№ 14839892, 21.02.2011, Zhytomyr District Administrative Court

справа № 0670/23/11

категорія 8.2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2011 р. м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Нагірняк М.Ф. ,

при секретарі - Янушевській В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод"

до Державної податкової інспекції у м. Житомирі

про визнання протиправним та скасування рішень,-

встановив:

Відкрите акціонерне товариство "Житомирський маслозавод" звернулося з позовом про визнання протиправними та скасування рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0014962302 від 23.12.2010року в частині застосування до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" штрафної санкції в сумі 2292,16грн. та податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 23.12.2010року № 0010301702/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству "Житомирський маслозавод" податкового зобов'язання з доходів фізичних осіб в розмірі 1768,49грн. та фінансових санкцій в сумі 3536,98грн.

В судовому засіданні представник Позивача свої позовні вимоги підтримав в повному обсязі і пояснив, що уповноваженими особами Відповідача була проведена планова виїзна перевірка підприємства з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2009року по 30.09.2010року, про що був складений відповідний акт перевірки від 16.12.2010року. За результатами такої перевірки Відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 23.12.2010року № 0010301702/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству "Житомирський маслозавод" податкового зобов'язання з доходів фізичних осіб в розмірі 1768,49грн. та фінансових санкцій в сумі 3536,98грн. та рішення № 0014962302 від 23.12.2010року про застосування до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" штрафної санкції в сумі 10530,16грн. Вказане податкове повідомлення - рішення є протиправним та підлягає скасування, так як о вказаний розмір податку з доходів фізичних осіб, працівників підприємства, був самостійно, своєчасно і в повному обсязі нарахований самим підприємством та сплачений до бюджету відповідно до платіжних доручень № 3028 від 15.04.2010року, № 3489 від 06.05.2010року та № 157 від 23.06.2010року.

На думку представника Позивача, рішення про застосування штрафної санкцій в сумі 10530,16грн. також підлягає частковому скасуванню, а саме в сумі 2292,16грн., так як винесено із пропущенням строків, передбачених ст.250 Господарського кодексу України.

Представник Відповідача проти позову заперечив і пояснив, що в ході планової виїзної документальної перевірки дотримання Позивачем податкового, валютного та іншого законодавства було встановлено порушення правильності визначення та повноти утримання податку з доходів фізичних осіб, які визначені Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб". Не заперечує, що відповідними платіжними дорученнями були сплачені певні суми вказаного податку, але в даних платіжних дорученнях не ідентифікуються підзвітні особи, за яких перераховано податок. Вважає, що положення ст.250 Господарського кодексу України не можуть застосовуватися щодо рішення № 0014962302 від 23.12.2010року про застосування до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" штрафної санкції в сумі 10530,16грн.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників Позивача, Відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Правовідносини щодо організації готівкового обігу, зміцнення касової дисципліни, підвищення ефективності контролю за додержанням суб'єктами господарської діяльності встановленого порядку ведення операцій з готівкою у національній валюті, посилення відповідальності за додержання ними норм з регулювання обігу готівки та виконання своїх зобов'язань перед бюджетами і державними цільовими фондами регулюються Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 р. N 637. Відповідно до вимог п.2.11. даного Положення видача відповідній особі готівкових коштів під звіт проводиться за умови звітування нею у встановленому порядку за раніше отримані під звіт суми. У разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу відповідно до положень Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки".

Абзацами 1, 5 ст. 1 Указу Президента України "Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки" установлено, що за перевищення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів - застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум.

Відповідно до вимог ст.11 Кодексу адміністративного судочинства даний спір суд розглядає виключно в межах позовних вимог. Як зазначено в позовній заяві, Позивач визначає, що підставою для часткового визнання неправомірним та скасування рішення Відповідача № 0014962302 від 23.12.2010року про застосування до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" штрафної санкції в сумі 10530,16грн. є недотримання вимог ст.250 Господарського кодексу України щодо строків застосування адміністративно-господарських санкцій . Розмір та дати виплачених коштів таким працівникам Позивача сторонами не оспорюється. Суть спору по даній справі в цій частині зводиться виключно до можливості застосування до вказаних правовідносин положень ст.250 Господарського кодексу України щодо строків застосування таких адміністративно-господарських санкцій. В зв'язку із цим в судовому засіданні обставини допущеного Позивачем порушення досліджувалися виключно в межах строків застосування даної санкції.

Вказані штрафні санкції за порушення норм з регулювання обігу готівки не належать ні до загальнодержавних, ні до місцевих податків і зборів (обов'язкових платежів), а тому вони, на думку суду, не підпадають під визначення їх саме як податкових зобов'язань.

За порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (ч. 1 ст. 238, ст. 250 Господарського кодексу України в редакції, що діяли на момент виникнення даних спірних правовідносин).

