№ 1481291, 25.03.2008, District Administrative Court of Kyiv

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01025, м. Київ, вул. Десятинна, 4/6 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25.03.2008 р.                                                                                                     № 11/102

Окружний адміністративний суд міста Києвав у складі:

головуючого - судді Винокурова К.С.,

секретаря судового засідання ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

ДП завод "Арсенал"

доДержавної інспекції з контролю за цінами в м.Києві

про визнання нечинним рішення та припису

Представники:

від позивача:           Баранова О.А. (довіреність № 35/Д-78 від 17.10.2007р.);

від відповідача: Бабій М.В. (довіреність № 152-07/6-1778 від 12.11.2007р.)

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 25.03.2008 р. о 15 год. 05 хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 31.03.2008 р., про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство завод «Арсенал»(надалі ДП завод «Арсенал», позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві (надалі відповідач) про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 20.06.2007р. № 81, та припису про усунення порушення державної дисципліни цін від 20.06.2007р. № 95.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наведені в акті перевірки факти порушень не відповідають дійсності, оскільки суперечать вимогам чинного законодавства, тому рішення та припис прийняті на підставі складеного акту мають бути визнані нечинними.

Перевірка проводилась відповідачем на підставі посвідчення на перевірку №321 від 25.05.07р., Постанови Кабінету Міністрів України № 135 від 22.02.1995р. «Про положення про державне регулювання цін (тарифів) на продукцію виробничо-технічного призначення, товари природного споживання, роботи і послуги монопольних утворень» і «Переліку суб'єктів природних монополій міста Києва станом на 01.06.2005р.», затвердженого розпорядженням в. о. Голови Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.08.2005р. №39/6р. Тобто, ДП завод „Арсенал", як стверджує інспекція, є природним монополістом з централізованого постачання теплової енергії в межах діючих мереж.

Однак, перевіркою у частині застосування тарифів на теплову електроенергію порушень не виявлено, рішення про накладення санкцій винесено за постачання холодної води та водовідведення, а не за теплову енергію.

Згідно відповіді на запит який було подано Заводом до Антимонопольного комітету України, про підтвердження/заперечення інформації чи є Завод монополістом на ринках водопостачання та водовідведення, надано інформацію, що ДП завод "Арсенал" до Переліку суб'єктів природних монополій м. Києва на ринках водопостачання та водовідведення не входить.

У зв’язку з цим позивач вважає, що комісія здійснювала перевірку і винесла рішення про порушення заводом встановлення тарифів на постачання холодної води та водовідведення незаконно, оскільки Завод не є монополістом з постачання холодної води та водовідведення, а є природним монополістом лише з постачання теплової енергії.

Заперечує позивач також встановлене порушення вимог Розпорядження від 30.05.2007р. № 640 Київської міської державної адміністрації та Закону України „Про ціни та ціноутворення", оскільки цим Розпорядженням встановлюються тарифи на воду для ВАТ „АК „Водоканал".

Згідно ст.5 ЦК України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії у часі та діють з моменту набрання ними чинності. Отже Завод не міг в період з 01.12.2006р. і по 30.04.2007р. порушити вимоги розпорядження від 30.05.2007р. №640, крім цього це розпорядження не набрало законної сили у порядку встановленому законодавством, розпорядження не зареєстроване у Міністерстві Юстиції України.

Артезіанська свердловина, що знаходиться на балансі ДП заводу „Арсенал" використовується з метою обслуговування виробничої діяльності заводу та задоволення власних потреб у питній воді. Постачання води та її водовідведення здійснюється по відповідним мережам тільки в межах будівель, які належать на праві господарського відання заводу, в тому числі орендовані приміщення, в які також подається незначна кількість води з відповідним водовідведенням.

Діюча водопровідна мережа Заводу експлуатується не з метою отримання прибутку, а для задоволення власних потреб. Орендарі відшкодовують фактично використану воду.

Тарифи, що застосовуються Заводом при розрахунках з орендарями за спожиту воду, складаються лише з фактичних затрат на вироблення і транспортування води без додаткових надбавок, розраховані у відповідності до Порядку формування тарифів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 959, та є економічно обґрунтованими згідно калькуляцій.

Відповідачем позову не визнано, надані письмові заперечення на позов у яких зазначається про встановлення порушення позивачем вимог розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.07р. № 640 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води".

Помилковим та таким, що не відповідає законодавству вважає інспекція посилання ДП завод «Арсенал»на те, що завод не є природним монополістом в сфері водопостачання та водовідведення.

