Decision № 1484162, 24.05.2007, Commercial Court of Poltava Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.05.2007р. Справа № 20/90

за позовом Приватного підприємства «Хімагромаркетинг 2000»м.Київ

до Приватного підприємства «Довіра 1»с. Велика Багачка, Полтавська область

третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра», смт. Велика Багачка, Полтавська область

про стягнення 130810.90 грн.

Суддя Гетя Н.Г.

представників сторін:

від позивача: Дзюбан В.І. –дов. № 9/62 від 03.05.2007 р.

від відповідача: не з"явився;

від третьої : не з"явився.

Справа прийнята до розгляду суддею Гетя Н.Г. згідно ухвали заступник голови господарського суду Полтавської області від 23.05.2007р. про зміну складу суду.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство «Хімагромаркетинг 2000»м. Київ, звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом до відповідача , Приватного підприємства «Довіра 1»с. Велика Багачка, Полтавської області про стягнення суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 111776( сто одинадцять тисяч сімсот сімдесят шість) грн 07 коп, пені в розмірі 7564 (сім тисяч п’ятсот шістдесят чотири)грн. 69 коп., штрафу за прострочення виконання зобов’язання в розмірі 8354(вісім тисяч триста п’ятдесят чотири) грн., а також семи відсотків річних в розмірі 3114 (три тисячі сто чотирнадцять) грн. 87 коп., а всього 130809грн. 63 коп.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 11.04.2007 р. до участі у справі було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю «Довіра» (смт. Велика Багачка, Полтавської області) в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Відповідач відзив на позов не надав, в судове засідання не з’явився, хоча був належним чином повідомлений про день та час слухання справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду. Третя особа також до суду не з’явилася, своїх заперечень проти позову не надала хоча була належним чином повідомлений про день та час слухання справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення ухвали суду.

Оскільки про місце і час розгляду справи відповідач та третя особа були повідомлені належним чином, неможливість присутності в судовому засіданні представника документально підтверджена не була, в матеріалах справи достатньо документів та доказів для вирішення спору по суті, господарський суд вважає можливим розглянути справу відповідно до ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази судом встановлено:

Між Приватним підприємством «Хімагромаркетинг 2000», позивачем за цією справою та третьою особою Товариством з обмеженою відповідальністю «Довіра»був укладений договір купівлі-продажу засобів захисту рослин за № 32-2006 від 14.02.2006 р. відповідно до умов якого ПП «Хімагромаркетинг 2000»зобов’язалось передати, а ТОВ «Довіра»прийняти та оплатити засоби захисту рослин на загальну суму 167079,90 грн.

Позивач виконав свої зобов’язання за договором № 32-2006 від 14.02.2006 р. та здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 167079,90 грн., що підтверджується видатковими накладними № Х2-03-0039 від 21.04.2006 року, № Х2-03-0080 від 04.05.2006 року.

Відповідачем товар був прийнятий, що підтверджено довіреностями серії ЯИН № 349724 від 21.04.2006 року, серії ЯМБ № 196714 від 04.05.2006 року.

01 вересня 2006 року між позивачем - ПП «Хімагромаркетинг 2000», третьою особою - ТОВ «Довіра»та відповідачем - ПП «Довіра 1»була укладена угода про погашення зобов’язання (переведення боргу). Згідно умов даної угоди відповідач - ПП «Довіра1»взяло на себе зобов’язання погасити кредиторську заборгованість третьої особи ТОВ «Довіра»перед позивачем ПП «Хімагромаркетинг 2000»в сумі 167079.90 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору № 32-2006 від 14.02.2006 р. та п.2.1 угоди про погашення зобов’язання (переведення боргу) від 01.09.06 р. відповідач зобов’язаний був здійснити остаточні розрахунки за поставлений товар в строк до 01.11.2006 року.

Відповідач в свою чергу умови договору № 32-2006 від 14.02.2006 р. та угоди про погашення зобов’язання (переведення боргу) від 01.09.06 р. виконав частково сплативши позивачеві 58800,00 грн.

Доказів оплати залишку боргу в сумі 108279.90 грн. відповідач суду не представив, у зв’язку з чим суд робить висновок, що зобов’язання відповідача перед позивачем на момент прийняття рішення суду залишилось не виконаним.

В частині 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів та договору.

Відповідно до вимог ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За таких обставин, враховуючи те, що факт заборгованості підтверджений матеріалами справи, угодою про погашення зобов’язання (переведення боргу) від 01.09.06 р., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості в сумі 108279,90 грн. обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Крім того, згідно ст.. 611 Цивільного кодексу України визначає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України визначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Відповідно до частини 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Згідно з п.1.3 Угоди про погашення зобов’язання (переведення боргу) від 01.09.2006 р. на відповідача розповсюджується відповідальність згідно договору купівлі-продажу №32-2006 від 14.02.2006 р.

В пункті 5.4 даного договору визначено, що у випадку прострочення виконання зобов’язань, передбачених пунктом 2.2 даного Договору, відповідач додатково сплачує позивачеві штраф у розмірі 5% від ціни договору.

В частині 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 5.2 того ж договору покупець відповідає за несвоєчасну оплату товару відповідно до чинного законодавства України та сплачує пеню в розмірі 0.1% від суми заборгованості за кожний день простроченого платежу.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань» від 22.11.1996 року № 546/96-ВР передбачено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також сторони договору № 32-2006 від 14.02.2006 р. прийшли до згоди про зміну розміру процентної ставки, передбаченої частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлюють її в розмірі 7 відсотків, що висвітлено в п.5.5.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, відповідно до якого сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період з листопада 2006 по січень 2007 р. становить 111776.07 грн., штраф становить 8354.00 грн., пеня за період з 02.11.2006 р. –01.04.2007 р. становить 7564.69 грн. та сім відсотків річних за період з 02.11.2006 р. –01.04.2007 р., що становить 3114.87 грн., з огляду на наявність заборгованості, суд вважає вимоги позивача в цій частині обґрунтованими, доведеними належним чином та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.509, 525, 526, 614, 625, 655-697, Цивільного Кодексу України, ст.ст. 173, 193, 232 Господарського кодексу України, ст. ст. 33, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Задовольнити в повному обсязі позов Приватного підприємства «Хімагромаркетинг 2000»м. Київ до Приватного підприємства «Довіра 1».

2.Стягнути з Приватного підприємства «Довіра 1»( 38300, Полтавська область, смт. Велика Багачка, вул. Леніна, 86 А, ЄДРПОУ 34110935, р/р 26002100195801, МФО 331605 в ВАТ «Райфайзен Банк Аваль»м. Полтава, ІПН 341109316066) на користь Приватного підприємства «Хімагромаркетинг 2000»(02160, м. Київ, пр-т Возз’єднання, 15, оф. 503, р/р № 26006300024500 в АКБ «Форум»м. Київ МФО 322948, ЗКПО 30369454, ІПН. № 303694526539) 111776,07 грн - суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, 7564,69 грн - пені, 8354.00 грн - штрафу, 3114,87 грн - семи відсотків річних, 1308,10 грн. –витрат по сплаті державного мита, 118,00 грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржено в порядку встановленому ст.ст. 91-94 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Н.Г. Гетя