№ 14832513, 01.04.2011, Chernihiv District Administrative Court

Справа № 2а/2570/973/2011

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2011 р.

. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючої судді - Кашпур О.В.

при секретарі - Крук О.В.

за участі прокурора - Коржос С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Машбудкомплект" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач 01.03.2011р. звернувся з позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Прилуцької ОДПІ № 0001052300/0/1777 від 28.12.2010 року. та № 0001062300/0/1778 від 28.12.2010 року. Свої вимоги мотивує тим, що Прилуцькою ОДПІ в акті перевірки зроблено хибні висновки про заниження позивачем сум податку на додану вартість та податку на прибуток, та завищення суми податкового кредиту з податку на додану вартість. Позивачем правомірно на підставі чинного договору та виписаних на його виконання податкових накладних віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 647471,88 грн. Щодо тверджень відповідача про нікчемність договору № Т-19-01 від 19.01.209 року, укладеного між ТОВ "Торговий Дім "Машбудкомплект" та ПП «Тодель-17» вони є безпідставними та наведені в акті перевірки доводи не дають право податковому органу вчиняти дії щодо визнання правочинів нікчемними, а є лише підставою при наявності достатніх доказів, для звернення до суду у встановленому законодавством порядку з вимогою про визнання правочинів недійсними. Визнання недійсними установчих документів ПП «Тодель-17» та подальше анулювання свідоцтва платника ПДВ самі по собі не призводять до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації юридичної особи до моменту виключення її з державного реєстру, та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями первинні документи. Господарські операції за вказаним договором мали реальний характер, придбаний за цим договором товар використовувався позивачем у власній господарській діяльності. До того ж, вартість придбаного товару за договором була повністю оплачена, і це підтверджується банківськими виписками та актом прийому-передачі векселя, що також були надані перевіряючим при проведенні перевірки. Щодо тверджень відповідача про обовязковість наявності товарно-транспортних документів та довіреностей на отримання товару, то позивачем було реалізовано товар ТОВ «Українська нафтохімічна компанії - УНХК», яке його і отримувало, отже товаротранспортні документи після транспортування товару залізною дорогою, залишаються у вантажовідправника - ПП «Тодель-17» та вантажоотримувача - ТОВ «Українська нафтохімічна компанії - УНХК». Довіреність же на отримання матеріальних цінностей з точки зору закону не є первинним документом. І крім того, враховуючи ту обставину, що приймання-передача матеріальних цінностей може проходити за участі керівника підприємства, її видача не є прямо пов'язаною із створенням первинних бухгалтерських документів. Адже згідно положень Закону України «Про господарські товариства» керівник має право представляти підприємство у взаємовідносинах з іншими особами без довіреності. З тих же підстав є необґрунтованим і рішення про донарахування податку на прибуток. За наявності всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Тодель-17», оформлених у повній відповідності з чинним законодавством платник податків мав повне право на віднесення відповідних сум до складу валових витрат. На думку позивача суб'єкт господарювання не повинен нести відповідальність за господарську діяльність контрагента, його звітність як платника.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали і вважають, що позивачем неправомірно віднесено суму витрат за договором № Т-19-01 від 19.01.209 року, укладеним між ТОВ "Торговий Дім "Машбудкомплект" та ПП «Тодель-17» до складу валових витрат, та суму ПДВ за вказаним договором до складу податкового кредиту. Зазначений договір є нікчемним та не тягне за собою будь-яких наслідків для позивача, зазначене підтверджується тим, що на перевірку позивачем не було надано векселів, за якими здійснювались розрахунки між сторонами договору, не було надано товарно-транспортних накладних на перевезення товару та довіреностей на отримання товару, що передбачені Правилами перевезення наливних вантажів, затверджених наказом міністерства транспорту України від 21.11.2000 року № 644. Тобто на думку відповідача зазначені суми податків не підтверджені первинними бухгалтерськими документами, що свідчить про неправомірність вирахування суми валових витрат підприємства та суми податкового кредиту з ПДВ. Також постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 13.08.2010 року, яка набрала законної сили встановлено, що ПП «Тодель-17» не мало на меті проводити фінансово-господарську діяльність, а було створене для прикриття незаконної діяльності. Включена товариством до податкового кредиту сума у розмірі 647 471,88 грн. не є сумою податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товару згідно нікчемного правочину у ПП «Тодель-17», а оформлені податкові накладні ПП «Тодель-17» не засвідчують факт придбання платником податку (TOB «ТД «Машбудкомплект») товару та не є підставою для включення суми ПДВ до складу податкового кредиту. Отже, при документальному оформленні TOB «ТД «Машбудкомплект» правочину щодо придбання товару від ПП «Тодель-17», стосовно діяльності якого набула законної сили постанова суду, що підтверджує факт здійснення фіктивного підприємництва, не додержуються вимоги частин 1, 5 статті 203 ЦКУ. Відповідач вважає, що надані позивачем копії залізничних накладних, договори з додатками, акти прийому-передачі, ВМД, не підтверджують факт використання товару отриманого від ПП «Тодель-17» у власній господарській діяльності, а тільки засвідчують факт здійснення господарських операцій між позивачем та TOB «Українська нафтохімічна компанія - УНХК», ДК «Укргазвидобування» HAK «Нафтогаз України», ОАО «Новочеркасский завод синтетических продуктов», ГПУ «Полтавагазвидобування», ГПУ «Шебелинкагазвидобування», ВАТ «Новомосковська акціонерна компанія «Азот»; BAT «Мінерально-хімічна компанія «Єврохім», TOB «Метил». Вищезазначені первинні документи не свідчать про здійснення поставки метанолу ПП «Тодель-17» до TOB «ТД «Машбудкомплект». За наведених обставин, вважають позовні вимоги безпідставними, та такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Встановлено, що Прилуцькою ОДПІ проведена планова виїзна перевірка "Торговий Дім "Машбудкомплект" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2008 року по 31.03.2010 року.

