку регресу

ВСТАНОВИВ:

          Позивач 24.10.2010 року звернувся до суду з позовом, в якому посилається на те, що страхова компанія ЗАТ «Українські резерви», виконуючи свої договірні зобов’язання перед страхувальником, виплатила ОСОБА_2В,- як власнику застрахованого транспортного засобу, в результаті страхового випадку пов»язаного із ДТП, страхове відшкодування в сумі 8631, 50 грн. Крім того витратилася на визначення матеріального збитку в сумі 300 грн. Вважає, що до страхової компанії перейшло право регресної вимоги до особи, відповідальної за завдані збитки, - відповідача у справі ОСОБА_1, і просить стягнути з нього 8931,5 грн відшкодування та судові витрати у справі.

          Позивач в судове засідання не з’явився, надав заяву про підтримку позовних вимог, розгляд справи за його відсутності та про зміну найменування юридичної особи-позивача на Приватне акціонерне товариство Страхову компанію «Українські резерви»(лс58-64).

          Представник відповідача за довіреністю в судовому засіданні позов не визнала, вказавши на сплив позовної давності та існування у відповідача на час ДТП страхового полісу ОСОБА_3, яка, на її переконання, й повинна сплачувати відшкодування.

Залучений судом до участі в справі представник ЗАТ УАСК «АСКА»в судове засідання не з»явився, був повідомлений належним чином, заперечень за позовом не надав.

Вивчивши позовну заяві та додані до неї документи, вислухавши представника відповідача, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 993 ЦК України, приписи якої повністю збігаються зі ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

          Судом встановлено, що між позивачем та власником автомобіля Лексус ЛХ 470 згідно полісу №7-1272/10/07 від 22.10.2007 року було укладено договір про добровільне страхування ризиків, пов’язаних з експлуатацією наземного транспорту (ас 9).

          08.11.2007 року водій авто Шкода, номерний знак 110251АА, ОСОБА_1, здійснив зіткнення із застрахованим транспортом, визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України згідно Постанови Шевченківського райсуду

м. Києва, яка натепер є чинною (ас 16-18) .

Згідно висновку автотоварознавчого дослідження (лс25-37) та Страхового акту

№ 583 від 09.11.2007 року (лс 12) погоджений сторонами розмір витрат відшкодування, завданих власнику автомобіля Лексус в результаті його пошкодження при ДТП, склав 8631,50 грн. Роботи по відновленню авта виконано, відшкодування виплачене, що підтверджується платіжкою, рахунками- фактурою, актом здачі-прийому виконаних робіт (ас 20-22,24).

Вартість автотоварознавчого дослідження 300 грн (лс 23).

Таким чином, позивач є страховиком, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування і має права страхувальника, щодо особи, відповідальної за завдані збитки. Особою відповідальною за завдані збитки є відповідач, тому з нього підлягає стягненню страхове відшкодування з урахуванням фактичних витрат, сплачене страховою компанією, а саме 8931,5 грн.

Посилання представника відповідача на сплив позовної давності є безпідставним, оскільки позивач звернувся до Броварського суду 24.10.2010 року (лс4),- в межах строків позовної давності (трирічний строк), передбачених ст. 257 ЦК України, а спеціальна скорочена позовна давність за даним видом вимог законом не передбачена.

Суд не приймає до уваги й посилання представника позивача на існування у відповідача на час ДТП страхового полісу ОСОБА_3, яка, на його переконання, й повинна сплачувати відшкодування, оскільки згідно із приписами ст. 38 Закону України

«Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»із змінами від 22.09.2005 року страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов… зокрема (38.1.1) до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив ДТП, тобто за вибором позивача.

Враховуючи наведене, позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Сплачені позивачем судові витрати у справі у підлягають стягненню з відповідача на його користь.

Керуючись ст.993 ЦК України, ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» ст.ст. 10, 60, ч1 ст.88, 212-215, 294-296 ЦПК України, суд

                     ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, на користь Приватного акціонерного товариства Страхова компанія «Українські резерви», ідентифікаційний код 25289272,- 8931,50 грн. та 209,32 грн. судових витрат, а разом

9140, 82 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя           Є.М. Акулов