Court ruling № 14892839, 16.03.2011, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" березня 2011 р. м. КиївК-12430/07

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Нечитайла О.М.

Пилипчук Н.Г.

Федорова М.О.

За участю секретаря Андрюхіної І.М.

представників сторін:

позивача: Гірякової Ю.В

відповідача: не зявився.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова

на ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 та постанову Господарського суду Львівської області від 21.12.2006

у справі №5/2910-8/281А

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Всесвіт ЛТД»

до ДПІ у Личаківському районі м.Львова

про визнання нечинним рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Львівської області від 21.12.2006, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007, позовні вимоги ТОВ «Всесвіт Лтд»задоволено повністю. Скасовано рішення №0001042330/0/6072 від 31.03.2006 форми «С»про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 488682,45 грн.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою відповідача, у яких ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового про відмову в позові, з підстав порушення норм матеріального права, а саме, п.1, 2 ст.3, п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», ст.250 Господарського кодексу України.

Відповідач представників у судове засідання касаційної інстанції не направив, про час та місце розгляду справи повідомлений.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено комплексну планову виїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2003 по 31.12.2005, за результатами якої складено акт №72/23-0/19166884 від 24.03.2006.

Перевіркою встановлено, що за період, що перевірявся, до каси позивача надійшла виручка від реалізації квитків на продаж легкових автомобілів, мікроавтобусів та вантажних автомобілів, запасних частин та паркування в сумі 171317,00 грн., згідно договору оренди - - 736,20 грн. ( в т.ч. ринковий збір становив 62206,25 грн., податок з паркування 12110,46 грн.). Позивач, будучи підприємством торгівлі, здійснював реалізацію квитків без застосування реєстраторів розрахункових операцій (розрахункових книжок), готівка в касі оприбутковувалась на підставі корінців квиткової книжки.

За висновками акта перевірки позивачем порушено п.п.1, 2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у звязку з не проведенням через РРО (РК) грошових коштів в сумі 97736,49 грн.

На підставі акта перевірки прийнято рішення форми «С»про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0001042330/0/6072 від 31.03.2006.

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Цей закон є спеціальним і встановлює єдиний для всіх порядок здійснення господарської діяльності у сфері торгівлі.

Згідно п. 1 ст. 17 за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.

Податковим органом застосовано до позивача фінансові санкції за порушення вимог вищезазначеного Закону у вигляді штрафу.

Статтею 239 Господарського кодексу України передбачено, що однією із адміністративно-господарських санкцій може бути адміністративно-господарський штраф, який стягується із господарюючого субєкта до державного бюджету за порушення визначених законодавством України правил здійснення господарської діяльності.

Відповідно до статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до субєкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим субєктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Судами встановлено, що оспорюване рішення відповідача №0001042330/0/6072 від 31.03.2006 прийняте на підставі акта перевірки №72/23-0/19166884 від 24.03.2006 за період з 01.01.2003 по 31.12.2005.

Таким чином за період з 01.01.2003 по 30.03.2005 відповідачем перевищено річний термін для застосування адміністративно-господарської санкції, встановленої ст.250 Господарського кодексу України, однак, з огляду на те, що встановити суму готівки що надійшла до каси позивача за період з 30.03.2005 по 31.12.2005 неможливо, рішення судів попередніх інстанцій про скасування рішення про застосування штрафних санкцій повністю, є правильним.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на викладене, судова колегія вважає, що суди першої та апеляційної інстанції, виконавши всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили справу у відповідності з нормами матеріального права та постановили обґрунтоване рішення, що повно відображає обставини, які мають значення для справи. Висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються доказами, дослідженими у судовому засіданні, а тому підстав для їх скасування, з мотивів викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова залишити без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного господарського суду від 17.04.2007 та постанову Господарського суду Львівської області від 21.12.2006 без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-238 КАС України.

Головуючий Л.В.Ланченко

Судді Л.І.Бившева

О.М.Нечитайло

Н.Г.Пилипчук

М.О.Федоров