Decision № 1508121, 24.03.2008, Commercial Court of Kharkiv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2008 р. Справа № 45/19-08

вх. № 580/5-45

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Люшня Н.А

за участю представників сторін:

позивача - не з"явився

відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ТОВ "Домотехника-Норд", м. Донецьк

до ТОВ "Фіолент - 2004", м. Ізюм

про стягнення 250627,62 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу в розмірі243636,48 грн., річні у розмірі 1040,68 грн. та пеню у розмірі 5950,46 грн. мотивуючи тим, що 03 листопада 2006 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 453/ДМ-2006, відповідно до якого позивач свої зобов’язання виконав у повному обсязі, проте відповідач провів оплату лише частково, чим порушив умови договору. Також до стягнення заявлено державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

До матеріалів справи 24 березня 2008 р. позивач надав клопотання про розгляд справи без його участі та просив суд долучити додані до клопотання документи. Відповідач в судове засідання 24 березня 2008 р. не з’явився, причин неявки суду не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином, витребувані документи судом не надав, не скористався своїм правом, передбаченим ст. 59 ГПК України, відзив на позовну заяву не надав.

Враховуючи, що відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, справа розглядається за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що позивач передав відповідачеві товар на підставі видаткових накладних № 20069 від 06.11.2006 р., № 20137 від 08.11.2006 р., № 20531 від 28.11.2006 р., № 20737 від 05.12.2006 р., № 20947 від 13.12.2006 р., № 21277 від 22.12.2006 р., № 21379 та № 21380 від 26.12.2006 р., № 120 від 11.01.2007 р., № 153 від 12.01.2007 р., всього на загальну суму 679305,34 грн. Відповідач товар прийняв від позивача, про що в матеріалах справи містяться доручення на отримання товару відповідачем, проте оплату його вартості здійснив лише частково у розмірі 435668,86 грн.

04.04.2007 р. відповідачу була направлена претензія з вимогою виконати його зобов’язання щодо оплати за отриманий товар, направлення якої підтверджено описом поштового відділення від 04.04.2007 р. Проте відповіді від відповідача позивач не отримав. В даному випадку вищевказана претензія фактично є вимогою про оплату, в порядку ст. 530 ЦК України та встановлює строки оплати вартості отриманого товару.

Відповідно ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у 7-денний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Таким чином заборгованість відповідача перед позивачем складає 243636,48 грн.

Враховуючи, що сума боргу в розмірі 243636,48 грн. відповідачем не оспорена, відповідач не надав суду доказів її погашення, а також враховуючи, що відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, відповідно ст. 525 ЦК України, позовні вимоги позивача щодо стягнення 243636,48 грн. обґрунтовані, підтверджуються наданими суду доказами та підлягають задоволенню.

Суд вважає за необхідне зазначити на тому, що оскільки накладні, які надані позивачем в обґрунтування позову, не мають посилання на договір, банківські виписки про оплату відповідача також містять в собі призначення платежу „накладна №” і позивачем не доведено суду факт того, що дані поставки товару відбувались саме в межах договору, наданого позивачем, поставка товару за накладними, наданими суду, є позадоговірною. За таких обставин, враховуючи, що відповідно ст. 547 ЦК правочин щодо забезпечення виконання вчиняється у письмовій формі, правочин щодо забезпечення виконання зобов’язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним, приймаючи до уваги, що поставка товару відбувалась між сторонами не за договором, а на підставі накладних на передачу товару, в позовних вимогах в сумі 5950,46 грн. пені суд вважає за необхідне відмовити, як необґрунтовано пред’явлених до стягнення.

Також позивачем було пред’явлено до стягнення 1040,68 грн. річних, нарахованих відповідно до ст. 625 ЦК України. Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням 3% річних з простроченої суми. Проте, враховуючи, що річні нараховано позивачем без врахувань вимог ст. 530 ЦК України та за період до отримання відповідачем вищевказаної вимоги за № 751 від 04.04.2007 р., суд вважає за необхідне відмовити позивачу в частині позовних вимог щодо стягнення річних в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито у розмірі, передбаченому статтею 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, що становить 2436,37 грн. та згідно зі статтею 44 Господарського процесуального кодексу України, Постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2002 р. № 411 судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 гривень слід покласти на відповідача з вини якого спір доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіолент”, 64309, Харківська область, м. Ізюм, вул. Гагаріна, 9-а (в тому числі з п/р 26007060014780 в Ізюмському відділі „Приватбанк”, МФО 351533, код ЄДРПОУ 32967078) на користь ТОВ "Домотехника-Норд”", 83112, м. Донецьк, пр. Жуковського, 2 (п/р 26001301750637 у філії „ГУ ПІБ в Донецькій області”, МФО 334635, код ЄДРПОУ 24802690) основний борг у сумі 243636,48 грн. , витрати на оплату держмита в сумі 2436,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення підписано 24 березня 2008 р.

Суддя Калініченко Н.В.