Відповідно до Закону України "Про природні монополії" ст. 1 визначено, що суб'єкт природної монополії - суб'єкт господарювання (юридична особа) будь-якої форми власності, який виробляє (реалізує) товари на ринку, що перебуває у стані природної монополії.

Згідно із ст. 5 зазначеного закону встановлено, що регулюється сфера діяльність суб'єктів природних монополій у сфері: централізоване водопостачання та водовідведення. Матеріалами перевірки встановлено, що на балансі заводу "Арсенал" знаходиться артезіанська свердловина, та здійснює централізоване водопостачання та водовідведення, і враховуючи ст.5 вказаного закону вважаємо, що ДП завод "Арсенал" є природнім монополістом в сфері водопостачання та водовідведення.

Не погоджується відповідач також з висновком позивача, що розпорядження КМДА № 640 не поширюється на господарську діяльність ДП заводу "Арсенал".

Законом України "Про житлово-комунальні послуги" ст. 1 визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і споруд, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.

Ст. 7 зазначеного закону вказано, що повноваження на встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги надані органам місцевого самоврядування (Київській міській Державній адміністрації).

Розпорядження КМДА № 640 "Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води" визначені граничні фіксовані тарифи, які приміткою вказаного розпорядження визначено, що тарифи поширюються і на підприємства незалежно від форм власності, на балансі яких знаходяться артезіанські свердловини. У разі збитковості надання цих послуг, підприємства надають необхідні розрахункові матеріали виконавчому органу Київської міської ради (Київській міській державній адміністрації) для їх розгляду в установленому порядку

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Державною інспекцією по контролю за цінами у м. Києві була проведена перевірка виконання монопольним утворенням (ДП «Завод «Арсенал») Постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.1995р. № 135 щодо формування і застосування цін на продукцію (роботи та послуги), що підлягають державному регулюванню, за результатами якої складено акт № 159 від 13.06.2007р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи). Перевірку проведено відповідно до п. 8 Плану роботи Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві на перше півріччя 2007р., період за який проводилась перевірка: 01.05.2006р. по 01.05.2007р.

На підставі висновків вказаного акту перевірки про порушення вимог пп. 1.1 Розпорядження Київської міської державної адміністрації від 30.05.2007р. № 640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»відповідачем було винесено рішення № 81 від 20.06.2007р. про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін, згідно якого вирішено вилучити у Державного підприємства завод «Арсенал»в доход державного бюджету суму 20295, 36 грн. (необґрунтовано одержаної виручки) та 40590, 72 грн. (штрафні санкції в подвійному розмірі від необґрунтовано одержаної виручки).

Окрім того, на підставі вказаного акту перевірки було видано припис № 95 від 20.06.2007р. про усунення ДП «Завод «Арсенал»порушення державної дисципліни цін, відповідно до якого відповідач вимагав усунути встановлене порушення дисципліни цін (щодо застосування вільних тарифів на послуги з постачання холодної води та водовідведення за умови запровадження для них режиму державного регулювання) та провести перерахунки зі споживачами на суму 23 451, 43 грн.

У акті перевірки Державною інспекцією по контролю за цінами у м. Києві зроблено висновок, що позивачем за рахунок застосування вільних тарифів на послуги з постачання холодної води та водовідведення за умови запровадження для них режиму державного регулювання необґрунтовано отримана виручка за період з грудня 2006р. по квітень 2007р. у розмірі 20 295, 36 грн. з ПДВ, яка згідно ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення»підлягає стягненню в доход бюджету України із застосуванням штрафних санкцій у подвійному розмірі.

Підставою для висновків про порушення ДП завод «Арсенал»державної дисципліни цін стали наступні встановлені під час перевірки обставини.

Розпорядженням КМДА від 30.05.2007 № 640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води»з 01.12.2006р. встановлені тарифи на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води для споживачів 2 групи –1, 35 грн. за 1 куб. м води без ПДВ, для споживачів 3 групи –2, 35 грн. за 1 куб. м води без ПДВ, для споживачів 3 групи –1, 40 грн. за 1 куб. м. стоків без ПДВ. Як вказано у акті перевірки –цим розпорядженням погоджено Перелік споживачів комунальних послуг з централізованого постачання холодної води та водовідведення холодної та гарячої води.

