№ 15533979, 14.04.2011, Kulykivka District Court of Chernihiv Oblast

№ 2-а/2511/1183/11

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

"14" квітня 2011 р. смт. Куликівка

Куликівський районний суд в складі головуючого судді – Войтеха О.І.,

розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу, за адміністративним позовом

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, телефон 2-18-63;

до відповідача:

Управління Пенсійного Фонду України в Куликівському районі Чернігівської області, місцезнаходження: 16300 Чернігівська область смт. Куликівка вулиця Щорса 67, телефон 2-11-27; код ЄДРПОУ 14249246, р/р 25602303011158 в ОПЕРВ Ощадбанку міста Чернігів МФО 353553;

про визнання дій відповідача незаконними та зобов’язання здійснити перерахунок розміру пенсії та її виплату відповідно до вимог Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи,-

В С Т А Н О В И В:

14.03.2011 року позивач звернувся до суду із позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області в якому просить визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування і виплати йому щомісячної державної пенсії за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірах, передбачених Законом України ‘’Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’’ в період з 01.12.2010 року по день розгляду справи судом, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області нарахувати і виплатити йому державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01.12.2010 року по день розгляду справи судом, включно, у розмірах, передбачених Законом України ‘’Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи’’, ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з урахуванням проведених виплат, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області провести перерахунок та виплатити йому державну пенсію згідно ст.54 та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, згідно ст.50 Закону України №796 із 2005 року з урахуванням реальної мінімальної пенсії згідно Законів України №3235-IV, №489-V, №749-5, №107-VI, №835-VI, №39-95, Цивільного кодексу України -№435-IV, за різницею раніш виплачених сум та зобов’язати відповідача сплачувати йому пенсію надалі відповідно до збільшення прожиткового мінімуму.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що він є учасником ліквідації в 1987 році наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1 категорії, який в зв’язку з чим став інвалідом 3 групи, а тому, відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», йому щомісячно, з дня набрання чинності законом, повинна бути призначена та виплачуватися державна пенсія у розмірі 140% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, але не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а також, згідно ст.50 вказаного закону, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Нарахування і виплату пенсій позивачу повинне здійснювати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області.

Всупереч чинному законодавству, яке передбачає, що дія положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону, позивачу нараховується і виплачується пенсія згідно з постановами Кабінету Міністрів України, що значно менше, ніж передбачено в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Оскільки відповідач в добровільному порядку задовольнити вимоги відмовляється, то позивач просить визнати дії відповідача протиправними, а оскільки вважає, що строк позовної давності не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншими ушкодженнями здоров’я або смертю, то просить зобов’язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до вимог ст.ст. 49, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з початку виникнення у нього права на неї та по день розгляду справи судом, з урахуванням проведених виплат.

Також просить зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області сплачувати йому в подальшому пенсію відповідно до збільшення прожиткового мінімуму.

Відповідач в письмових запереченнях просить суд в задоволенні позову відмовити, оскільки відповідно до Закону України "Про державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України", позивачу була передбачена щомісячна виплата пенсій відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 “Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян” у розмірі 15% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Ця вимога відповідачем виконується і відповідні кошти виплачуються.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року, зміни, що були внесені до статті 50 та статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», були визнані неконституційними, однак рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції Верховною Радою України не приймалось. В зв’язку з цим відповідач змушений керуватися постановою Кабінету Міністрів України.

Визначення мінімального розміру пенсії за віком надано лише в статті 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”. При цьому, частиною третьою статті 28 Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених за цим Законом.

Виплати коштів у розмірах, вказаних позивачем, неможливі, оскільки не передбачені видатками державного бюджету.

Розглянувши заяву позивача та письмові заперечення відповідача, а також дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач має статус учасника ліквідації в 1987 році наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції 1 категорії, який став інвалідом 3 групи внаслідок захворювання, пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції, а тому йому, щомісячно, відповідно до вимог ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дня набрання чинності законом, повинна бути призначена та виплачуватися державна пенсія у розмірі 140% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, але не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а також, згідно ст.50 вказаного закону, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Нарахування і виплату пенсій позивачу повинне здійснювати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області.

Ці вимоги законодавства відповідачем в 2007 - 2011 роках із різних причин не дотримувалися.

Разом з тим вимоги позивача, щодо неправомірності дій відповідача в частині нарахування та виплати державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах, визначених ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в період з 01.12.2010 року по 14.04.2011 року мають бути задоволені з наступних підстав.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи громадян гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту або обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно ст.71 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Разом з тим в судовому засіданні встановлено, що відповідач проводить нарахування та виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року №530 "Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", яка видана у розвиток Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, яким були внесені зміни до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і позивачу виплачуються пенсії у розмірах, суми яких є значно меншими ніж передбачено законодавством.

При виконанні своїх повноважень відповідач не враховує, що зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу II Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

Згідно частини 2 статті 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Отже, за конституційними нормами, при визначенні позивачу розміру державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», і він має право з 22.05.2008 року на отримання щомісячної державної пенсії у розмірі 140% прожиткового мінімуму осіб, які втратили працездатність, але не нижче 6 мінімальних пенсій за віком, а також додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до цього Закону, розмір підвищень пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.

Статтею 17 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" передбачено, що основні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, ст.19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки, будь-яким іншим законом, окрім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивачу як дитині війни.

В зв’язку з цим є неправомірною відмова відповідача виплачувати позивачу державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоровю, у розмірах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в період з 01.12.2010 року по 14.04.2011 року включно, оскільки на законодавчому рівні зміни до ст.50 та ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в цей період не вносилися.

Згідно з положеннями ст.9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Вимоги позивача про зобов’язання відповідача в подальшому перераховувати та сплачувати пенсію відповідно до змін в чинному законодавстві, задоволенню не підлягають, оскільки судовому захисту підлягає лише порушене право.

Сплачене держмито підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок Державного бюджету України (ст.94 КАСУ).

Суд вважає за необхідне конкретніше сформулювати резолютивну частину постанови з метою можливості її виконання в подальшому.

На підставі викладеного, керуючись Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 8, 22, 55, 95 Конституції України, а також ст.ст. 94, 99, 100, 160, 161, 183-2 та 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково і, визнавши протиправними дії відповідача нарахувати та виплатити позивачу щомісячну державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, у розмірах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», в період з 01.12.2010 року по 14.04.2011 року включно, зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Куликівському районі Чернігівської області нарахувати і виплатити ОСОБА_1 державну пенсію та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров’ю, за період з 01.12.2010 року по 14.04.2011 року включно, у розмірах, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», ст.28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, ст.58 Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” з урахуванням проведених виплат, відмовивши в задоволенні решти позовних вимог.

Допустити негайне виконання постанови.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, вартість сплаченого держмита в сумі 3 гривні 40 копійок.

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається, особою яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Куликівського

районного суду ОСОБА_2