За результатами перевірки складений акт від 16 грудня 2010 року № 1354/23-34639541, яким встановлені порушення:

п. 5.1.,п.п. 5.2.1. п. 5.2., п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5, п. 10.1. ст. 10 Закону України від 22 травня 1997 p. № 238/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у 1 кварталі 2009 року на суму 809339,85 грн.

п.п. 7.2.6. п. 7.2., п.п. 7.4.1. п.п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України від 03 квітня 1997 p. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість в сумі 647472 грн., в тому числі за січень 2009 року - 483667 грн., лютий 2009 року - 87615 грн., березень 2009 року - 76190 грн.

На підставі акту перевірки Прилуцькою об'єднаною державною інспекцією винесено податкове повідомлення-рішення № 0001052300/0/1777 від 28 грудня 2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1214009,78 грн. (у тому числі за основним платежем 809339,58 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 404669,93 грн.) та податкове повідомлення-рішення № 0001062300/0/1778 від 28 грудня 2010 року про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 971208 грн. (у тому числі за основним платежем 647472 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 323736 грн.).

В ході проведення перевірки було встановлено, що між TOB «ТД» Машбудкомплект» (Покупець) та ПП «Тодель-17» (Продавець) укладено договір від 19 січня 2009 року № Т-19-01, умовами якого передбачено, що покупець зобов'язується прийняти і оплатити товар - метанол (марки «А») в кількості та якістю, передбаченими специфікаціями до даного договору на загальну суму 3884831,28 грн. (в тому числі ПДВ - 647471,88 грн.). Зазначений договір та специфікації до нього скріплені печатками ПП «Тодель-17» та TOB «ТД «Машбудкомплект» та підписами від імені продавця - ОСОБА_1. та від імені покупця - ОСОБА_2.

Оплата за договором здійснювалась у безготівковій формі через розрахунковий рахунок № 26001028512 (ЗАТ «Полікомбанк», МФО 353100) на рахунок отримувача №2600112220210 на загальну суму 4880300,0 грн. з призначенням платежу «оплата за метанол згідно договору № Т-19-01 від 19.01.2009р.» (в сумі 3271000 грн.) та «оплата за обладнання згідно договору № Т-14-01 від 14.01.2008р.» (в сумі 1609300 грн.), додатково проведено розрахунок у формі взаємозаліку всього в сумі - 856805,71 грн.

При проведенні розрахунків між TOB «ТД «Машбудкомплект» та ПП «Тодель-17» була укладена додаткова угода від 24.04.2009р. № 1 до договору від 19.01.2009р. № Т-19-01 та додаткова угода від 24.04.2009р. № 1 до договору від 14.01.2008р. № Т-14-01 щодо передачі Продавцю векселів відповідно: АА№0338702 (на суму зобов'язання 613831,28 грн.), АА№0338701 (на суму зобов'язання 1735672,69 грн.), векселедавцем та платником по яких є Покупець. Загальна сума зобов'язань за векселями становить 2349503,97 грн. Дані Угоди та акти прийому-передачі векселів скріплено печатками підприємств та підписами посадових осіб від ПП «Тодель-17» - ОСОБА_1., від TOB «ТД «Машбудкомплект» - ОСОБА_2.

У податковому обліку витрати в сумі 3237359,4 грн. з придбання метанолу у ПП «Тодель-17» включені TOB «ТД» Машбудкомплект» до складу валових витрат підприємства за І квартал 2009 року та відображені у рядках 04.1 та 06 Декларації з податку на прибуток підприємства за І квартал 2009 року.

В судовому засіданні встановлено, що постановою Ленінського районного суду м. Луганська від 13 серпня 2010 року по справі № 1-801/2010р., яка набрала законної сили, ОСОБА_1 (директора ПП «Тодель-17») визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України, а саме: підсудний ОСОБА_1 скоїв фіктивне підприємництво, тобто придбав суб'єкт підприємницької діяльності з метою прикриття незаконної діяльності.

Таким чином постановою суду, яка набрала законної сили встановлено факт того, що ПП «Тодель-17» не мало на меті проводити фінансово-господарську діяльність, а було створене для прикриття незаконної діяльності.

Згідно п.п. 2.8.1, 2.8.2, 2.8.3, Правил перевезення наливних вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 18 квітня 2003 р. N 299 метанол (метиловий спирт) є небезпечною легкозаймистою і дуже отруйною речовиною.

За кольором, запахом та смаком метанол нагадує етиловий (винний) спирт, але вживання його людиною навіть у невеликій кількості викликає отруєння з важкими наслідками - втратою зору до повної сліпоти та часто із смертельними наслідками.

Перевезення метанолу залізницями провадиться з обов'язковим супроводом воєнізованою охороною залізниці або вантажовласника з моменту передачі відправником завантаженої цистерни залізниці до моменту передачі її одержувачу. У разі перевезення метанолу на адресу військової установи вантаж супроводжується військовою вартою.

Метанол перевозиться у спеціальних власних цистернах без нижнього зливного пристрою, які обладнані запобіжними кожухами над кришками люків.

Перевезення метанолу в інших цистернах, а також використання цистерн для метанолу не за призначенням не дозволяється.

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. N 644 На кожне відправлення вантажу відправник повинен подати станції навантаження накладну (комплект перевізних документів). Форми бланків перевізних документів, затверджені наказом Мінтрансу від 19.11.98 N 460 "Про затвердження бланків перевізних документів".

Накладна є складовою частиною комплекту перевізних документів, до якого, крім неї, входять: дорожня відомість, корінець дорожньої відомості та квитанція про приймання вантажу. Бланки цих документів видаються вантажовідправникам за плату згідно з тарифом.

Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача. Накладна одночасно є договором застави вантажу для забезпечення гарантії внесення належної провізної плати та інших платежів за перевезення. Накладна разом з дорожньою відомістю супроводжує вантаж на всьому шляху перевезення до станції призначення, де видається одержувачу. Квитанція про приймання вантажу до перевезення видається відправнику. Усі ці документи (надалі - перевізний документ) заповнюються на друкарській машинці або іншим друкованим способом.

Згідно ст.. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи наведені правові норми суд приходить до висновку, що товарно-транспортна накладна на перевезення товару метанолу (марки «А») є первинним бухгалтерським документом та містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. На перевірку позивачем не було надано товарно-транспортних накладних на перевезення товару, придбаного TOB «ТД» Машбудкомплект» у ПП «Тодель-17». Зазначене свідчить про відсутність у позивача зазначених первинних бухгалтерських документів, що підтверджують здійснення господарських операцій між TOB «ТД» Машбудкомплект» у ПП «Тодель-17». Тобто відсутнє документальне підтвердження здійснення таких операцій.

До того ж відповідно Ленінською МДПІ у м. Луганську було надано акт від 12 жовтня 2010 року № 1968/23-709/31673876, в якому зазначено, що ПП «Тодель-17» ухвалою господарського суду від 17 вересня 2009 року № 20/ЗЗБ визнано банкрутом. Держреєстрацію скасовано 7 жовтня 2009 року за № 13821170012002194. ПП «Тодель-17» має 11 стан (припинено). Відповідальним за фінансово-господарську діяльність ПП «Тодель-17» був ОСОБА_1

Вище викладене свідчить про відсутність реальних господарських операцій між TOB «ТД» Машбудкомплект» та ПП «Тодель-17».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦКУ Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦКУ недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частинами 1,2 ст. 228 ЦКУ передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що договір від 19 січня 2009 року № Т-19-01 TOB, укладений між ТОВ «ТД» Машбудкомплект» та ПП «Тодель-17» не спричиняє реального настання правових наслідків та суперечить інтересам держави та суспільства, а тому є нікчемним.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Виходячи з аналізу зазначених норм до складу валових витрат підприємства відносяться витрати здійснені підприємством у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції, тобто здійснені реально, а в разі нікчемності договорів, відповідно до яких здійснені ці витрати, такі витрати не підлягають віднесенню до валових. Таким чином суд приходить до висновку про правомірність донарахування ТОВ «ТД» Машбудкомплект» сум податку на прибуток в розмірі 809339,58 грн.

Підпунктом 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість», в редакції, що діяла на час проведення перевірки, передбачено, об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно п.п. 7.4.5 п. 7.4. Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Аналіз наведених норм, говорить про те, що до складу податкового кредиту включаються лише суми ПДВ сплачені позивачем при придбанні товарів з метою їх подальшого використання у межах господарської діяльності. Використання метанолу (марки «А»), та факту придбання у ПП «Тодель-17» у власній господарській діяльності не було доведено позивачем в судовому засіданні. Таким чином при придбанні товарів за нікчемним договором поставки суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту не включаються.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку, що Прилуцька ОДПІ правомірно донарахувала ТОВ "Торговий Дім "Машбудкомплект" суми податку на прибуток підприємств та податку на додану вартість, а тому позовні вимоги про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Прилуцької ОДПІ № 0001052300/0/1777 від 28.12.2010 року. та № 0001062300/0/1778 від 28.12.2010 року з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, задоволенню не підлягають.

Враховуючи наведене, керуючись ст.160-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В :

Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Машбудкомплект" відмовити в задоволенні позову.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Кашпур