На балансі у ДП завод «Арсенал»знаходиться артезіанська свердловина. Вибірковою перевіркою бухгалтерських документів з надання послуг по постачанню холодної води та водовідведення встановлено, що в порушення вимог вказаного розпорядження КМДА № 640 від 30.05.2007р. при розрахунках із споживачами за холодне водопостачання та водовідведення в періоді з 01.12.2006р. по 30.04.2007р. застосовувало вільні тарифи для споживачів 2 групи у розмірі 3,75 грн. за 1 куб. м. без ПДВ, для споживачів 3 групи у розмірі від 4,08 грн. за 1 куб. м. без ПДВ до 8,09 грн. за 1 куб. м. без ПДВ при запровадженні державного регулювання тарифу на постачання холодної води та водовідведення холодної води у розмірі 2,35 грн./1 куб. м. без ПДВ (споживачі 2 групи) та 3,75 грн./1 куб. м без ПДВ (споживачі 3 групи). Завищення тарифу за постачання води і водовідведення холодної води ДП «Завод «Арсенал»становило для споживачів II групи 1,40 грн./1 куб. м. без ПДВ, для споживачів 3 групи від 0,33 грн./1 куб. м. без ПДВ до 4,34 грн./1 куб. м. без ПДВ.

Застосування тарифів про які зазначено у акті перевірки позивачем не заперечується, однак позивач вважає відсутніми порушення вимог встановлених Розпорядженням КМДА від 30.05.2007 № 640 «Про погодження тарифів на комунальні послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення холодної та гарячої води», оскільки положення останнього не мають відношення до діяльності підприємства.

Заявлені позовні вимоги щодо визнання нечинними рішення № 81 від 20.06.2007р. та припису № 95 від 20.06.2007р. визнаються судом обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 6 Закону України «Про ціни та ціноутворення»встановлено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи. Відповідно до ст. 7 названого закону вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.

Відповідно до ст. 4 названого Закону Кабінет Міністрів України визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління та визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).

Згідно ст. 9 Закону України «Про ціни і ціноутворення»державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи встановлюються на ресурси, які справляють визначальний вплив на загальний рівень і динаміку цін, на товари і послуги, що мають вирішальне соціальне значення, а також на продукцію, товари і послуги, виробництво яких зосереджено на підприємствах, що займають монопольне (домінуюче) становище на ринку.

Стаття 27 Господарського кодексу України визначає, що монопольне становище - це домінуюче становище суб'єкта господарювання, яке дає йому можливість самостійно або разом з іншими суб'єктами обмежувати конкуренцію на ринку певного товару (робіт, послуг). Монопольним є становище суб'єкта господарювання, частка якого на ринку певного товару перевищує розмір, встановлений законом. Монопольним може бути визнано також становище суб'єктів господарювання на ринку товару за наявності інших умов, визначених законом.

У частині 2 ст. 5 Закону «Про природні монополії»зазначено, що перелік суб'єктів природних монополій складається та ведеться Антимонопольним комітетом України відповідно до його повноважень.

Відповідно до листа Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 16.07.2007р. № 26-6/1330, копія якого знаходиться в матеріалах справи, Київським міським територіальним відділенням Антимонопольного комітету України листом від 02.03.2007 р. № 26-6/433 та листом від 05.03.2007 р. № 26-6/463 було направлено Державній інспекції з контролю за цінами та Київській міській державній адміністрації Перелік суб'єктів природних монополій міста Києва, для яких вид діяльності є основним. До зазначеного Переліку державне підприємство «Завод «Арсенал»на ринках водопостачання та водовідведення не включено.

У Акті перевірки № 159 від 13.06.2007 (сторінка 4) зазначено, що згідно з Переліком суб'єктів природних монополій міста Києва станом 01.06.2005, затвердженого розпорядженням в.о. Голови Київського міського територіального відділення Антимонопольного комітету України від 22.08.2005 № 39/6-р, ДП завод «Арсенал»є природним монополістом з централізованого постачання теплової енергії в межах діючих мереж.

Таким чином, позивач не є монопольним утворенням на ринку послуг водопостачання та водовідведення, а рішення щодо запровадження чи скасування державного регулювання цін, реєстрації декларованих цін (тарифів) або їх зміни щодо надання вказаних послуг ДП завод "Арсенал" відповідними органами не приймалося.

