Court ruling № 1474952, 05.12.2007, Administrative Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Administrative Court of Ukraine)

                                                                                                                                                                           К/С  № К-8947/06

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ  

                                                       УХВАЛА

                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ                             

05.12.2007 р.                                                                                              м. Київ

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів                       Ланченко Л.В.

             Сергейчука О.А.

                                  Нечитайла О.М.         

                                Степашка О.І.           

при секретарі        Ільченко О.М.

за участю представників

позивача:      Щербатова П.М.

відповідача:  Берещука В.В., Василика Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області (правонаступник Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області)

на рішення Господарського суду Вінницької області від 25.02.2005 р.

та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р.

у справі № 9/367-04

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаргородцукор"

до Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

                                       ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 25.02.2005 р., залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 21.05.2005 р, позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Жмеринської ОДПІ № 0000232301/0 від 17.05.2004 р.

Судові рішення мотивовані тим, що вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, відповідно до ч. 3 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України є обов’язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Той факт, що виплата заробітної плати на підприємстві грошовими коштами за період, що перевірявся, не здійснювалась і з цією обставиною пов’язана кваліфікація дій засудженої особи – головного бухгалтера підприємства, має преюдиційне значення для господарського суду.

Жмеринська ОДПІ подала касаційну скаргу, якою просить скасувати вказані судові рішення та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Посилається на те, що факт порушення позивачем положення про ведення касових операцій був встановлений податковою інспекцією до порушення кримінальної справи та оголошення по ній вироку, а рішення про виплату заробітної плати було прийнято на зборах трудового колективу, що залишено судом поза увагою. Не погоджується з позицією суду про відсутність у податкової інспекції правових підстав для прийняття податкового повідомлення-рішення з визначенням штрафних санкцій сумою податкового зобов’язання. Свої доводи обґрунтовує приписами п. 4 ст. 10, п. 2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та п. 8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби.  

У судовому засіданні 05.12.2007 р. у відповідності до вимог ст. 55 Кодексу адміністративного судочинства України здійснена заміна сторони у справі – Жмеринської об’єднаної державної податкової інспекції її правонаступником – Державною податковою інспекцією у Шаргородському районі Вінницької області.

Представники податкової інспекції у судовому засіданні підтримали доводи касаційної скарги та просили задовольнити її вимоги.

Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів касаційної скарги та просив залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення – без змін, як законні та обґрунтовані.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій було встановлено, що за наслідками проведеної Жмеринською ОДПІ комплексної планової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності складено акт від 14.05.2004 р. №9/23/31870748/548 на підставі якого прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000232301/0 від 17.05.2004 р. про застосування до позивача у відповідності до п. 1 Указу Президента України «Про внесення змін до Указу Президента від 12.06.1995 р. № 436» від 11.05.1999 р. № 491/99 фінансових санкцій у сумі 200147,38 грн. Перевіркою було встановлено, що підприємство, при наявності податкової заборгованості, видало заробітну плату працівникам готівкою, отриманою від реалізації продукції, що є порушенням вимог п.п. 2.12. п. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» №72 від 19.02.2001 р., згідно із якими підприємства, що мають податковий борг, здійснюють виплати, що пов'язані з оплатою праці (крім виплат через екстрені (невідкладні) обставини), виключно за рахунок коштів, одержаних з установ банків.

Суд касаційної інстанції не вбачає порушень судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, на які посилається податкова інспекція у касаційній скарзі, та вважає, що судами повно встановлені обставини у справі, яким надана правильна правова оцінка на підставі законодавства, яке врегульовує спірні відносини.

Виходячи із вимог ч. 3, ч.5 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, у відповідності до якого вирішувався даний спір, вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, не доводяться при розгляді справи. Таке припущення може бути спростовано в загальному порядку.

З огляду на викладене, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правильно поклав в основу свого рішення факти, встановлені вироком Шаргородського районного суду Вінницької області від 14.12.2004 р. у справі № 1/169-04, яким засуджено головного бухгалтера ТОВ «Шаргородцукор» - Бондарчук Л.Ф. за ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України. Вказаним вироком було встановлено, що виплата заробітної плати на підприємстві грошовими коштами за період, що перевірявся, не здійснювалась, у зв’язку з чим судами обґрунтовано визнано недійсним податкове повідомлення-рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за порушення вимог п.п. 2.12. п. 2 «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні» №72 від 19.02.2001 р.

Позиція судів попередніх інстанцій про неправомірність нарахування фінансових санкцій за порушення вимог «Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні», затвердженого постановою Правління Національного Банку України №72 від 19.02.2001 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2001 р. за № 237/5428, є правильною.

За порушення вимог законодавства, яким врегульовано порядок  ведення касових операцій в національній валюті в Україні, не може бути застосована штрафна санкція шляхом прийняття податкового повідомлення-рішення у відповідності до вимог Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ, який є спеціальним законом із питань оподаткування, що встановлює порядок погашення зобов’язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов’язкових платежів), перелік яких передбачає Закон України "Про систему оподаткування" від25.06.1991 р. № 1251-XII, а також порядок нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, а податкове повідомлення – це письмове повідомлення контролюючого органу про обов’язок платника податків сплатити суму податкового зобов’язання, визначену контролюючим органом.

Враховуючи наведене, висновки суду апеляційної інстанції узгоджуються з обставинами у справі та відповідають нормам матеріального права, а доводи податкової інспекції є такими, що суперечать викладеній позиції та встановленим обставинам у справі, які спростовують висновок податкової інспекції про наявність порушення позивачем порядку  ведення касових операцій в національній валюті в Україні.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

                                                 УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шаргородському районі Вінницької області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 25.02.2005 р. та постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 31.05.2005р. – без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття обставин, які можуть бути підставою для провадження за винятковими обставинами.

Головуючий суддя                           Н.Г. Пилипчук

судді                                                 Л.В. Ланченко

                   О.А. Сергейчук

                    О.М. Нечитайло

О.І.  Степашко