Decision № 15113708, 14.04.2011, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.11 Справа№ 5015/920/11

За позовом: Приватного підприємства ,,Ефективна відгодівля тварин-Захід, м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства ,,Вокс-ЛВ, с.Утішків, Бузького району, Львівської області,

про стягнення 114 250 грн. боргу

Суддя Довга О. І.

Секретар Скремета О.О.

Представники:

Від позивача : Лужанов К.В. - довіреність від 16.03.11 р. (свідоцтво про зайняття адвокатською діяльністю);

Від відповідача: не зявився;

Позивачу розяснено права та обовязки передбачені ст. 22 ГПК України та право відводу судді ( ст. 20 ГПК України) . Заяв та клопотань про відвід судді не подано ( не заявлено).

Позивач подав письмове клопотання про відмову від технічного запису судового процесу.

Суть спору:

На розгляді в господарському суді Львівської області знаходиться справа за позовом Приватного підприємства ,,Ефективна відгодівля тварин-Захід, м.Львів до Приватного підприємства ,,Вокс-ЛВ, с.Утішків, Бузького району, Львівської області про стягнення 114250,00 грн. боргу.

Ухвалою суду від 24.02.2011 р. порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в засіданні на 17.03.2011р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю.

Відповідач подав клопотання про залишення позову без розгляду, оскільки справа між тими ж сторонами про той же предмет розглядалась суддею Морозюк А.Я. за №28/94 та рішенням від 09.11.2010 року в позові ПП ,,Ефективна відгодівля тварин-Західбуло відмовлено.

Судом встановлено:

Відповідно до усної домовленості, ПП ,,Ефективна відгодівля тварин-Захід” (Позивач) поставив ПП ,,Вокс-ЛВ” (Відповідач) товар на загальну суму 114250 грн. відповідно до наступних видаткових накладних: № 1378 від 10.12.2009 р., на суму 69000,00 грн.; № 1403 від 15.12.2009 р., на суму 26 500,00 грн.; № 1429 від 22.12.2009 р., на суму 18 750,00 грн.

Видаткові накладні підписані обома сторонами та скріплені відтиском печатки підприємств. Належно завірені копії накладних долучені до матеріалів справи.

01.11.2010р. Позивач надіслав на адресу Відповідача вимогу (вих. № б/н від 21.10.2010р.) про перерахування всієї суми заборгованості на банківський рахунок ПП ,,Ефективна відгодівля тварин-Захід”, про що, як доказ, долучено до матеріалів справи копію вимоги та повідомлення про вручення . Приватне підприємство „Вокс-ЛВ” вимогу Позивача не задоволило , оплату за поставлений товар не здійснило.

Таким чином, на момент предявлення позову в суд, сума заборгованості Відповідача за отриманий товар становить 114 250 грн.

Суд, заслухавши пояснення позивача , розглянувши та дослідивши докази по справі, прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України, дія особи , спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків є правочином.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій формі . Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обовязкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ст. 205 ЦК України).

У відповідності до вимог ст. 181 Господарського кодексу України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефоно-грамами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Таким чином, між сторонами було укладено усну угоду, згідно з якою Позивач зобовязався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач прийняти і оплатити його.

Згідно ст.172 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Статтею 193 ГК України передбачено, що господарські зобовязання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону , інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів , необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно із ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобовязання або не виконав його у строк , встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 530 ЦК України, якщо строк виконання боржником обовязку не встановлений або визначений моментом предявлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обовязок у семиденний строк від дня предявлення вимоги , якщо обовязок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. (ч.2 ст. 530 ЦК України).

У звязку з тим, що поставка товару здійснювалась без укладення письмового договору з невизначеним строком виконання зобовязання, Позивач направив Відповідачу Вимогу про сплату заборгованості № б/н від 21.10.2010р. Відповідач у семиденний термін свій обовязок по оплаті товару не виконав , чим змусив Позивача звернутись за захистом свого порушеного права до господарського суду.

Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобовязання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимоги кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку ціни позову 3% річних становить 920 грн.22 коп. , а сума інфляційних втрат - 2399 грн. 25 коп.

Таким чином, виходячи з вищенаведених правових норм до стягнення з Відповідача правомірно підлягає сума основного боргу в розмірі 114250 грн., 920,22 три проценти річних та 2399 грн. 25 коп. інфляційних втрат.

Відповідач доказів оплати боргу суду не представив, проти позову у встановленому законом порядку не заперечив. Клопотання Відповідача про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає, оскільки причиною відмови в позові по справі № 28/94 була відсутність вимоги до Відповідача про сплату боргу.

Крім цього, Позивач просить стягнути з Відповідача витрати на оплату послуг адвоката на суму 11500,00 грн. На підтвердження понесених витрат Позивачем подано суду Договір № б/н про надання послуг адвоката від 01.02.2011р., укладений між адвокатом ОСОБА_1 та ПП „Ефективна відгодівля тварин Захід”. Підтвердженням надання правової допомоги саме адвокатом є Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1038 від 24.11.2004року (долучено до матеріалів справи). Факт оплати виконаних робіт підтверджено квитанцією до прибуткового касового ордера № 3 від 17.02.2011р.

Відповідно до ст. 44 ГПК України, до складу судових витрат входить оплата послуг адвоката. Сума , яка підлягає сплаті за послуги адвоката, згідно ч.5 ст. 49 ГПК України, при задоволенні позову покладається на Відповідача.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема ціни позову, може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

Суд прийшов до висновку, що розмір витрат за послуги адвоката слід стягнути з Відповідача на користь Позивача у розмірі 5750 грн., а не 11500 грн. коп., як зазначено у позовній заяві.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України слід віднести на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.181, 193 ГК України, ст.ст. 172, 530,625,655ЦК України, ст. ст. 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства „Вокс-ЛВ” (80561, Львівська область, Буський район, с. Утішків, вул. Буська, 1, ЄДРПОУ 20770316) на користь Приватного підприємства „Ефективна відгодівля тварин Захід” (79068, м. Львів, Хвильового, 30/75, ЄДРПОУ 33420204) 114250 грн. 00 коп. основного боргу, 2399 грн. 25 коп. суми інфляції, 920 грн. 22 коп. три проценти річних, 1175 грн. 70 коп. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 5750,00 грн. витрат на послуги адвоката.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до вимог ст. 116 ГПК України.

Суддя