Decision № 15099621, 28.03.2011, Commercial Court of Zaporizhzhia Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.11 Справа № 7/5009/752/11

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

За позовом: Концерну “Міські теплові мережі” в особі філії Концерну “Міські теплові мережі” Орджонікідзевського району, м. Запоріжжя

До відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Запоріжжя

Суддя Кутіщева-Арнет Н.С.

Представники:

Від позивача: Бессарабова Т.І., довіреність № 19/27 від 04.01.2011р.

Від відповідача: не зявився.

Заявлено позов про стягнення 10626 грн. 21 коп.

Ухвалою суду від 16.02.2011р. позовну заяву прийнято до розгляду, судове засідання призначено на 16.03.2011р. Судове засідання відкладалось на 28.03.2011р.

Ухвала суду була відправлена в установленому законом порядку на адреси сторін, зазначені позивачем в позовній заяві.

Від відповідача на адресу суду повернулася ухвала про порушення провадження по справі від 16.02.2011р.

Судом 10.03.2011р. на адресу державного реєстратора виконавчого комітету Запорізької міської ради було надіслано запит щодо місцезнаходження відповідача.

Згідно витягу з ЄДРПОУ, наданого на запит суду, відповідач зареєстрований за адресою: 69063, АДРЕСА_1.

Ухвала суду була направлена за адресою, зазначеною у витязі, звідки була повернута поштовим відділення за закінченням терміну зберігання.

Згідно п. 26.4.7-1 Розяснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких розяснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві .

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобовязані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та обєктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно зі ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, продовженому 28.03.2011р., представником позивача надано акт звірки взаєморозрахунків, підписаний сторонами, згідно якого заборгованість відповідача перед позивачем станом на 21.03.2011р. становить 9780,43 грн.

Відповідач чи його представник в судове засідання не зявились, про причини неявки суд не повідомили. Відповідач без поважних причин не виконав вимоги суду, витребувані судом матеріали не надав.

Спір розглянуто згідно ст.75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.

За усним клопотанням представника позивача судове засідання ведеться без застосування засобів технічної фіксації судового процесу.

Судовий процес завершено 28.03.2011 р. оголошенням рішення суду в повному обємі.

Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

0101.2007р. між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 202115 (надалі-договір).

Згідно п. 1.1 договору, за цим договором теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання відпустити теплову енергію в гарячий воді споживачу, а споживач зобов'язується прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в термін та порядку, встановленими умовами цього договору та додатками до договору, що є його невід'ємними частинами.

Згідно з п. 6.2 договору, розрахунковим періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.3 договору, підставою для розрахунків споживача з теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання - передачі.

Відповідно до п. 6.4 договору, споживач зобов'язаний до 20 числа місяця, наступного за розрахунковим, перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію. Споживач має право робити передоплату.

Згідно з п. 6.7.1 договору, отриманий акт приймання-передачі теплової енергії споживач повинен підписати, оформити належним чином та повернути на адресу теплопостачальної організації на протязі п'яти днів з дати отримання. Датою отримання акту вважається:

- при отриманні нарочним - дата вручення представнику споживача;

- при направленні рекомендованим листом - дата, зазначена у відбитку поштового штемпеля на документі, що зроблений поштовим відділенням та підтверджує відправлення, з урахуванням поштового пробігу документа (по місту-3 дні, по області 5-днів, по Україні 7 днів).

В п. 6.7.2 договору сторони погодили, що, у разі неотримання акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, у термін, встановлений п; 6.7.1. договору, акт підписується теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.

На виконання умов договору, позивачем, за період з січня 2009р. по грудень 2010р. включно, відповідачу виставлено рахунки за поставлену теплову енергію на загальну суму 9880,29 грн., а саме: 2009 рік: січень - 1163,66 грн., лютий - 1017,76 грн., перерахунок (106,37 грн.), березень - 545,11 грн., квітень - 291,58 грн., травень - 152,35 грн., червень - 123,53 гри липень - 252,62 грн., серпень - 164,80 грн., вересень - 166,73 грн., жовтень - 171,07 грн. листопад - 559,09 грн., грудень - 541,10 грн.; 2010 рік: січень - 778,93 грн., лютий - 657.23 грн., березень - 578,03 грн.. квітень 323.54 грн., травень - 175,69 грн., червень - 166,04 грн., липень - 281,22 грн.. серпень 161,53 грн., вересень - 163,48 грн., жовтень - 434,05 грн., листопад - 413,86 грн., грудень 490,92 грн. Надсилання рахунків підтверджується відповідними виписками з реєстру вручення рахунків (копії долучено до матеріалів справи).

Відповідач належним чином свої обовязки по договору не виконав, частково сплативши заборгованість в розмірі 646,57 грн., внаслідок чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 9233,72 грн.

Позивачем відповідачу направлялись претензії про погашення заборгованості (№05\532 від 18.05.2009 р. №05\1180 від 14.12.2009 р., №05\553 від 04.06.2010 р.; №05\917 від 10.09.2010 р., №05\88 від 17.01.2011 р.).

Позивач просить суд стягнути з відповідача 9233,72 грн. заборгованості за використану теплову енергію.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору…

Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань крім випадків, передбачених законом.

Аналогічну норму містить ст. 526 Цивільного кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, те, що на момент розгляду спору по суті відповідачем не надано доказів погашення заборгованості в повному обємі, заборгованість визнана відповідачем та підтвердження матеріалами справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 9233,72 грн. заборгованості за поставлену теплову енергію є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 225,25 грн. пені.

Згідно п. 7.2.8 договору, в разі несплати або несвоєчасної оплати споживачем за теплову енергію відповідно до терміну, встановленого у п. 6.3 цього договору, з наступного дня після закінчення терміну сплати споживачу нараховується пеня у розмірі 0,5 % від суми простроченого платежу (але не більше суми обумовленої чинним законодавство) за кожен день прострочення по день фактичної оплати.

Згідно ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Судом в судовому засіданні, продовженому 28.03.2011р. перевірено розрахунок пені згідно якого сума пені складає 223,60 грн.

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 225,25 грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 223,60 грн. В стягненні решти заявленої суми пені слід відмовити як заявленій з порушенням норм ст.. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань».

Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 292,92 грн. 3 % річних та 874,02 грн. втрат від інфляції.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вимоги позивача про стягнення з відповідача 292,92 грн. 3 % річних та 874,02 грн. втрат від інфляції є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати в частині задоволених вимог, покладаються на відповідача, поскільки спір доведений до суду з його вини.

Керуючись ст. ст. 526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (69063, АДРЕСА_2, п/р НОМЕР_2 у ЗРУ КБ «Приватбанк», МФО НОМЕР_3, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137, р/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк”, м. Запоріжжя, МФО 313849, код ЄДРПОУ 32121458) 9233 грн. 72 коп. боргу, 223 грн. 60 коп. пені, 292 грн. 92 коп. 3% річних, 874 грн. 02 грн. втрат від інфляції, 106 грн. 24 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на оплату інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.

Суддя Н.С. Кутіщева-Арнет