Decision № 147235, 26.09.2006, Commercial Court of Lviv Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

26.09.06 Справа№ 4/1235-21/168

за позовом Відкритого акціонерного товариства “Тернопільського автотранспортного підприємства 16127”, м. Тернопіль

до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Львівавтотранс”, м. Львів

про стягнення 11 000 грн.

Суддя Масловська Л.З.

Представники:

від позивача: Бріль О.О. –ю/к

від відповідача: не з’явився.

Стороні, присутній у судовому засіданні роз’яснено її права та обов’язки відповідно до ст.ст. 20,22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд Господарського суду Львівської області Відкритим акціонерним товариством “Тернопільським автотранспортним підприємством 16127” заявлено позовну вимогу про стягнення із Відкритого акціонерного товариства “Львівавтотранс” 11 000 грн.боргу.

Ухвалою господарського суду від 13.06.2006 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 17.08.2006 року.

Для об’єктивного та всестороннього вирішення спору по суті, у зв’язку із неявкою відповідача у судове засідання, розгляд справи відкладався на 26.09.2006 року.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач в судове засідання не з’явився, відзиву на позов не подав, причини відсутності не повідомив, хоча був повідомлений відповідно до ст. 64 ГПК про час і місце розгляду справи. Підтвердженням належного повідомлення відповідача про час та місце розгляду справи є ухвали суду від 13.06.2006 року та 17.08.2006 року, які направлялися на юридичну адресу відповідача.

Спір розглядається відповідно ст. 75 ГПК України за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01.01.1998 року між позивачем та відповідачем укладено договір про співробітництво ВАТ «Львівавтотранс»з Тернопільським АТП-16127 на виділення рухомого складу для виконання перевезень пасажирів на маршрутах регулярного сполучення.

Згідно умов п.1.1. та розділу VIII договору сторони визначили термін дії договору до 31.12.1998 року, який у разі відсутності заяви однієї із сторін, автоматично продовжується на наступний рік і так кожного року.

Відповідно до ст.ст. 638, 639 Цивільного Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо інше не встановлено законом, у даному випадку сторони уклали договір у усній формі. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до п.6.1. умов вищевказаного договору відповідач щомісяця зобов’язується перераховувати відповідну суму виручки від реалізації пасажирських квитків та суму отриманих коштів від обов’язкового страхування пасажирів, які розподіляються у співвідношенні: відповідач –10%, позивач –90%.

Пунктом 6.3. договору сторонами також погоджено порядок розрахунків, які мають проводитися один раз на десять днів, кінцевий розрахунок проводиться не пізніше десятого числа кожного місяця, який слідує за звітним, кожної середи тижня.

Позивачем за період з 01.09.2005 року по 01.05.2006 року здійснено перевезення пасажирів на маршрутах регулярного сполучення (маршрути: Тернопіль-Варшава, Заліщики-Львів) на загальну суму 21485,48 грн. (продано квитків), з яких, як зазначалося вище 10% - 2148,53 грн. повинні залишитися у відповідача, а 90% - 19336,95 грн. перераховуються позивачу (п.6.1. договору).

Відповідачем договірні зобов’язання виконуються неналежним чином, за період з вересня 2005 року по травень 2006 року перераховано позивачу 7900 грн., тому заборгованість перед позивачем на час розгляду справи по суті становить 11000 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Стаття 174 ГК України господарські зобов’язання можуть, зокрема виникати з господарського договору та інших угод (даний випадок).

Позивач на виконання вимог закону неодноразово направляв відповідачу претензії, а саме, №1/16-137 від 17.09.2005 року, №1/16-318 від 10.11.2005 року, №1/16-352 від 12.12.2005 року, №1/16-17 від 12.01.2006 року, №1/16-76 від 13.04.2006 року, №1/16-76 від 31.05.2006 року з вимогою погасити борг. ВАТ “Львівавтотранс” листом №06-87 від 03.02.2006 року повідомило позивача про те, що претензія №1/16-17 від 12.01.2006 року розглянута і підприємство відповідача зобов’язується погасити борг продовж лютого 2006 року, проте своїх зобов’язань не виконав. На всі інші претензії відповідач не відреагував.

Відповідачем доказів погашення заборгованості суду не надано, право на захист не використав.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Судові витрати покласти на відповідача, у відповідності до вимог ст.49 ГПК України.

Керуючись ст. 174, 193 ГК України, ст.ст. 625, 627, 638, 639 ЦК України, ст. 49, 82-84, 116 ГПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

1.Позов задоволити повністю.

2.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Львівавтотранс”, м. Львів, вул. Окружна,57а (р/р 260032657 в Львівській обласній дирекції АППБ «Аваль», МФО 325570, ЄДРПОУ 224069113) на користь Відкритого акціонерного товариства “Тернопільського автотранспортного підприємства 16127”, м. Тернопіль, вул. Галицька,38 (р/р 260003011680709 в ПІБ Тернополя, МФО 338426, ЄДРПОУ 03118883, ідент. податк. код 0311888191182) –11 000 грн. основного боргу, 110 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Масловська Л.З.