Як зазначає в своїх доводах представник Позивача, відповідно до рішення Відповідача № 0014962302 від 23.12.2010року до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" частина штрафної санкції в сумі 2292,16грн. була застосована пізніше ніж через рік з дня допущення такого порушення. Позивач визнає, що працівникам підприємства, а саме ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 видача готівкових коштів під звіт була проведена в період з 05.10.2009року по 21.12.2009року без повного звітування цими працівниками щодо раніше виданих коштів. Рішення про застосування штрафної санкцій в цій частині в сумі 2292,16грн. було винесено лише 23.12.2010року, тобто пізніше як через один рік з дня порушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосовані до Позивача відповідно до рішення Відповідача № 0014962302 від 23.12.2010року штрафні санкції є адміністративно - господарськими санкціями в розумінні ст. 238 Господарського кодексу України. При їх застосуванні необхідно дотримуватися вимог ст.250 Господарського кодексу України щодо строків застосування таких адміністративно-господарських санкцій. В судовому засіданні знайшли своє підтвердження доводи Позивача, що рішення Відповідача № 0014962302 від 23.12.2010року в частині застосування до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" штрафної санкції в сумі 2292,16грн. винесено з порушенням вимог ст.250 Господарського кодексу України, а тому таке рішення є протиправним і підлягає скасуванню з таких підстав.

Як зазначено в акті перевірки, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 23.12.2010року № 0010301702/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству "Житомирський маслозавод" податкового зобов'язання з доходів фізичних осіб в розмірі 1768,49грн. та фінансових санкцій в сумі 3536,98грн. ґрунтується на тому, що не утримання даного податку в сумі 1768,49грн. зумовлено проведенням Позивачем готівкових розрахунків з конкретними підзвітними працівниками без подання відповідних платіжних документів встановленого зразку.

В судовому засіданні дані доводи Відповідача були спростовані в повному обсязі. Було встановлено, що дійсно протягом січня-червня 2010року Позивачем відповідно до наказу № 680 від 31.12.2007року працівникам підприємства, специфіка роботи яких вимагає перебування на робочому місці після 23-00годин, в підзвіт видавалися кошти для отримання компенсації вартості проїзду при слідуванні додому на таксі за рахунок підприємства. Суду надані та досліджені в судовому засіданні заяви, авансові звіти та нефіскальні чеки зазначених в акті перевірки працівників, а саме : ОСОБА_4, ОСОБА_5 ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18

Таким чином, в судовому засіданні відповідними платіжними документами було документально підтверджено належне використання вказаними працівниками виданих їм готівкових коштів.

Крім того, при дослідженні в судовому засіданні податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за перший квартал 2010року та другий квартал 2010року, було встановлено, що Позивачем був нарахований та утриманий податок з вказаного доходу вказаних працівників. Вказаний розмір податку з доходів фізичних осіб, працівників підприємства, був самостійно, своєчасно і в повному обсязі нарахований самим підприємством та сплачений до бюджету відповідно до платіжних доручень № 3028 від 15.04.2010року, № 3489 від 06.05.2010року та № 157 від 23.06.2010року.

Додаткові доводи представника Відповідача, заявлені в судовому засіданні, що в зазначених вище платіжних дорученнях не ідентифікуються підзвітні особи, за яких перераховано податок, судом не приймаються до уваги, так як вони взагалі не узгоджуються із вимогами чинного законодавства, насамперед щодо форми платіжного доручення.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про відсутність підстав для винесення податкового повідомлення-рішення від 23.12.2010року № 0010301702/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству "Житомирський маслозавод" податкового зобов'язання з доходів фізичних осіб в розмірі 1768,49грн. та фінансових санкцій в сумі 3536,98грн. Вказане податкове повідомлення - рішення Відповідачем винесено без наявності законних підстав та без врахування всіх обставин, воно є протиправним та підлягає скасуванню.

Судові витрати Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" у вигляді 6,80грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Керуючись ст.2,86,94,159-163,167,254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Позов задовольнити, визнати протиправними та скасувати :

- рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі № 0014962302 від 23.12.2010року в частині застосування до Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" штрафної санкції в сумі 2292,16грн.;

- податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Житомирі від 23.12.2010року № 0010301702/0 про визначення Відкритому акціонерному товариству "Житомирський маслозавод" податкового зобов'язання з доходів фізичних осіб в розмірі 1768,49грн. та фінансових санкцій в сумі 3536,98грн.

Судові витрати Відкритого акціонерного товариства "Житомирський маслозавод" у вигляді 6,80грн. судового збору підлягають відшкодуванню за рахунок Державного бюджету України.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий суддя:М.Ф. Нагірняк

Повний текст постанови виготовлено: 25 лютого 2011 р.