№ 14809568, 12.04.2011, Yenakiieve City Court of Donetsk Oblast

Справа №2-а-2258/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2011 року Єнакіївський міський суд Донецької області

у складі :

головуючого судді Мірошкіна О.І.

при секретарі Пановой Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Єнакієве адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області про стягнення недоотриманої суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2009-2010 роки в сумі 9483грн. 29 коп..

В обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 посилався на ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», згідно якої він має право, як інвалід 2-ї групи, на щорічну допомогу на оздоровлення за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі п’яти мінімальних заробітних плат.

Позивач зазначив, що він має статус громадянина, постраждалого від наслідків Чорнобильської катастрофи, є інвалідом 2 групи.

У зв'язку з цим Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області у 2002 році виплатило 26 грн. 70 коп., у 2003 році-26 грн. 70 коп., у 2004 році-26 грн. 70 коп., у 2005 році-100 грн., у 2006 році-90 грн., у 2007 році-90 грн. на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року та постанови Кабінету Міністрів України № 562 від 12 липня 2005 року. У 2009 та 2010 році йому Управління праці та соціального захисту населення не виплатило нічого.

Позивач вказує на те, що Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області при виплаті спірної компенсації діє на підставі постанов Кабінету Міністрів України, а не на підставі ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», значно звужує його право на отримання матеріальної допомоги, чим порушує Конституцію України.

Позивач надає розрахунок недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2009-2010 роки у відповідності до встановленого у цей рік мінімального розміру заробітної плати,внаслідок чого сума недоплати складає 9483грн.29коп.

Відповідач –представник Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області із адміністративним позовом не погодився. В обґрунтування своїх заперечень посилався на ст. 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка передбачає, що витрати, пов'язані з реалізацією цього закону фінансуються за рахунок державного бюджету. Також вказав, що 12 липня 2005 року Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 562 про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали в наслідок чорнобильської катастрофи, в якій були встановлені нові розмірі компенсаційних виплат.

Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступне:

ОСОБА_1 має статус постраждалого громадянина внаслідок Чорнобильської катастрофи, 2 групу інвалідності, що підтверджено відповідним посвідченням.

Позивач як учасник ліквідації аварії на ЧАЕС 1 категорії щорічно отримує від Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області компенсацію на оздоровлення, право на отримання якої встановлено ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Згідно із довідкою Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області заборгованість держави по щорічній допомозі на оздоровлення перед постраждалим від аварії на ЧАЕС за 2009-2010 роки буде здійснюватися при надходженні коштів.

Як вбачається із заперечень Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області до позовної заяви в 2009-2010 роках ОСОБА_1, як інваліду 2 групи, була нарахована зазначена допомога.

Посилання відповідача на те, що законом України про Державний бюджет України на 2009,2010 рік надано право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, є необґрунтованими, оскільки ч.І ст.92 Конституції України передбачено, що права громадян встановлюються виключно законами України.

Так, дійсно право на щорічну допомогу (соціальну виплату), а також її розмір встановлено ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлений законом розмір допомоги (чотири або п’ять мінімальних заробітних плати) не повинен зменшуватись ніякими іншими нормативно-правовими актами (ні законами, ні підзаконними актами Кабінету Міністрів України та інших органів влади), оскільки ст. 22 Конституції України прямо це забороняє.

Відповідач, керуючись постановою Кабінету Міністрів України, якою фактично зменшено розмір допомоги, порушив ст. 113 ч.3 Конституції України. Таким чином, відбулося значне звуження обсягу прав, які існували на той час щодо відповідної категорії громадян, а саме звуження обсягу права позивача на спірну допомогу.

У відповідності із ст. 9 КАСУ в разі невідповідності будь-якого нормативно-правового акту Конституції або закону України, суд повинен застосувати правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Отже, відповідно до положень частини 4 статті 48 Закону № 796-ХІІ від 28 лютого 1991 року щорічна допомога на оздоровлення інвалідам 2 групи виплачується у розмірі п’яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

Таким чином, право ОСОБА_1 на спірну виплату прямо встановлено Конституцією України та Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, вказане право гарантовано ст.17 ЗУ «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», а також гарантований і розмір спірної соціальної допомоги. До цього ж, в ч.І ст.17 закону зазначено, що соціальні гарантії встановлюються тільки законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Тобто при виплаті спірної суми допомоги за 2009-2010 роки Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області повинно було керуватися ст. 48 спеціального закону, а саме Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Таким чином, позивач повинен був отримати щорічну допомогу на оздоровлення за 2009-2010 роки у розмірі 8330 гривен.

Керуючись ст. ст. 7, 10, 11, 69, 71, 99, 159, 161, 162 КАС України, Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд,

П О С Т А Н О В И В:

Дії Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської Ради по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 компенсаційної виплати на оздоровлення за 2009-2010 роки визнати неправомірними.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області про стягнення заборгованості по недоотриманій компенсації на оздоровлення за 20092010 роки –задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Єнакіївської міської ради Донецької області суму щорічної допомоги за 2009-2010 роки у розмірі 8330 (вісім тисяч триста тридцять) гривень на користь ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Апеляційного адміністративного суду Донецькій області через Єнакіївський міський суд протягом десяти днів після проголошення постанови.

Суддя: