Єдиний державний реєстр судових рішень Копія
Справа № 2270/3642/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14 квітня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд
в складі:головуючого-суддіБлонського В.К.,
при секретаріВарченко В.В.,
за участі:
представників позивача
представників відповідача Байдича В.Г.,
Костура С.В.,
Кундиловської М.М.,
Моток А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Славінвест" м. Хмельницький Хмельницької області до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому Хмельницької області про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся в суд з позовом до відповідача в якому просить визнати нечинним податкове повідомлення - рішення відповідача № 0001042301/380 від 02.03.2011 року, протиправними дії співробітників ДПІ у м. Хмельницькому, що виражені у відображенні в акті перевірки безпідставних та необґрунтованих висновків про порушення вимог Закону України «Про податок на додану вартість».
Свій позов позивач мотивує тим, що відповідачем було проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань перевірки достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за наслідками якої відповідачем було складено акт перевірки від 17.02.2011 року № 1047/235/32402205. За результатами висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення від № 0001042301/380 від 02.03.2011 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 103995 грн., та нараховані штрафні (фінансові санкції) в сумі 13501 грн.
Вказане податкове повідомлення рішення позивач вважає нечинним, так як за результатами перевірки не встановлено відсутність у позивача права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, висновки перевіряючих позивач вважає такими, що суперечать чинному законодавству.
Представники позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали частково і просять визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0001042301/380 від 02.03.2011 року, пояснивши суду, що податкове повідомлення відповідача незаконне, так як позивачем було правомірно зазначена суму податку на додану вартість у графі 25.2 декларації з податку на додану вартість, згідно із вимогами чинного законодавства і податкового органу, викладеному у відповідних листах. Крім того немає норми закону, яка би обмежувала строки заявлення суми податку на додану вартість до відшкодування.
Також висновками акту перевірки не взято до уваги, що сформований у 2005 році податковий кредит до червня 2010 року відображався в складі податкового кредиту наступних податкових періодів накопичувальним методом в рядку 26 податкових декларацій з ПДВ і що цей податковий кредит сформований із повністю оплачених підприємством господарських операцій. З рядка 26 податкової декларації сума податкового кредиту була перенесена до рядка 25 у декларації за червень 2010 року у звязку із змінами до Закону України «Про податок на додану вартість».
Представники відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали повністю, пояснивши суду, що податкове повідомлення рішення є законним, так як позивач подав податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року в якій заявив суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 103995 грн., за податковим кредитом, який виник у травні 2005 року, чим порушив строки передбачені підпунктом 15.3.1 пункту 15.3 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
За таких обставин у задоволенні позову необхідно відмовити.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких підстав.
В судовому засіданні встановлено, що позивач зареєстрований як юридична особа виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 14.03.2003 року за номером 1 673 120 0000 000057, та відповідно до ст. ст. 15, 16 Податкового кодексу України є платником податків, зборів і зобовязаний їх сплачувати в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Позивач як платник податків 20.07.2010 року подав до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, у рядку 25 і 25.2 якої зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів в розмірі 103995 грн., та подав відповідний розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) в розмірі 103995 грн.
В довідці щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманому у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду наступного податкового періоду (додаток 2) зазначено, що звітним періодом у якому виникла сума заявлена до бюджетного відшкодування є травень 2005 року.
На підставі пунктів 1, 4 ст. 11, пункту 9 ст. 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» № 509-12 від 04.12.1990 року в їх редакції на дату перевірки, посадовими особами податкового органу, було проведено документальну невиїзну перевірку достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, за результатами якої складений акт перевірки від 29.07.2010 року.
У висновку вказаного акту зазначено, що у позивача виникне право на отримання бюджетного відшкодування задекларованого у податковій декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року після визначення достовірності його нарахування позаплановою виїзною (документальною) перевіркою.
Як передбачено п. 1.1 ст. 1 Податкового кодексу України він регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків і зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків і зборів, їх права та обовязки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обовязки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України встановлено, що документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.
Вичерпний перелік обставин за наявності яких здійснюється проведення документальних позапланових невиїзних перевірок наведений у ст. 78 Податкового кодексу України.
Відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі 5 цього Кодексу, та/або з відємним значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Документальна позапланова виїзна перевірка з підстав, визначених у цьому підпункті, проводиться виключно щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень.
Розділом 5 Податкового кодексу України, зокрема пунктом 200.11 ст. 200 встановлено, що за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.
