№ 14953, 01.06.2006, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.06 Справа№ 2/610-24/95А

За позовом: Управління Пенсійного фонду України в Галицькому районі м. Львова

До відповідача : Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Львівський автобусний завод” „Автотранспортне підприємство”, м. Львів

Про стягнення 13 972,10 грн.

Суддя Хабіб М.І.

Секретар Савченко Ю.А.

Представники:

Від позивача –Данилишин І.С. - пров. спец.юр.кон.

Від відповідача –не з”явився

Суть спору: Позов заявлено про стягнення 13 972,10 грн. боргу станом на 15.03.2006р.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач не сплатив страхових внесків у строк, встановлений п.6 ст. 20 Закону України ”Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування”.

Відповідач не забезпечив явки свого представника в судове засідання, письмових пояснень та відзиву на позов не подав.

Ухвали суду, надіслані на адресу відповідача: м. Львів, вул. Персенківка,8, повернені суду з відміткою відділення зв”язку, що за даною адресою організація не рахується. Однак, як вбачається із поданої суду довідки Головного управління статистики у Львівській області від 15.05.2006р. № 20-09/1162, місцезнаходженням відповідача є: м. Львів, вул. Персенківка,8.

Розглянувши спір в порядку вимог п.2 ст.128 КАС України, суд встановив наступне.

Згідно із актом №85 перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та своєчасності сплати зобов”язання зі збору на обов”язкове державне пенсійне страхуванням від 31.03.2004р., перевірку проведено за період з 01.06.2002р. по 31.03.2004р. перевіркою встановлено:

- на початок перевірки прострочена заборгованість по збору становила 19 082,56 грн., пеня 3173,36 грн., штрафна санкція -6208,88 грн.;

- за період перевірки нараховано 43 197,01грн. внесків, 5442,76 грн. фінансових санкцій, 604,31 грн. пені;

- на кінець перевірки заборгованість по внесках становила –25.61 грн., по штрафних санкціях –11651,64 грн., по пені 3 777,67 грн.

Акт підписаний керівником та головним бухгалтером відповідача.

З матеріалів справи вбачається, що за період перевірки відповідач сплатив 81 729,45грн.

19.04.2004р відповідачу надана вимога № Ю-155 про сплату боргу в сумі 15 454,83 грн., в т. ч. 11 651,55 грн.( 6208,88 грн. фін санкція станом 01.06.2002р + 5442,76 грн. фін санкція, нарахована за період перевірки) 3777,67 грн.( 3173,36грн. пеня станом на 01.06.2002р.+ 604,31 пеня, нарахована за період перевірки) та 25,61 грн. недоїмка станом на 31.03.2004р.

Як вбачається із позовної заяви, платіжним дорученням № 947/7 від 03.02.2006р. сплачено 1482,73 грн.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково з наступних підстав.

З 01.01.2004р. набрав чинності Закон України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 1058-ІУ від 09.07.2003р. ( далі –Закон № 1058), пунктом 6 ст.20 якого встановлено, що страхувальники зобов”язані сплачувати страхові внески не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду. місяць.

Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені ст.20 цього Закону, у т.ч. обчислені територіальними органами ПФ, вважаються простроченою заборгованістю і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій (ч.2 ст.106 Закону № 1058).

Відповідно до п. 2 ч..9 ст.109 Закону № 1058, за несплату або несвоєчасну сплату страхувальником страхових внесків, накладається штраф залежно від строку затримки платежу в розмірі 10% ( затримка до 30 календарних днів),20% ( затримка сплати до 90календарних днів)або 50% ( затримка понад 90 календарних днів) своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суми своєчасно не сплачених страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1% зазначених сум, розрахована за кожний день прострочення платежу.

Частиною 3 ст.106 Закону № 1058 передбачено , що територіальні органи ПФ надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. У разі, якщо страхувальник, який одержав вимогу, не сплатив суму, вказану у вимозі, не узгодив її з органом ПФ, або не оскаржив її у судовому порядку, орган ПФ подає вимогу до ДВС. Орган ПФ має право також звернутись з позовом до суду про стягнення недоїмки.

Згідно із п.15 ст.106 Закону № 1058 в редакції п. 26 Закону України „ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв”язку з прийняттям ЗУ „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” № 3108-ІУ від 17.11.2005р., погашення заборгованості зі сплати збору на обов”язкове державне пенсійне страхування, що виникла до 01.01.2004р. і не погашена в установленому законом порядку, здійснюється відповідно до статті 106 цього Закону.

Отже, норми ст.106 Закону № 1058 не поширюються на стягнення пені і фінансових санкцій, які були на початок перевірки, а саме: на 01.06.2002р.

Станом на 01.06.2002р. порядок нарахування та погашення фінансових санкцій і пені регулювався Законом України „ Про порядок погашення зобов”язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181, статтею 15 якого встановлено, що податковий борг ( недоїмка, штрафні санкції, пеня), що виник у зв”язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов”язання, може бути стягнений протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов”язання.

Як вбачається із акта перевірки, податкове зобов”язання станом на 01.06.2002р. було визначене відповідачем самостійно, тобто, було узгодженим. Відтак, в частині стягнення 3173,36 грн. пені та 6208,88 грн. фінансової санкції, що були станом на 01.06.2002р. позовні вимоги до задоволення не підлягають, оскільки на день подання позову минуло 1095 днів, встановлених Законом №2181 для їх стягнення. .

До задоволення підлягає сума 4589,95 грн.(15 454,92грн. борг на кінець перевірки - 6208,88грн. фін.санкція станом на 01.06.2002р. –3173,36грн.пеня станом на 01.06.2002р. –1482,73грн., що сплачені 03.02.2006р.).

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати покладаються на відповідача в розмірі, встановленому п.3 Прикінцевих та перехідних положень КАС України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 51, 94, 97, 98, 128, 130, 135, 138, 139, 143, 150-154, 158-164, п.п.3,6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Львівський автобусний завод” „Автотранспортне підприємство”, ідент. код 22347276, адреса: 7053, м. Львів галицький район, вул.. Персенківка,8 на користь Управління Пенсійного фонду України у Галицькому районі м. Львова, ідент. код 20847365, адреса: 79070, м. Львів, просп. Червоної Калини,35 - 4589,95 грн. боргу.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Львівський автобусний завод” „Автотранспортне підприємство”, ідент. код 22347276, адреса: 7053, м. Львів галицький район, вул.. Персенківка,8 в доход державного бюджету 102,00 грн. судового збору.

Виконавчі листи видати після набрання постановою законної сили.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів і може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду в порядку, встановленому ст.186 КАС України.

Суддя Хабіб М.