Decision № 15313656, 04.05.2011, Saltivskyi District Court of Kharkiv City (until 25.04.2025 - Moskovskyi District Court of Kharkiv City)

Справа № 2-1804, 2011 рік

№ 2-16951, 2010 рік

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26»квітня 2011 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

при секретарі Макушенко Т.В.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

22.11.2010 р. позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди в розмірі 6000 грн., посилаючись на те, що 08.08.2009 р. їй стало відомо, що ОСОБА_2 через адвоката поширила в Московський райсуд в письмовому виді відомості, які не відповідають дійсності, та порочать її честь та гідність, як людини та громадянина, а саме, 1) нібито «ОСОБА_1 постійно поширює слухи перед сусідами о моїй аморальній поведінці», 2) «Відповідачка пише скарги на всіх не вгодних сусідів, на ЖЕК і таке інше і при цьому залишається непокараною», 3) «Своїми неправомірними діями ОСОБА_1 принижено моє право на повагу честі та гідності», 4) «ОСОБА_1 принизила мене, не тільки перед сусідами, але і перед близькими мені знайомими», 5) «…Із всього цього не виходжу на вулицю, не спілкуюся з сусідами. Все це сильно відобразилося на моє старече життя». 6) Нібито, «події відбувалися 22 вересня 2007 р.», 7) нібито, «в матеріалах справи немає моїх звернень в міліцію по подіям 23 вересня 2007 р.», 9) нібито «з 22.09.07 р. по 25.09.07 р. вона не хворіла…», нібито: 10) «будинок АДРЕСА_1 обслуговує поліклініка № 11», 11) «ліки для неї купувала сусідка», 12) «я повинна оплатити ОСОБА_2 всі витрати на адвоката та по всім сумнівним квитанціям, всього в сумі 7941 грн. і т.п.», 13)«ОСОБА_1 з усіма сусідами в сварці, на кожного пише кляузи та скарги та всі вони необґрунтовані», 14) «Із-за її кляуз, наклепів, мені прийшлося перехворіти, довідки до суду мною надавалися», «Я була вимушена виїхати проживати в Старий Салтов, де і зараз мешкаю»- визнати такими, що не відповідають дійсності, порочать її честь та гідність як людини та громадянина і як правозахисника на громадських засадах. Відомості, зазначені в пунктах 1-12, поширені в суд через адвоката, шляхом подачі зустрічної позовної заяви від 08 квітня 2009 р. Відомості, зазначені в пунктах 13-14, поширені ОСОБА_2 в апеляційний суд Харківської області шляхом подачі заяви від 20 серпня 2010 р., в якій повідомила інформацію, яка порочить честь та гідність позивача, створюючи про неї в апеляційному суді негативну думку, та впливає на прийняття неправосудних рішень. В заявах відповідач зазначає, що вона нібито не може звернутися до адвоката або представника із-за нестачі коштів та що вона не має сил для участі в судових засіданнях». Такі ствердження, як вважає позивач, суперечать фактичним обставинам по справі, тому що ОСОБА_2 не перешкоджали ні її вік, ні нестача коштів зробити в квартирі євроремонт, найняти адвоката ОСОБА_3 по справі № 2-4526/09 за позовом до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди по факту спричинення позивачу ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, в результаті вимагала стягнення з позивача суми матеріальної шкоди 1870 грн., що випливає з зустрічного позову ОСОБА_2 від 08.04.09 р., а також купити дачу в Старому Салтові та встановити кондиціонер в квартирі. Все це за пенсію в 800 грн., що взагалі неможливо зробити. Також ОСОБА_2 поширила неправдиву інформацію в апеляційний суд, нібито її дочка ОСОБА_5 постійно мешкає в Росії, є громадянкою РФ. Такі ствердження суперечать протоколам-поясненням ОСОБА_6 подруги ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_4. Все викладене ОСОБА_2 в заяві від 20 серпня 2010 р. не відповідає дійсності, як вважає позивач, а ОСОБА_2 організувала стосовно неї шантаж, приховала дії своєї дочки ОСОБА_5, тім самим причинила шкоду здоровю позивача, моральну шкоду, яку вона оцінила в 6000 грн. за шантаж, ускладнення в відносинах з сусідами по підїзду. В квартирі НОМЕР_1, крім ОСОБА_2 мешкає її дочка ОСОБА_5 та співмешканець останньої ОСОБА_4, і велика чорна собака. Стан здоровя позивача після подій 23 вересня 2007 р. не відновився, загальний стан погіршився. Позивач вимушена була знаходитися на стаціонарному лікуванні, купувати ліки. Від сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи просила звільнити, оскільки є інвалідом 2 групи за загальним захворюванням, а всі судові витрати стягнути з відповідача.