Тлумачення вказаних норм Податкового кодексу України дає суду підставу зробити висновок, що податковий орган має право здійснити документальну позапланову виїзну перевірку платника у двох випадках, а саме:
-у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, за наявності відємного значенням податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень, при цьому строки проведення такої перевірки Кодексом не встановлюються;
-у разі якщо платником подано декларацію, в якій заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість, незалежно від суми відшкодування (тобто менше 100 тис. гривень) за наявності підстав для перевірки, визначених у розділі 5 цього Кодексу, тобто за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, при цьому обмежуються строки проведення такої перевірки (протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки).
Пунктами 78.4, 78.5, 78.6 ст. 78 Податкового кодексу України встановлено, що про проведення документальної позапланової виїзної перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.
Право на проведення документальної позапланової виїзної перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Строки проведення документальної позапланової виїзної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу.
Згідно пункту 81.1 ст. 81 Податкового кодексу України посадові особи органу державної податкової служби вправі приступити до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності підстав для її проведення, визначених цим Кодексом, та за умови предявлення направлення на проведення такої перевірки.
В звязку з тим, що позивач 20.07.2010 року подав до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, у рядку 25 і 25.2 якої зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів в розмірі 103995 грн., та подав відповідний розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) в розмірі 103995 грн., начальник державної податкової інспекції у м. Хмельницькому 04.03.2011 року видав наказ № 492 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ » «Славінвест» з питань достовірності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість у червні 2010 року ТОВ » «Славінвест» у термін з 04.02.2011 року по 10.02.2011 року.
На підставі цього наказу посадовій особі податкового органу було видано направлення на перевірку № 000581 від 04 лютого 2011 року.
Дослідження копії наказу № 492 від 04.03.2011 року «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ » «Славінвест» з питань достовірності заявленої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість у червні 2010 року ТОВ » «Славінвест» у термін з 04.02.2011 року по 10.02.2011 року та копії направлення на перевірку № 000581 від 04 лютого 2011 року дає суду право зробити висновок про те, що підстави для проведення перевірки були, зміст наказу і направлення на перевірку відповідають вимогам статті 81 Податкового кодексу України, до початку перевірки посадовій особі позивача було вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової виїзної перевірки і предявлено направлення на проведення такої перевірки.
Такі обставини представники позивача у своїх поясненнях не заперечують.
Посадова особа відповідача була допущена до проведення перевірки і така перевірка була проведена у терміни визначені наказом на перевірку та п. 82.2 ст. 82 Податкового кодексу України.
Аналізуючи встановлені обставини справи та зазначені норми Податкового кодексу України, суд приходить до висновку, що визнати податкове повідомлення рішення від № 0001042301/380 від 02.03.2011 року, яким позивачу відмовлено у бюджетному відшкодуванні податку на додану вартість у сумі 103995 грн., та нараховано штрафні (фінансові санкції) в сумі 13501 грн., в звязку з порушенням порядку проведення перевірки підстав немає, тому що перевірка проведена у повній відповідності до норм чинного законодавства.
Посадовою особою відповідача проведено виїзну позапланову виїзну перевірку позивача з питань перевірки достовірності заявленої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за червень 2010 року, яка виникла за рахунок відємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось у періоді з травня 2005 року по травень 2010 року, та на підставі матеріалів перевірки відповідачем був складений акт перевірки від 17 лютого 2011 року № 1047/23 5/32402205.
У висновку акту перевірки зазначено, що перевіркою встановлено порушення п. а) п. п. 7.7.2. п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, а саме: позивач завищив суму податку на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних податкових періодів за червень 2010 року на суму 103995 грн.
До такого висновку посадова особа відповідача прийшла на підставі того, що враховуючи загальну позовну давність, встановлену ст. 257 ЦК України тривалістю у три роки, а також положення п. п. 15.1.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-3 від 21 грудня 2000 року, позивач втратив право на декларування суми бюджетного відшкодування в частині залишку відємного значення суми податку сформованого у травні 2005 року, тобто який виник у періоді, термін якого перевищив 1095 днів.
За результатами висновків акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення рішення № 0001042301/380 від 02.03.2011 року, яким позивачу встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 103995 грн., та нараховані штрафні (фінансові санкції) в сумі 13501 грн.
Підпунктом. 7.8.1, пункту 7.8, ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», який був чинний до 01.01.2011 року, визначено, що податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках особливо визначених цим Законом, календарний квартал, з урахуванням певних обставин за цим же Законом.
Відповідно до п. п. 4.1.1, 4.1.4, п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платник податків самостійно обчислює суму податкового зобовязання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених п. п. 4.2.2 п. 4.2, а також п. 4.3 цієї статті, та зобовязаний протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця подати податкову декларацію за базовий податковий (звітний) період, у разі якщо базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю.