Як встановлено судом в ході розгляду справи, артезіанська свердловина, що знаходиться на балансі ДП заводу „Арсенал" використовується з метою обслуговування виробничої діяльності заводу та задоволення власних потреб підприємства у питній воді. Постачання води та її водовідведення здійснюється по відповідним мережам тільки в межах будівель, які належать на праві господарського відання заводу, в тому числі орендовані приміщення, в які також подається вода з відповідним водовідведенням. Окрім того, забезпечення постачання питної води на підприємстві здійснюється також відповідно до договору № 01683/1-1-06 від 24.01.2003р., що укладений позивачем з ВАТ АК "Київводоканал". Як пояснив позивач, вводи трубопроводу міського водоканалу знаходяться по периметру площі заводу (по вулицям: Московська, Грушевського, Кловський узвіз), тобто можливим є безпосереднє забезпечення водопостачання на орендовані площі шляхом укладення відповідного договору з ВАТ АК "Київводоканал".

Тарифи, що застосовуються заводом при розрахунках з орендарями за спожиту воду, складаються лише з фактичних затрат на вироблення і транспортування води без додаткових надбавок, розраховані у відповідності до Порядку формування тарифів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2006р. № 959, та є економічно обгрунтованими згідно калькуляцій (наявні у матеріалах справи).

Плата за холодну воду отримується заводом на підставі укладених договорів про відшкодування комунальних послуг, що надаються балансоутримувачем орендарю. Договори є типовими, та зокрема, умовами подачі холодної води визначені наступні:

- балансоутримувач подає орендарю холодну воду, а орендар сплачує балансоутримувачу за фактично спожиту холодну воду, згідно показників лічильників;

- по окремому акту, відповідно до планів розміщення орендованих приміщень встановлюється межа відповідальності за справний технічний стан і безпечну експлуатацію орендарем трубопроводів.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки визначаються Законом України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004 № 1875-IV.

Вказаним Законом (ст. 6) визначені повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг, одним з яких є встановлення цін/тарифів на житлово-комунальні послуги відповідно до закону.

Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.96 № 1548 "Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів)" затверджені повноваження центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій щодо регулювання (встановлення фіксованих та граничних рівнів цін (тарифів), торгівельних (постачальницько-збутових) надбавок, нормативів рентабельності, запровадження обов'язкового декларування зміни) цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг згідно з додатком.

Повноваження, зазначені у додатку, не поширюються на тарифи, що встановлюються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад відповідно до статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

Засади організації та діяльності органів та посадових осіб місцевого самоврядування регламентуються Законом України "Про місцеве самоврядування" № 280/97-ВР від 21.05.97, підпунктом 2 пункту "а" частини 1 статті 28 якого до відання виконавчих органів міських рад віднесені повноваження щодо встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Тобто, повноваження Київської міської державної адміністрації як виконавчого органу Київської міської ради на встановлення тарифів на комунальні послуги поширюються саме на послуги, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.

Окрім того, Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 30.05.2007 р. № 640 вимоги якого за твердженням відповідача були порушені ДП завод "Арсенал" визнано протиправним та скасовано в судовому порядку згідно Постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2008 р. № 8/131.

В силу положень Господарського кодексу України та Закону України "Про житлово-комунальні послуги" відносини між виробником/виконавцем послуг (ДП завод "Арсенал") та споживачами (орендарями приміщень) мають регулюватись виключно на договірних засадах.

Частиною першою статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" установлено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем, а частиною четвертою визначено, що в разі, якщо виконавець не є виробником, відносини між ним та виробником регулюються окремим договором, який укладається відповідно до вимог цієї статті.

За наведених обставин, судом визнаються безпідставними зроблені під час перевірки висновки про порушення ДП завод "Арсенал" державної дисципліни цін, відповідно вимоги про визнання нечинним прийнятого інспекцією рішення № 81 від 20.06.2007р. підлягають задоволенню.

Через непідтвердження судом встановлених порушень, що спростовує факт отримання позивачем необґрунтованої виручки, відсутні підстави для усунення таких порушень та необхідність у проведенні перерахунків зі споживачами. Вимоги щодо визнання нечинним припису про усунення порушення державної дисципліни цін № 95 від 20.06.2007р. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати нечинним рішення Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 20.06.2007р. № 81.

3. Визнати нечинним припис Державної інспекції з контролю за цінами в м. Києві про усунення порушення державної дисципліни цін від 20.06.2007р. № 95.

4. Стягнути з рахунків державного бюджету України на користь Державного підприємства завод "Арсенал" (01010, м. Київ, вул. Московська 8, код ЄДРПОУ 14310520) 3, 40 грн. (три гривні 40 копійок) судових витрат.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                 К.С. Винокуров

Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –31.03.2008.