Decision № 15093447, 05.04.2011, Commercial Court of Dnipropetrovsk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.04.11р.

Справа № 5005/3434/2011

За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго", м.Дніпропетровськ

до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства "Дніпро-Західний Донбас", п. Вороново, Синельниківський район

про стягнення 2 202 980,81 грн.

Суддя Петренко І.В.

при секретарі с/з Півень А.М.

Представники:

Від позивача: Козак Т.В. - дов. від 29.04.2010р.

Від відповідача: Голуб О.Є. - дов. від 08.02.2008р.

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (далі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом до Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства „Дніпро-Західний Донбас” (далі –відповідач) про стягнення заборгованості за спожиту активну електричну енергію у сумі 2 132 848,79 грн., заборгованості по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії у сумі 70 132,02 грн. та судові витрати в повному обсязі.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на часткову несплату рахунків за спожиту активну електричну енергію та повну несплату - за реактивну.

Представник позивача надав клопотання про долучення до матеріалів справи акту звірки взаємних розрахунків між сторонами по справі та копію розрахунку заборгованості станом на 01.04.2011р.

Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому посилається на сплату 12206,46 грн. після звернення з позовом до суду та просить припинити провадження в цій частині згідно п.1.1 ст.80 ГПК України, а в решті позову позовні вимоги визнав.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

01.01.2002р. між Відкритим акціонерним товариством "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" та Державним міжрайонним підприємством водопровідно-каналізаційним господарством „Дніпро-Західний Донбас” укладено договір № 89-Ц про постачання електричної енергії (далі –Договір), предметом якого є постачання і передача електроенергії Енергопостачальником та оплата спожитої електроенергії Споживачем.

Згідно п. 2.9 Договору, підтвердження фактичного обсягу спожитої Споживачем електроенергії за звітний місяць здійснюється сторонами за формою Звіту про спожиту електроенергію до 2 числа місяця, що настає за звітним.

Відповідно до Додаткової угоди №1/06 від 26.07.2006р. до договору №89-Ц від 01.01.02р., Споживач здійснює повну оплату вартості обсягу використаної в розрахунковому періоді електричної енергії на підставі рахунка, самостійно отриманого у Постачальника протягом трьох діб після подання звіту про спожиту електроенергію відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, згідно з п. 2.9 Договору про постачання електроенергії, до 12 числа календарного місяця, наступного за розрахунковим періодом.

Споживач здійснює економічну компенсацію втрат Енергопостачальника, які виникають через перетоки реактивної електроенергії, шляхом платежів на поточний рахунок Енергопостачальника протягом 5 днів після отримання рахунка-фактури Енергопостачальника (п.4.3 Договору).

На виконання умов Договору позивач здійснив постачання активної електричної енергії відповідачу, що підтверджується звітами про споживання електроенергії за січень-лютий 2011р.

Внаслідок порушень умов Договору відповідачем в частині своєчасної оплати спожитої електроенергії, у нього утворилась заборгованість по оплаті за активну електроенергію за період січень-лютий 2011р. в сумі 2 132 848,79 грн. та заборгованість по компенсації за перетоки реактивної енергії у вищезазначений період в сумі 70 132,02 грн., що підтверджується даними розрахунків позивача.

Заборгованість відповідача підтверджується Договором, копіями звітів про використану електроенергію, копіями рахунків, розрахунком суми заборгованості тощо.

Доказів погашення зазначеної заборгованості відповідач на час розгляду справи суду не надав.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання (ст. 625 Цивільного кодексу України).

На підставі вищевикладеного господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, в частині 2 120 642,33 грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію та в розмірі 70 132,02 грн. заборгованості по компенсації за перетоки реактивної енергії, а в решті позову в частині 12 206,46 грн. провадження у справі слід припинити, так як сплачено після звернення з позовом до суду.

Судові витрати слід віднести на відповідача, оскільки позовні вимоги задоволено.

Керуючись ст. 11, 509, 525, 526, 530, 599, 610, 625 ЦК України, ст.15-1, 17, 26 Закону України "Про електроенергетику", ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, п.1-1 ст. 80, ст. ст. 4, 32-34, 43-45, 49, 75, 79, 82-85, 115-118 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства „Дніпро-Західний Донбас” (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський р-н, п.Вороново, ЄДРПОУ 03564045) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м.Дніпропетровськ, вул.Запорізьке шосе, буд.22, ЄДРПОУ 23359034, п/р 260323061238 у Дніпропетровському обласному відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 305482) заборгованість за спожиту активну електричну енергію у розмірі 2 120 642,33 грн. (два мільйони сто двадцять тисяч шістсот сорок дві грн. 33 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства „Дніпро-Західний Донбас” (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський р-н, п.Вороново, ЄДРПОУ 03564045) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м.Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд.22, ЄДРПОУ 23359034, п/р 260083071238 у Дніпропетровському обласному відділенні ВАТ „Державний ощадний банк України”, МФО 305482) заборгованість по оплаті втрат, які виникають через перетоки реактивної електроенергії у розмірі 70 132, 02 грн. (сімдесят тисяч сто тридцять дві грн. 02 коп.), про що видати наказ.

Стягнути з Державного міжрайонного підприємства водопровідно-каналізаційного господарства „Дніпро-Західний Донбас” (52591, Дніпропетровська область, Синельниківський р-н, п.Вороново, ЄДРПОУ 03564045) на користь Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Дніпрообленерго" (49107, м.Дніпропетровськ, вул. Запорізьке шосе, буд.22, ЄДРПОУ 23359034) витрати по сплаті державного мита у розмірі 22 030 грн. (двадцять дві тисячі тридцять грн. 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп. ), про що видати наказ.

В частині 12 206,46 грн. заборгованості провадження у справі припинити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області набирає законної сили через 10 днів з дня його прийняття відповідно до ст. 85 ГПК України.

Суддя

І.В. Петренко

Повне рішення складено