В судовому засіданні позивач підтримала свої позовні вимоги, посилаючись на вищенаведене, та просила позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причини неявки суду не повідомила, за згодою позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Суд, вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали цивільних справ № 2-4526/09, № 2-14066/10, цієї справи, прийшов до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 02.09.2009 р. в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди відмовлено. Цим же рішенням суду також відмовлено в зустрічному позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної та моральної шкоди.

Таким чином, всі обставини, які були викладені в зустрічній позовній заяві ОСОБА_2 08.04.2009 р., були предметом розгляду вищезазначеної справи і в позові було відмовлено (цивільна справа № 2- 4526/09).

З вимог ч. 1 ст. 15 ЦК України вбачається, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 ст. 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно з ч. 2 ст. 31 ЦПК України, ОСОБА_2 мала право звернутися з зустрічним позовом до ОСОБА_1

Інформація, зазначена у позовній заяві чи іншій заяві, адресованій суду, а також в процесуальних документах (запереченнях на позов, апеляційних чи інших скаргах тощо), може бути підставою для захисту гідності, честі чи ділової репутації, за винятком випадків, коли ця інформація була визначена підставою предявленого позову і стосувалася його предмета, була доказом у справі, а так само предметом апеляційного чи іншого перегляду в порядку, встановленому процесуальним законом.

Стаття 57 ЦПК України встановлює поняття доказів, а саме, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів. Таким чином, сам факт звернення до суду з зустрічною позовною заявою є правом особи і не є завідомо доказом по справі.

Також ОСОБА_2 мала право звернутися до Апеляційного суду Харківської області з заявою від 20 серпня 2009 р. та викласти заперечення на апеляційну скаргу ОСОБА_1 (а.с.9).

Ухвалою Судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 16 грудня 2009 р., рішення Московського районного суду м. Харкова від 2 вересня 2009 р. залишено без змін (цивільна справа № 2-4526/09 а.с. 149).

Крім того, ухвалою Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 22 квітня 2010 р. рішення Московського районного суду м. Харкова від 2 вересня 2009 р. та ухвала апеляційного суду Харківської області від 16 грудня 2009 р. залишені без змін (цивільна справа № 2-4526/09 а.с. 177).

На підставі викладеного, суд вважає, що позивач не довела факт, що метою звернення ОСОБА_2 до Московського районного суду м. Харкова з зустрічною позовною заявою від 08.04.2009 р. та з заявою до апеляційного суду Харківської області 20 серпня 2010 р., було поширення нею відомостей, які принижують честь та гідність ОСОБА_1, і як наслідок цього, заподіяли їй моральну шкоду.

Тому в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди суд відмовляє.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2009 р. № 825 Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. № 1258, розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних справ немайнового характеру про захист честі, гідності становить 75 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 82 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою розстрочити або відстрочити сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. Відповідно до ч.3 ст. 82 ЦПК України, з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд може звільнити від оплати належних до оплати судових витрат.

Позивач ОСОБА_1 в позовній заяві також просить звільнити її від сплати судового збору в доход держави та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оскільки вона є інвалідом 2 групи за загальним захворюванням, та всі судові витрати стягнути з відповідача.

Наявність другої групи інвалідності не є підставою для звільнення від сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України. Відомостей які б свідчили про майновий стан ОСОБА_1, що унеможливлює сплату нею судових витрат, суду не надано.

На підставі викладеного, суд вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 в доход держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Московському районному суді м. Харкова, отримувач коштів: УДК у Московському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134596, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 851011, р/р 31218259700007, в розмірі 75 грн.

Враховуючи, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди, суд залишає без задоволення, витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 88 ЦПК України, віднести за рахунок держави.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 81, 82, 88, 209, 212, 214-215, 218, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 277, 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про захист честі та гідності, відшкодування моральної шкоди - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 в доход держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в Московському районному суді м. Харкова, отримувач коштів: УДК у Московському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ 24134596, код бюджетної класифікації 22050000, МФО 851011, р/р 31218259700007, в розмірі 75 (сімдесят пять) грн.

Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок держави.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Московський районний суд м. Харкова протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів, з дня отримання його копії.

Суддя Харченко А.М.