Згідно підпункту 7.7.4, пункту 7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Як встановлено підпунктом 7.7.1 пункту 7.1 ст. 7 цього ж Закону право на бюджетне відшкодування виникає у разі наявності різниці між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності-зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Позивач 20.07.2010 року подав до державної податкової інспекції у м. Хмельницькому податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2010 року, у рядку 25 і 25.2 якої зазначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 3 розрахунку суми бюджетного відшкодування) у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних податкових періодів в розмірі 103995 грн., та подав відповідний розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) в розмірі 103995 грн.
В довідці щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманому у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового періоду наступного податкового періоду (додаток 2) зазначено, що звітним періодом у якому виникла сума заявлена до бюджетного відшкодування є травень 2005 року.
Відповідно до п. п. 15.3.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів (обовязкових платежів) або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Підпунктом 102.5 ст. 102 Податкового кодексу України встановлена також аналогічна норма про те, що заяви про повернення надміру сплачених грошових зобовязань або про їх відшкодування у випадках, передбачених цим Кодексом, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, що настає за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.
Сума податку на додану вартість в розмірі 103995 грн., заявлена до бюджетного відшкодування в червні 2010 року, виникла у травні 2005 року, що зазначено у додатку 2 до податкової декларації, тобто з порушенням строків передбачених п. п. 15.3.1 ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позивач із заявою про продовження граничних строків заявлення суми податку на додану вартість до бюджетного відшкодування, як це передбачено п. 15.4 ст. 15 цього ж Закону, до податкового органу не звертався.
Суд при вирішенні спору не бере до уваги пояснення представників позивача, та надані ними листи ДПА України від 18.06.2010 року № 12096/7/16-1117 і від 12.08.2010 року № 16351/7/16-1517-26, щодо того, що починаючи із звітності за червень 2010 року значення рядка 26 включається до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах та в обовязковому порядку враховується при визначені суми податку, яка підлягає відшкодуванню із бюджету (рядок 25.1 чи рядок 25.2), так як ними помилково трактуються вказані розяснення надані ДПА України.
Відповідно до пунктів 5.12.3, 5.12.4 ч. 5 наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 року за № 250/2054 встановлено, що до рядку 25 податкової декларації за поточний звітний податковий період заноситься значення рядка 4 Розрахунку суми бюджетного відшкодування, у разі якщо платник податків бажає провести повернення суми бюджетного відшкодування.
До рядку 26 податкової декларації за поточний звітний податковий період заноситься залишок відємного значення після бюджетного відшкодування, тобто він включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду та переноситься до рядка 23.2 податкової декларації наступного звітного періоду.
Вказаними листами розяснюється тільки те, що починаючи із звітності за червень 2010 року значення рядка 26 включається до рядка 23.2 декларації наступного звітного періоду тільки в частині сум податку, сплачених постачальникам у попередніх податкових періодах, тоді як до цього у рядок 23.2 переносилась вся сума залишку відємного значення після бюджетного відшкодування, тобто і в частині яка не була сплачена постачальникам у попередніх податкових періодах, а рахувалась на підставі отриманих податкових накладних.
Також цими листами Державної податкової адміністрації України платники податків не зобовязувались до обовязкового відображення значення рядка 26 податкової декларації у рядку 25 податкової декларації, починаючи із червня 2010 року.
Аналізуючи все в сукупності суд вважає, що податковим органом відповідно до законодавства, яке діяло на дату виникнення правовідносин і їх продовження, в даному випадку права позивача на бюджетне відшкодування і строків його реалізації, цілком законно і правомірно прийнято податкове повідомлення рішення № 0001042301/380 від 02.03.2011 року, яким позивачу встановлено завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у сумі 103995 грн., та нараховані штрафні (фінансові санкції) в сумі 13501 грн.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов необґрунтований та не доведений у судовому засіданні, тому у його задоволенні необхідно відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 1, 75, 78, 81, 82, 102, 200 Податкового кодексу України, ст. ст. 4, 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» ст. ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ст.ст. 9, 11, 86, 159 163, 167 КАС України, суд
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні позову відмовити.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення.
У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 18 квітня 2011 року
Суддя/підпис/В.К. Блонський
"Згідно з оригіналом" СуддяВ.К. Блонський
The court decision No. 15134278, Khmelnytskyi District Administrative Court was adopted on 14.04.2011. The procedural form is Administrative, and the decision form is . On this page, you will find useful data about this court decision. We offer convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 2270/3642/11. Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: