Court ruling № 15124263, 06.05.2011, Commercial Court of Donetsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

06.05.11 р. № 15/49-63

за позовом житлово-комунального підприємства “Домовик-2” м. Маріуполь (код ЄДРПОУ 31190819)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Маркомпрод” м. Маріуполь

про зобов’язання відповідача укласти договір на відшкодування експлуатаційних витрат на 2011 рік з моменту отримання договору та стягнення недоотриманого прибутку за період з 24.03.2009 р. по 01.04.2011 р. в сумі 4796,74 грн.

Суддя Богатир К.В.

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява житлово-комунального підприємства “Домовик-2” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю “Маркомпрод” м. Маріуполь про зобов’язання відповідача укласти договір на відшкодування експлуатаційних витрат на 2011 рік з моменту отримання договору та стягнення недоотриманого прибутку за період з 24.03.2009 р. по 01.04.2011 р. в сумі 4796,74 грн.

Розглянувши матеріали позовної заяви житлово-комунального підприємства “Домовик-2”, які надійшли до суду 06.05.2011 р. за вх. № 02-38/4188 та доданих до неї документів, судом встановлено наступне:

Позивач в резолютивній частині позовної заяви заявив вимоги як матеріального, так і не матеріального характеру:

- про зобов’язання відповідача укласти договір на відшкодування експлуатаційних витрат на 2011 рік з моменту отримання договору;

- про стягнення недоотриманого прибутку за період з 24.03.2009 р. по 01.04.2011 р. в сумі 4796,74 грн.

До позовної заяви додане платіжне доручення № 322 від 21.04.2011 р. про оплату державного мита на суму 102,00 грн.

Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України позовні заяви оплачуються державним митом.

Відповідно до статті 46 Господарського процесуального кодексу України державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.

Статтею 57 ч. 1 п. 3 ГПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.

Розмір державного мита регламентований Декретом Кабінету Міністрів України „Про державне мито” № 7-93 від 21.01.1993 року із змінами та доповненнями (надалі – Декрет).

Згідно підпункту „а” пункту 2 статті 3 Декрету із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, сплачується 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподаткованих мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Згідно підпункту „б” пункту 2 статті 3 Декрету для позовних заяв немайнового характеру, що подаються до господарських судів, встановлена ставка державного мита у розмірі 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Враховуючи вищевказану вимогу законодавства України житлово-комунальне підприємство “Домовик-2” повинно було перерахувати державне мито у розмірі 187,00 грн., а саме: 102,00 грн. (17 грн. Ч 6 = 102,00 грн.) за подачу позову про стягнення недоотриманого прибутку за період з 24.03.2009 р. по 01.04.2011 р. в сумі 4796,74 грн. та у розмірі 85 грн. 00 коп. (17 грн. Ч 5 = 85,00 грн.) за подачу позову про зобов’язання відповідача укласти договір на відшкодування експлуатаційних витрат на 2011 рік з моменту отримання договору.

Таким чином, житлово-комунальним підприємством “Домовик-2” порушені вимоги Господарського процесуального кодексу України щодо встановленого розміру сплати державного мита в доход державного бюджету України, недоплачено державного мита у сумі 85,00 грн. (187,00 грн. (треба сплатити) – 102,00 грн. (фактично сплачено) = 85,00 грн. (недоплата).

Згідно пункту 4 частини 1 статті 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат держмита у встановленому порядку та розмірі.

Крім того позивач в позовній заяві не вказує ідентифікаційний код відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю “Маркомпрод”, що не є повними даними про вказану юридичну особу. Також, в преамбулі позовної заяви у графі “відповідач” позивач вказує товариство з обмеженою відповідальністю “Маркомпрод” та Тищенко Галину Іванівну, яка є фізичною особою. Але ні в тексті позовної заяви, а ні в доданих до неї документах не зазначено індивідуального ідентифікаційного номера вказаної фізичної особи та відомостей, що підтверджують за громадянином статус суб’єкта підприємницької діяльності, що є порушенням вимог ст. 54 ч. 2 ГПК України.

Згідно ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я, по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін; їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб); ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб – платників податків); документи, що підтверджують за громадянином статус суб’єкта підприємницької діяльності.

Оцінивши представлені в суд позивачем документи, керуючись пунктом 3 статті 57; пунктом 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву житлово-комунального підприємства “Домовик-2” м. Маріуполь до товариства з обмеженою відповідальністю “Маркомпрод” м. Маріуполь про зобов’язання відповідача укласти договір на відшкодування експлуатаційних витрат на 2011 рік з моменту отримання договору та стягнення недоотриманого прибутку за період з 24.03.2009 р. по 01.04.2011 р. в сумі 4796,74 грн. повернути без розгляду.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в установленому Законом порядку після усунення допущеного порушення.

Додаток: позовна заява з доданими документами всього на 39 аркушах.

Суддя Богатир К.В.