Decision № 14927004, 17.03.2011, Commercial Court of Kyiv

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 8/1717.03.11 за позовом Комунального автотранспортного підприємства № 273904 до Приватного підприємства "Богдан 2005"

про           розірвання договору та стягнення 35000, 00 грн.,

Суддя В.С. Катрич

Представники сторін:

від позивача Кузнєцова С.О. - представник за довіреністю № 43-01-04/08 від 20.01.11 р.

від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача 35000, 00 грн., що становить заборгованість за договором № 5 від 13.05.2010 р. та розірвання договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.12.2010 р. порушено провадження по справі № 8/17 та призначено її розгляд на 27.01.2010 року.

В судове засідання 27.01.2010 р. представник відповідача не з’явився, вимог ухвали не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 27.01.2010 р. представник позивача підтримав позовні вимоги та надав суду клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2011 р. відкладено розгляд справи на 17.02.2011 р.

В зв’язку з перебуванням судді на лікарняному розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.02.2011 р. судове засідання призначено на 03.03.2011 р.

В зв’язку з технічними причинами розгляд справи не відбувся.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2011 р. призначено розгляд справи на 17.03.2011 р.

В судове засідання 17.03.2011 р. представник відповідача не з’явився, вимог ухвали не виконав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник позивача надав суду пояснення по суті спору та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача ознайомлено з його правами та обов’язками, передбаченими ст.ст. 20, 22 ГПК України. Крім цього, у судовому засіданні роз’яснені положення ст.81-1 ГПК України.

Господарським судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України, складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, всебічно та повно з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд –

В С Т А Н О В И В:

13.05.2010 року між Комунальним автотранспортним підприємством № 273904 (надалі –замовник, позивач) та Приватним підприємством "Богдан 2005" (надалі –підрядник, відповідач) був укладений договір підряду № 5 (надалі –договір), відповідно до якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе зобов’язання виконати ремонт м’якої покрівлі.

Пунктом 2 договору визначено, що зміст робіт, їх обсяг і кошторисна вартість визначені в прикладеній до договору договірній ціні, що є невід’ємною частиною даного договору всього по договору 129115, 20 грн.

Умовами договору сторони погодили, що до початку виконання підрядником робіт, замовник зобов’язується зарахувати на розрахунковий рахунок підрядника аванс у розмірі 70% від загальної вартості робіт.

На виконання умов договору замовником була перерахована попередня оплата в розмірі 48000, 00 грн.

Проаналізувавши зміст укладеного договору № 5 від 13.05.2010 р. суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками цей договір є договором підряду.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України також передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пункт 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Зобов’язання, відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України та ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, можуть виникати, зокрема, із договорів та інших правочинів.

Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договором № 5, який був підписаний 13.05.2010 р., передбачено, що термін його дії встановлюється з моменту підписання договору і до 27.05.2010 р.

Поряд з цим, судом встановлено, а матеріалами справи підтверджено, що сторонами не вчинено жодних дій щодо пролонгації вищезазначеного договору, а тому у суду відсутні підстави вважати договір № 5 від 13.05.2010 р. чинним.

Таким чином, вимога позивача про розірвання договору № 5 від 13.05.2010 р. не підлягає задоволенню.

Поряд з цим, позивачем заявлена вимога про повернення суми попередньої оплати за договором в розмірі 35000, 00 грн.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються, зокрема, також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні.

З урахуванням того, що договір за яким відповідач не виконав взяті на себе зобов’язання є розірваним в наслідок істотного порушення договору відповідачем, то відповідач зобов’язаний повернути позивачеві безпідставно отримані кошти в сумі 35000, 00 грн.

Згідно ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 11, 202, 509, 1212 ЦК України, ст. 173, 174, 193 ГК України та ст.ст. 43, 49, 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства "Богдан 2005" (002088, м. Київ, вул. Промислова, буд. 2, ідентифікаційний код 3693166) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Комунального автотранспортного підприємства № 273904 (04073, м. Київ, Московський проспект, буд. 26-А, ідентифікаційний код 05433011) 35000 (тридцять п’ять тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 350 (триста п’ятдесят) грн. 00 коп. державного мита, 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В іншій частині позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

СуддяКатрич В.С. Дата підписання рішення 04.04.2011 року