№ 14877916, 05.04.2011, Cherkasy District Administrative Court

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2011 року Справа № 2а/2370/1391/2011

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Гаращенка В.В.,

при секретарі Бондар Т.П.,

за участю:

представника позивача: Бондаренко Г.В. за довіреністю;

представника відповідача: ОСОБА_2 за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Лисянському Черкаської області звернулося до суду з адміністративним позовом про стягнення з фізичної особи підприємця ОСОБА_3 заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 1414 грн. 80 коп.

Позивач стверджує, що за період з липня по грудень 2010 року відповідач мав сплатити страхові внески в сумі 1414 грн. 80 коп.

Оскільки сума страхових внесків у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, відповідачем не сплачена, позивач просив стягнути її у судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити повністю.

Відповідач подала заперечення на адміністративний позов, в якому просила в позові відмовити повністю з посиланням на те, що відповідачем до УПФУ в Лисянському районі Черкаської області не подавалась заява про доплату до мінімального страхового внеску, а тому повідомлення-розрахунок позивачем зроблений на підставі підробленої документів, таким чином вимога про сплату боргу є незаконною, більше того відповідач вже сплачує внески до пенсійного фонду з частини єдиного податку тощо.

Представник відповідача повністю підтримав подане заперечення.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного.

ОСОБА_3 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності Лисянською районною державною адміністрацією Черкаської області з 27.07.2005 року за №20100000000000313, перебуває на спрощеній системі оподаткування, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності»№727/98 від 03.07.1998 року (далі - Указ), суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку.

Відповідно до п. 6 Указу суб'єкт малого підприємництва, який сплачує єдиний податок, не є платником збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 3 Указу передбачено, що відділення Державного казначейства України наступного дня після надходження коштів перераховують суми єдиного податку у таких розмірах: до місцевого бюджету - 43 відсотки; до Пенсійного фонду України - 42 відсотки; на обов'язкове соціальне страхування - 15 відсотків.

В той же час, спеціальним законом щодо спірних правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі Закон №1058).

Відповідно до ст. 18 Закону №1058 страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що складають систему оподаткування. На ці внески не поширюється податкове законодавство.

Згідно зі ст. 5 Закону №1058, цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: принципи та структура системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування; коло осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню; платники страхових внесків, їх права та обов'язки; порядок нарахування, обчислення та сплати страхових внесків, стягнення заборгованості за цими внесками.

Відповідно до чинного на час виникнення спору п. 4 ч. 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом.

Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

За приписами ст. 1 Закону № 1058 мінімальний страховий внесок - сума коштів, що визначається розрахунково як добуток мінімального розміру заробітної плати на розмір страхового внеску, встановлених законом на день отримання заробітної плати (доходу).

Пунктом 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058 встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) є страхувальниками.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону №1058 платниками страхових внесків є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону.

Відповідно до ст. 53 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 року № 2154-VI від 27.04.2010 року мінімальний розмір заробітної плати становить з 1 липня 2010 року - 888 грн., з 1 жовтня 2010 року 907 грн., з 1 грудня 2010 року 922 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 року № 400/97-ВР на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються ставки збору у таких розмірах для фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які не використовують працю найманих працівників, а також адвокатів, їх помічників, приватних нотаріусів, інших осіб, які не є суб'єктами підприємницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу - 33,2 відсотка від об'єкта оподаткування, визначеного п. 2 ст. 2 цього Закону.

Таким чином відповідач повинна сплачувати страхові внески до Пенсійного фонду України з липня по жовтень 2010 року в сумі 294 грн. 82 коп. (888х33,2%), з жовтня 2010 року по 30 листопада 2010 року в сумі 301 грн. 12 коп. (907х33,2%) за кожен місяць, в грудні 2010 року розмір страхових внесків становить 306 грн. 10 коп. (922х33,2%).

В той же час, оскільки відповідач перебуває на спрощеній системі оподаткування вона щомісячно сплачує 42% від сплаченої суми єдиного податку, які перераховуються до Пенсійного фонду України і позивачем зараховано в рахунок сплати 378 грн. за період липень грудень 2010 року.

Відповідно до п. 5 ст. 14 Закону №1058 базовим звітним періодом є квартал. Згідно ч. 12 ст. 20 вищезазначеного Закону страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

УПФУ в Лисянському районі Черкаської області направило на адресу відповідача вимогу про сплату боргу, яка отримана відповідачем 08 лютого 2011 року, проте не оскаржена та залишена без виконання.

Таким чином, у відповідача утворилася недоїмка у сумі 1414 грн. 80 коп.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно статті 106 Закону № 1058-IV суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

З огляду на подане заперечення, порушень прав, свобод та інтересів відповідача у сфері публічно-правових відносин з боку позивача при здійсненні ним владних управлінських функцій достатніх для відмови в задоволенні позову судом не встановлено, за таких обставин, суд знаходить вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 17, 86, 159, 162, 163, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (19300, Черкаська область, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в Лисянському районі Черкаської області (19300, Черкаська область, Лисянський район, смт. Лисянка, вул. Леніна, 26, ідентифікаційний код 21366662) заборгованість зі сплати страхових внесків за період з липня по грудень 2010 року в сумі 1414 (одна тисяча чотириста чотирнадцять) грн. 80 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня проголошення постанови, а в разі проголошення судом вступної та резолютивної частини постанови апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 08 квітня 2011 року.

Суддя В.В. Гаращенко