Decision № 1486025, 11.03.2008, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.03.08 Справа № 22/38

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Конті і Ко”, м. Київ

до відповідача Закритого акціонерного товариства „Автонавантажувач”, м.Львів

про стягнення 84801,10 грн.

Суддя М.Желік

Представники

Від позивача: Хрипта І.М. ( довіреність № 1 від 18.02.2008р.)

Від відповідача: не з”явився

Суть спору:

Розглядається справа за позовом ТзОВ „Конті і Ко”, м.Київ до ЗАТ „Автонавантажувач”, м.Львів про стягнення 84801,10 грн.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав представлені матеріали достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 17.01.2008р. ухвалив призначити розгляд справи на 19.02.2008р. Цією ж ухвалою суд зобов”язав сторони долучити ряд документів необхідних для вирішення спору. В судовому засіданні 19.02.2008р. оголошено перерву до 26.02.2008р. В порядку ст.77 ГПК України розгляд справи відкладено до 11.03.2008р.

Представнику позивача роз”яснено його права та обов”язки, передбачені ст.22 ГПК України.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з підстав викладених в позовній заяві, подав заяву про уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 74000,00 грн. основного боргу, 10801,10 грн. пені, 848,01 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач явку повноважного представника в судове засідання 11.03.2008р не забезпечив, проти позову не заперечив, доказів погашення заборгованості не представив,

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд, вважає за можливе розглянути справу при відсутності відзиву на позовну заяву та представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин та вирішення спору по суті.

Заслухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між ТзОВ „Конті і Ко” (надалі позивач) та ЗАТ „Автонавантажувач” (надалі відповідач) укладено договір поставки товару №46/п-05/2007 від 23.05.2007р., відповідно до умов якого, відповідач зобов'язався виготовити та поставити, а позивач прийняти товар в асортименті, кількості та по цінах у відповідності до Додатку №1 (специфікації товару), що є невід'ємною частиною даного договору. Згідно п.2.3 договору позивач, як покупець зобов'язався сплатити відповідачу 60% (84000,00 грн.) від загальної вартості товару на протязі 5 банківських днів з моменту підписання даного договору, решту –40% ( 56000,00 грн.) - з моменту підписання акту приймання-передачі товару. Згідно п.3.2 договору відповідач зобов'язувався поставити товар на протязі 35 банківських днів з моменту 60% передоплати.

На виконання умов договору позивач здійснив переказ коштів на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 84000,00 грн., підтверджується випискою по особових рахунках за період з 04.06.2007р. по 04.06.2007р., з яких 10000,00 грн. відповідачем повернуті позивачу.

Відповідач, в порушення умов договору, взятих на себе зобов'язань, щодо поставки обумовленого договором товару не виконав

У відповідності до ст.693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у вставновлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Отже, в результаті невиконання зобов'язання по договору відповідач заборгував позивачу 74000,00 грн.

Згідно зі ст.629 ЦК України, договір є обов’язковим для виконання. Не допускається одностороння зміна умов договору. Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Водночас, згідно з цивільним законодавством, зокрема ст.611 ЦК України, порушення боржником, відповідачем по справі, взятих на себе зобов'язань призводить до настання певних правових наслідків, які полягають у встановлених законом та договором мір відповідальності.

Згідно умов п.6.1 договору поставки відповідач приймав на себе зобов'язання у випадку несвоєчасної оплати продукції сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочення. У відповідності до поданого позивачем розрахунку розмір пені становить 10801,10 грн.

Враховуючи наведене, суд, прийшов до висновку, що позов обгрунтований і підлягає до задоволення.

В порядку ст.49 ГПК України судові витрати по розгляду спору покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 22,43,49,75,82,84,85,115-117 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з ЗАТ „Автонавантажувач” (Яворівський район, смт.Шкло, пр.Новий,1, ЄДРПОУ 31210049) на користь ТзОВ „Конті і Ко” (02097, м.Київ, вул.Оноре де Бальзака,81/1, ЄДРПОУ 32770045) 74000,00 грн. основного боргу, 10801,10 грн. пені, 848,01 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Суддя Желік М.Б.