Decision № 1542677, 03.04.2008, Commercial Court of Cherkasy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" квітня 2008 р. Справа № 14/1312

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Швидкій О.В., за участю представників позивача Кривди С.К., відповідача Руденко Л.І., за довіреностями, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача

відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Центру електрозв’язку № 5 м.Сміла ЧФ ВАТ "Укртелеком»

до відповідача

Кам’янського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області

про

стягнення 23801,11 грн., –

УСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 23801,11 грн. (з них: 16451,53 грн. основного боргу за період з 01.02.2005 по 31.12.2005, 708,13 грн. пені за період з 31.08.2007 по 28.02.2008, 5577,07 грн. інфляційних за період з 01.01.2006 по 01.02.2008, 1064,38 грн. 3% річних за період з 01.01.2006 по 01.02.2008) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отримані відповідачем послуги електрозв’язку та відшкодування у зв’язку з цим державного мита і витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач у відзиві на позов та його представник у судовому засіданні позов не визнали частково на суму 11425,71 грн. основного боргу і на його заперечення вказав, що позивачем неправильно вказано суму боргу за травень, червень і липень 2005 року, що 2315,40 грн. за лютий 2005 року не підлягає стягненню, оскільки пропущено трирічний строк позовної давності, що вини у своєчасному неперерахуванні коштів на оплату послуг немає,оскільки не були передбачені у достатній кількості, у зв’язку з чим просить звільнити відповідно до ст. 219 Господарського кодексу України від сплати пені, інфляційних та 3% річних.

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з договором про надання послуг електрозв‘язку та проводового мовлення на користування місцевим телефонним зв’язком від 01.03.2002 №31 позивачем у період з 01.02.2005 по 31.12.2005 відповідачу були надані послуги електрозв‘язку. Загальний розмір плати за користування електрозв’язком (абонентної плати, плати за телекомунікаційні послуги, міський і міжміський телефонний зв’язок) за вказаний період складає 16451,53 грн. Відповідно до укладеного між сторонами договору позивач направив на адресу відповідача рахунки на оплату наданих послуг, однак останній суми боргу не сплатив.

Вказані обставини підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними договором, рахунками, розрахунками суми боргу, актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.01.2008, положенням про позивача, довіреністю на керівника останньої.

Невиконання відповідачем взятих на себе зобов’язань у строки, встановлені п.4.5 договору, є правовою підставою для стягнення заявленої суми боргу у примусовому порядку.

Заявлена до стягнення сума основного боргу у розмірі 16451,53 грн. є меншою від вказаної у рахунках за спірний період. Позивач пояснив, що із нарахованого 1470,50 грн. основного боргу за червень 2005 року відповідачем було частково сплачено, тому просить стягнути меншу суму 739,50 грн. На доказ того, що відповідач сплатив частину сум за рахунками за травень, червень і липень 2005 року представник відповідача доказів не надав, тому заперечення у цій частині відхиляються. Враховуючи, що позивачем доведено право вимоги на суму більшу від заявленої, що право визначення підстав і предмету позову (в т.ч. і розміру вимоги) належить позивачу, стягненню підлягає заявлена сума основного боргу.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції та 3%річних. Згідно з розрахунком, наданим позивачем інфляційні за вказаний період прострочення складають 5577,07 грн., 3% річних –1064,38 грн. Розрахунок позивача за вказаний ним період і відповідачем не оспорюється.

За таких обставин позивач вправі вимагати стягнення з відповідача передбаченої п. 5.8 договору пені. Однак, відповідно до ч.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Тобто граничний строк нарахування пені у даному випадку –по 20.07.2006 (по боргу за грудень 2005 року). Позивач же заявив пеню за період з 31.08.2007 по 28.02.2008, що не відповідає його праву, а тому вимога про її стягнення на суму 708,13 грн. задоволенню не підлягає

Доводи відповідача про наявність підстав для зменшення суми чи повного звільнення від інфляційних та 3% річних суд відхиляє, оскільки будь-яких доказів наведеним обгрунтуванням відповідачем не надано та оскільки відповідач не позбавлений був можливості самостійно обмежити використання послуг позивача виходячи із реального його фінансування. Підстав же для звільнення від відповідальності, передбачених ст. 219 Господарського кодексу України відповідачем навіть не наведено.

Також суд відхиляє доводи відповідача про пропуск установленого строку давності для стягнення боргу за лютий 2005 року у сумі 2315,40 грн., оскільки кінцевий строк сплати цієї суми 20.03.2008, зобов’язання є простроченим з 21.03.2005, а позов до суду про її стягнення подано 11.03.2008, тобто до закінчення трирічного строку позовної давності

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 345,42 грн. (230,93 грн. витрат на оплату державного мита, 114,49 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.193 ч.1, ст.231 Господарського кодексу України, і ст.625 Цивільного кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Кам’янського районного відділу управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області (м. Кам’янка, вул. Пушкіна, 50 , ідентифікаційний код 08676530) на користь відкритого акціонерного товариства “Укртелеком” у особі Центру електрозв’язку 5 (м.Сміла) Черкаської філії ВАТ “Укртелеком” (м. Сміла, вул. Леніна, 35, ідентифікаційний код 01181877) 16451,53 грн. основного боргу, 5577,07 грн. інфляційних, 1064,38 грн. 3% річних, 345,42 грн. судових витрат –разом 23438,40 грн.

У решті позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду.

Суддя Хабазня Ю.А.