Decision № 15155255, 05.05.2011, Commercial Court of Mykolaiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2011 р. Справа № 5016/997/2011(6/64)

За позовом Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Солви», 54040, м. Миколаїв, вул. Крилова, 52, кв. 2.

До відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський біопаливний завод», 54052, м. Миколаїв, вул. Проектна, 3/1.

про стягнення заборгованості за договором підряду № 15/06/10 від 15.06.2010 року в загальному розмірі 65455,20 грн.

Суддя Ткаченко О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: ОСОБА_1 - адвокат

Від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути заборгованість в сумі 65 455,20 грн. за невиконання умов договору підряду № 15/06/10 від 15.06.2010р.

Відповідач вимоги ухвали суду щодо надання відзиву на позовну заяву та заперечень проти позову не виконав, у судове засідання не зявився, про причини неявки не повідомив.

У відповідності до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду від 11.04.2011р. була направлена рекомендованою кореспонденцією на адресу відповідача (54052, м. Миколаїв, вул. Проектна, 3/1), проте повернулась до суду з поштовою відміткою «зі спливом строку зберігання». Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи.

Згідно ст.75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача господарський суд

встановив:

15.06.2010 р. між ТОВ «Миколаївський біопаливний завод»(замовник) та ПП ВКФ «Солви» (виконавець) було укладено договір підряду № 15/06/10, згідно умов якого замовник доручає, а виконавець бере на себе зобовязання виконати роботи: обладнання і доопрацювання мереж пневмотранспорту лінії переробки лузги потужністю 3,0 т/час. по вул. Проектна, 3 в м. Миколаєві. (п.1.1.)

У відповідності до п. 1.2. договору сторони погодили, що роботи виконуються згідно проекта Б-016-10 РП.

Згідно п. 2.1. договору встановлена сторонами вартість робіт за цим договором складає 142459,20 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору розрахунки між сторонами здійснюються згідно акта виконаних робіт форми № КБ-2в і довідки про вартість виконаних підрядних робіт і витрат форми № КБ-3, підписаних уповноваженими представниками сторін.

За передбаченими п. 3.4. договору умовами замовник взяв на себе обовязок оплатити виконавцю за обсяги виконаних робіт не пізніше, ніж через 10 днів після підписання форми № КБ-2в.

Як свідчать матеріали справи, позивачем були виконані підрядні роботи в рамках договору підряду, а відповідачем було прийнято виконання робіт у відповідності до акту прийомки виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в за жовтень 2010 року на суму 140 455,20 грн.

Крім того, в підтвердження вартості виконаних підрядних робіт свідчить і довідка про вартість виконаних підрядних робіт за формою КБ-3 за жовтень 2010 року на суму 140455,20 грн.

Проте, в порушення умов договору відповідачем не було виконано свого обовязку щодо оплати виконаних позивачем підрядних робіт в повному обсязі, в результаті чого позивач вказує на наявність заборгованості за виконані підрядні роботи в сумі 65455,20 грн.

Згідно приписів ст.193 Господарського кодексу України субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічні норми містяться в ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

За приписами ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Таким чином, в спірних правовідносинах відповідачем порушені норми та приписи діючого законодавства, в звязку з чим позивач правомірно звернувся до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.

Враховуючи викладене, позовні вимоги заявлені обґрунтовано у відповідності до вимог чинного законодавства, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не спростовані та підлягають задоволенню.

У відповідності до приписів ст. 49 ГПК України державне мито в сумі 654,55 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне обслуговування судового процесу покладаються на відповідача.

Крім того, вимогу позивача щодо покладення на відповідача витрат на адвокатські послуги в сумі 2000,00 грн., суд вважає обґрунтованою з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 44 ГПК України одним з різновидів судових витрат є, зокрема, оплата послуг адвоката.

Як свідчить наданий позивачем договір про надання правової допомоги від 07.02.2011 року, адвокатом Басараб Володимиром Васильовичем було взято на себе зобовязання з надання юридичної допомоги, для чого він був наділений повним обсягом прав представника позивача.

Крім того, адвокату ОСОБА_1 Миколаївською міською колегією адвокатів було видано ордер № 068-13-10 на ведення господарської справи в інтересах позивача в господарському суді Миколаївської області.

Як свідчить видатковий касовий ордер від 28.02.2011 року позивачем на підставі договору про надання правової допомоги було видано 2000,00 грн. адвокату ОСОБА_1.

Згідно ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката, покладаються при задоволенні позову на відповідача.

Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 2000,00 грн. витрат за адвокатські послуги.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 82-1, 84, 85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Миколаївський біопаливний завод», 54052, м. Миколаїв, вул. Проектна, 3/1, код 36813695) на користь Приватного підприємства виробничо-комерційної фірми «Солви»(54040, м. Миколаїв, вул. Крилова, 52, кв. 2, код 31193411) заборгованість в сумі 65 455,20 грн., 2000,00 грн. витрат за адвокатські послуги, 654,55 грн. витрат по сплаті держмита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Суддя О.В.Ткаченко

Повне рішення складено: «10»травня 2011 року