№ 14874424, 08.02.2011, Zhytomyr District Administrative Court

справа № 2а-7240/10/0670

категорія 8.2.8

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2011 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Черняхович І.Е. ,

при секретарі - Любась Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "Пасаж Плюс" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання незаконним та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,-

встановив:

Приватне підприємство "Пасаж Плюс" звернулося до суду з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції, просить суд визнати незаконними дії відповідача щодо нарахування суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 197100,00 грн., з яких 65700,00 грн. - основного платежу, а 131400,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій, а також просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001011702/0 від 30 серпня 2010 року.

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував, надав суду письмові заперечення.

Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.

В період з 26 липня по 13 серпня 2010 року Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією проведено виїзну позапланову перевірку господарської діяльності приватного підприємства "Пасаж Плюс" з питань дотримання вимог податкового законодавства по податку з доходів фізичних осіб за період з 01 квітня 2007 року по 31 березня 2010 року. За результатами вказаної перевірки складено акт № 2171/1701/34126002 від 18 серпня 2010 року та винесено податкове повідомлення-рішення, яким нараховано суму податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 197100,00 грн., з яких 65700,00 грн. основного зобов'язання та 131400,00 грн. - штрафних (фінансових) санкцій.

У період, що перевірявся, Приватне підприємство "Пасаж Плюс" здійснювало виплату доходу громадянину Росії ОСОБА_2, що проживає за адресою АДРЕСА_1. Згідно договору управління майном від 16 серпня 2006 року, серія ВЕВ № 035325, ОСОБА_2 надав в управління Приватному підприємству "Пасаж Плюс" частину належного йому на праві власності майна, а саме: частину торгового комплексу під літерою А-2 загальною площею 2684,5 кв.м. по АДРЕСА_2. Права власності на вказану будівлю належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 25 липня 2006 року виконкомом Бердичівської міської ради на підставі рішення від 20 липня 2006 року № 410. Відповідно до договору управління майном управитель - ПП "Пасаж Плюс" в період з 01 березня 2007 по 31 жовтня 2008 років передав майно, яке є об'єктом управління, в оренду приватним підприємцям згідно договорів оренди нежитлового приміщення. Дохід від здачі майна в оренду позивач після сплати всіх податків та обов'язкових платежів перераховував ОСОБА_2 на його розрахунковий рахунок в ЗАТ "ОТП Банк" в м. Київ.

Відповідач вважає, що будь-які доходи із джерелом їх походження з України нараховуються та виплачуються на користь нерезидентів, підлягають оподаткуванню згідно п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" (далі - Закон), за винятком доходів, визначених у пп9.11.3 п.9.11 ст.9 вказаного Закону. Тобто, позивач повинен був застосовувати ставку податку у розмірі 30%, а не 15%, як це було зроблено позивачем.

Суд не погоджується з доводами представника відповідача з наступних підстав.

Пунктом 7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" передбачено, що ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.4 цієї статті. У пункті 7.3 ст.7 вказаного Закону зазначено, що ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті, від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб, за винятком доходів, визначених у підпункті 9.11.3 пункту 9.11 статті 9 цього Закону. Із зазначеної норми Закону випливає, що ставка податку становить 30% від об'єкта оподаткування від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб.

Пунктом 1.20.2 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" зазначено, що фізична особа - нерезидент це фізична особа, яка не є резидентом України. В той же час пунктом 1.20.1 вказаного Закону визначено поняття резидента, а саме: фізична особа - резидент - це фізична особа, яка має місце проживання в Україні. У разі, якщо фізична особа має місце проживання також в іноземній державі, вона вважається резидентом, якщо така особа має місце постійного проживання в Україні.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 має місце проживання в Україні - квартиру АДРЕСА_3 та належить ОСОБА_2 на праві приватної власності Вказана обставина підтверджується свідоцтвом про право власності від 25 вересня 2005 року (а.с.45-46).

Факт постійного проживання ОСОБА_2 в України підтверджується також і витягом з бази даних "Відомості про осіб, які перетнули державний кордон України" (а.с 47), з якого вбачається, що ОСОБА_2 проживаючи в Україні, перетинав державний кордон лише декілька разів на рік.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що ОСОБА_2 є резидентом. А відповідно до п.7.3 ст. 7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", ставка податку становить подвійний розмір ставки, визначеної пунктом 7.1 цієї статті (30%), від об'єкта оподаткування, нарахованого як виграш чи приз (крім у державну лотерею у грошовому виразі) на користь резидентів або нерезидентів, та від будь-яких інших доходів, нарахованих на користь нерезидентів - фізичних осіб. Оскільки, на думку суду, ОСОБА_2 є резидентом, то застосовується ставка 15% відповідно до пункту 7.1 ст.7 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб". З урахуванням наведеного суд вважає, що у Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції були відсутні підстави для нарахування Приватному підприємству "Пасаж Плюс" суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 197100,00 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 0001011702/0 від 30 серпня 2010 року підлягає скасуванню.

Керуючись ст.11, ч.1 ст. 72, ст.ст. 86, 158-163, 254 КАС України, суд

постановив:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції щодо нарахування Приватному підприємству "Пасаж Плюс" суми податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у розмірі 197100,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001011702/0 від 30 серпня 2010 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення.

Уразі застосування судом ч.3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя:І.Е.Черняхович

Повний текст постанови виготовлено: 11 лютого 2011 р.