№ 15075415, 06.04.2011, Kharkiv Commercial Court of Appeal

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2011 р. Справа № 5023/347/11

          Колегія суддів у складі: головуючий суддя Могилєвкін Ю.О., суддя Пушай В.І. , суддя Плужник О.В.

при секретарі Казаковій О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Кролевецький К.І.

відповідача - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 946Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 08.02.11 р. у справі № 5023/347/11

за позовом ТОВ "СК-Металоцентр" м. Харків

до ТОВ "Алюміл-Харків" м. Харків

про стягнення 95861,03 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У січні 2011 р. позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з відповідача 95861,03 грн. заборгованості за поставлений товар та судових витрат.

Рішенням господарського суду Харківської області від 08.02.2011 р. по справі №5023/347/11 ( суддя Тихий П.В.) позовні вимоги задоволені повністю, стягнуто з відповідача 95861,03 грн. боргу, 958,61 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Рішення мотивоване тим, що відповідач свої зобов’язання щодо повної та своєчасної оплати не здійснив, доказів сплати не надав.

Відповідач з рішенням господарського суду не погоджується, подав апеляційну скаргу, в який просить рішення скасувати та в позові відмовити, посилаючись на те, що між сторонами договір не укладався, договірні відносини відсутні. Частиною 1 ст. 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов’язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натур, судом не встановлено неможливості повернення майна в натурі, а задоволення позову про стягнення грошових коштів є передчасним.

Позивач вважає рішення законним та обґрунтованим, прийнятим відповідно до норм чинного законодавства, надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що сторонами фактично були погоджені істотні умови договору поставки, відповідач товар отримав, що підтверджується підписом уповноваженої особи у видатковій накладній, відсутні докази відмови відповідача від товару.

Відповідач у призначене судове не з’явився, надав клопотання про відкладення розгляду справи в зв’язку з перебуванням за межами м. Харкова та для ознайомлення з матеріалами справи.

Колегія суддів вважає, що клопотання не підлягає задоволенню, так як відповідач не надав документи в обґрунтування поважності причин нез’явлення в судове засідання, відповідачу було надано достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи.

Судова колегія, повторно розглянувши справу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду встановила, що позивач за накладною № НР-0000022 поставив відповідачу товар на суму 95861,03 грн., а відповідач товар отримав, що підтверджується довіреністю № 93 від 06.05.10, але оплату його вартості не здійснив.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, підставою виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема є: договори та інші правочини.

Згідно зі ст.ст. 202, 205, 207 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, зокрема, двох або багатостороннім правочином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін. Правочин може вчинятись усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, якщо він підписаний сторонами.

Правочин до якого законом не встановлена обов’язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків ( ч. 2 ст. 205 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, між сторонами укладений правочин маючий ознаки поставки, сторони у накладних та довіреності узгодили найменування товару та його вартість, що є істотними умовами зазначеного договору та відповідає нормам діючого законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки, сторонами не встановлено строку виконання обов’язку щодо оплати отриманого відповідачем товару, позивач 27.01.11 направив на адресу відповідача вимогу про оплату товару, яку відповідач залишив без задоволення.

Суд першої інстанції обґрунтовано встановив, що позивач прийняти на себе зобов’язання виконав належним чином, поставивши відповідачеві товар, проте відповідач свої зобов’язання щодо його сплати не виконав, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість на суму 95861,03 грн.

Посилання відповідача на те, що між сторонами договір не укладався, договірні відносини відсутні є необґрунтованим, оскільки поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків: відповідач товар отримав, що підтверджується підписом уповноваженою особою відповідача, докази відмови відповідача від товару відсутні, а відповідач також не надав доказів набуття майна без достатньої правової підстави.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень, що відповідачем не виконано.

Таким чином, рішення господарського суду Харківської області відповідає нормам матеріального та процесуального права, фактичним обставинам справи, а доводи відповідача не можуть бути підставою для його скасування, керуючись ст.ст. 11, 202, 205, 207, 526, 530, 712 ЦК України, ст.ст.101-105 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Харківської області від 08.02.2011 р. у справі № 5023/347/11 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до касаційної інстанції Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Могилєвкін Ю.О.

Суддя Пушай В.І.

Суддя Плужник О.В.

Повний текст постанови підписаний 06.04.2011 р.