№ 1511521, 31.03.2008, Commercial Court of Sumy Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.08

Справа №АС2/79-08.

За позовом: Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття – робочий орган виконавчої дирекції Новгород-Сіверський районний центр зайнятості, Чернігівська область, м. Новгород-Сіверський

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгород – Сіверські продовольчі товари», Сумська область, м. Шостка

Про стягнення: 2464 грн. 20 коп.

Суддя О.Ю. Соп’яненко

При секретарі судового засідання Григор’єву С.І.

За участю:

позивача – Волкова О.М.

відповідача – не з’явився

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 2464 грн. 20 коп. боргу відповідно до Закону України “Про загальнообов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533 - III.

Відповідач в судове засідання не з’явився, хоча про час і місце засідання був повідомлений належним чином, доказів сплати боргу не подав, не подав відзиву на позовну заяву, для з’ясування судом його позиції по справі. Тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до п. 6 ст. 71 КАС України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши представника позивача, господарський суд встановив:

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” від 02.03.2000 року № 1533 – III – відповідач зареєстрований як платник страхових внесків до Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону, особам, які підлягають страхуванню на випадок безробіття, видається свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке є єдиним для всіх видів соціального страхування. Номер свідоцтва відповідача 040616421Ю0010096 від 01 липня 2003 року.

Відповідач, згідно п. 2 ст. 35 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000р. № 1533-ІІІ є платником страхових внесків до фонду загальнообов'язкового державного страхування на випадок безробіття, та повинен своєчасно та в повному обсязі сплачувати страхові внески.

На підставі п. 2 ст. 1 Закону України "Про розмір внесків на деякі види загальнообов'язкового державного страхування" № 1233-III від 11.01.2000р. відповідач повинен був перерахувати позивачу страхові внески у розмірі 1,3 % суми фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інші компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці", та підлягають обкладанню прибутковим податком з громадян; для найманих працівників - 0,5 відсотка суми оплати праці.

В розрахунковій відомості про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття за 4 квартал 2005 року відображено розрахунок страхових внесків до Фонду, згідно яких сума заборгованості складає 2464 грн. 20 коп.

Згідно з ч. 1 ст. 38 Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття" роботодавець несе відповідальність за несвоєчасність сплати та неповну сплату страхових внесків, що сплачують застраховані особи через рахунки роботодавців.

22.11.2006 року позивачем була направлена відповідачу претензія № 611, згідно якої йому пропонувалось сплатити заборгованість в розмірі 2464 грн. 20 коп. в добровільному порядку, на що відповідачем була надана відповідь № 267 від 01.12.2006 року, що підприємство не працює, а на його рахунках відсутні кошти, в зв’язку з чим заборгованість не може бути погашена та позивач може звернутися з позовом до суду.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач доказів сплати боргу не подав, не подав заперечень проти позову, позовні вимоги повністю підтверджуються матеріалами справи, тому є обгрунтованими, правомірними і такими, що підлягають задоволенню, шляхом стягнення з відповідача заборгованості в сумі 2464 грн. 20 коп.

Керуючись ст. ст. 71, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Новгород – Сіверські продовольчі товари» (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Щербакова, 5 р/р 2600290026, Ощадбанк № 3048, м. Н-Сіверський, МФО 343, код 00381083) на користь Фонду загальнообов’язкового державного страхування України на випадок безробіття – робочий орган виконавчої дирекції Новгород-Сіверського районного центру зайнятості (16000, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, вул. Карла Маркса, 51, р/р 37172971900334, р/р 37171972900334, код одержувача 21401223, ГУДКУ України в Чернігівській області, м. Чернігів, МФО 853592) 2464 грн. 20 коп. заборгованості.

3. Згідно ст. 186 КАС України заява про апеляційне оскарження постанови подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення (з дня складення постанови в повному обсязі). Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Згідно ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання, апеляційної скарги постанова, якщо її не було скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Ю. Соп’яненко

Повний текст постанови підписаний 01.04.08 року