Справа № № 1-н-1/11
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 квітня 2011 року Роменський міськрайонний суд Сумської області
в складі : головуючого-судді ЯКОВЦЯ О.Ф.
при секретарі МАТВЄЄВІЙ К.Ю.
з участю прокурора ТАМІЛІНОЇ Н.В.
захисника ОСОБА_1
законного представника неповнолітнього: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни матеріали відносно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
народження уродженця та мешканця
АДРЕСА_1
українця, громадянина України, учня 8 класу Перекопівської
ЗОШ, раніше не судимого
в скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 263 ч. 1 КК України,
В С Т А Н О В И В :
Влітку 2009 року малолітній ОСОБА_3 за городом домоволодіння в якому він проживає з-під землі викопав 41 мінометну міну часів ВВВ і зберігав без передбаченого законом дозволу за адресою АДРЕСА_1
28.02.2011 року малолітній ОСОБА_3 збув гр. ОСОБА_4 металеві конусовидні предмети в кількості 3 штук, які згідно висновку експерта №5 від 25.03.2011 року є вибухонебезпечними предметами, відносяться до боєприпасів категорії небезпечні, є мінами промислового виробництва калібру 50 мм., згідно висновку експерта №8 від 25.03.2011 року речовина, яка знаходилась в даних мінах є вибуховою речовиною бризантної дії-тротилом, які ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав та збув без передбаченого законом дозволу.
1 березня 2011 року о 16 год. 00 хв. працівниками міліції ЛПМ на ст. Ромни Л.В. на АДРЕСА_1 в домоволодінні, в якому мешкає ОСОБА_3 біля житлового будинку, було виявлено та вилучено ящик з металевими конусовидними предметами в кількості 38 штук, які згідно висновку експерта №4 від 25.03.2011 року є вибухонебезпечними предметами, відносяться до боєприпасів категорії небезпечні, є мінами промислового виробництва калібру 50 мм. часів ВВВ; згідно висновку експерта № 8 від 25.03.2011 року речовина, яка знаходилась в даних мінах є вибуховою речовиною бризантної дії тротилом, які ОСОБА_3 незаконно придбав та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Допитаний в судовому засіданні неповнолітній ОСОБА_3 винним себе у вчиненні злочину визнав повністю та пояснив, що влітку 2009 року він за городом домоволодіння в якому він проживає з під-землі викопав 41 мінометну міну часів ВВВ і зберігав до 28.02.2011 року без передбаченого законом дозволу. А 28.02.2011 року близько 15 год. 00 хв. збув їх гр.. ОСОБА_4, з яким познайомився в той же день в кількості 3-х штук за 30 грн. А 1 березня 2011 року о 16.00 до його помешкання прийшли працівники міліції де за письмовою згодою його батька було вилучено 38 штук мін.
Винність ОСОБА_3 в скоєнні суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст.263 ч. 1 КК України підтверджується також:
оголошеними та дослідженими у судовому засіданні показами свідка ОСОБА_4, який суду пояснив, що 28 лютого 2011 року в Перекопівській ЗОШ він познайомився з ОСОБА_3 і той йому повідомив, що в нього є боєприпаси, старі мінометні міни часів ВВВ і в нього виникла думка придбати їх, щоб глушити рибу. Підсудний виніс поліетиленовий пакет у вигляді сумки, в якому лежали три іржавих металевих предмети схожі на міни, іза які заплатив 30 гривень, так як у нього більше не було коштів. Коли йшов до автодороги йому стало страшно, що вони можуть вибухнути, а тому вирішив віднести їх до міліції. 01.03.2011 року рано вранці він звернувся до працівників міліції з усною заявою про те, що хоче добровільно видати три міни і розповів їм про обставини справи.
-Протоколом добровільної видачі від 01.03.2011 року (а.с.38),
-Протоколом огляду місця події від 01.03.2011 року (а.с. 39-40),
-Речовими доказами мінометні міни в кількості 3-х штук промислового виробництва калібру 50 мм.часів ВВВ та зразок тротилу (а.с. 109),
-Протоколом очної ставки між свідком ОСОБА_4 та малолітнім свідком ОСОБА_3 (а.с. 75),
-Висновками експертів №5 від 25.03.2011 року та № 8 від 25.03.2011 року (а.с. 92-99, 104-107).
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_3 вчинив суспільно-небезпечне діяння, передбачене ст. 263 ч. 1 КК України і його вина доведена повністю.
Але, враховуючи те, що на момент вчинення суспільно-небезпечного діяння він не досяг віку, з якого настає кримінальна відповідальність, його необхідно звільнити від кримінальної відповідальності і застосувати до нього примусові заходи виховного характеру та передати його під нагляд матері ОСОБА_2 строком на один рік.
При визначенні виду примусового заходу виховного характеру суд враховує те, що ОСОБА_3 позитивно характеризується, раніше ні до яких видів відповідальності не притягувався, навчається та прохання матері про передачу сина їй під нагляд.
Такий вид примусового заходу виховного характеру на думку суду є необхідним і достатнім для виправлення та перевиховання ОСОБА_3
Керуючись ст. 105 п. 3 КК України, ст. ст. 447, 448 КПК України,
С У Д
П О С Т А Н О В И В:
Звільнити ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності за вчинення суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України.
Застосувати до ОСОБА_3 примусові заходи виховного характеру і передати його під нагляд матері ОСОБА_2 строком на 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_5 судові витрати за проведення експертизи в дольовому порядку по 657 (шістсот п»ятдесят сім) грн. 36 коп. з кожного на користь НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області (код СДРПОУ 25574892, код класифікації доходів бюджету 25010100, р/р 31256272210011 МФО 837013 банк ГУДКУ в Сумській області).
Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Сумської області через Роменський міськрайонний суд протягом 15-ти діб з моменту проголошення.
Суддя підпис
Копія вірна
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО
МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ О. Ф. Яковець
The court decision No. 14737243, Romny City and District Court of Sumy Oblast was adopted on 05.04.2011. The procedural form is Criminal, and the decision form is . On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to current court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database covers the full range of information you need, allowing you to find useful data conveniently.
This decision relates to case No. 1-н-1/11. Legal Entities, which are mentioned in the text of this judgment: