Court ruling № 14697485, 08.04.2011, Commercial Court of Chernihiv Oblast

08.04.11

Господарський суд Чернігівської області

_____________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                                  Тел. 698-166, факс 77-44-62

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

„ 08 ” квітня 2011 року №02-02/

Суддя Цимбал-Нарожна М.П., розглянувши матеріали позовної заяви

позивача: товариства з обмеженою відповідальністю

«Компанія «Еверест-Сервіс»

01103,вул. Кіквідзе,18-а,м.Київ;

до відповідача 1: відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»

01030,вул. Комінтерну,15, м.Київ;

до відповідача 2: дочірнього підприємства «Торіз»

01133,бульв.Л.Українки,15,м.Київ;

Третя особа: Департамент державної виконавчої служби

Міністерства юстиції України

01030,вул. Коцюбинського,12,м.Київ;

предмет спору: виключення майна з акту опису та звільнення з-під арешту;

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія «Еверест-Сервіс»звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до відповідачів відкритого акціонерного товариства «Банк «Біг Енергія»та дочірнього підприємства «Торіз», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, про виключення майна з акту опису та звільнення з-під арешту.

Відповідно до п.3, 31 ч.1 ст.57 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Частиною 1 ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито” визначено, що державне мито, яке справляється з позовних заяв, що подаються до господарського суду сплачується за місцем розгляду та оформлення документів і зараховується до Державного бюджету України.

Відділенням Державного казначейства в м. Чернігові визначені наступні реквізити для зарахування до державного бюджету:

- державного мита за розгляд справ у господарському суді Чернігівської області: „Отримувач” –Державний бюджет м. Чернігів; „Код ЄДРПОУ” –22825965; „Банк” –ГУДКУ у Чернігівській області; „МФО” –853592; „Рахунок” –31111095700002; „Код платежу” –22090200; „Символ звітності” –095;

У зв`язку з набуттям чинності Закону України “Про Державний бюджет України на 2010 рік” та на виконання наказу Головного управління Державного казначейства у Чернігівській області від 08.06.2010 № 113, з 21.06.2010 для зарахування надходжень від сплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у місцевих господарських судах відкритий рахунок №31210264700002 (одержувач: державний бюджет м. Чернігова, банк ГУДКУ у Чернігівській області, код бюджетної класифікації –22050003, код ЄДРПОУ 22825965, МФО 853592, символ звітності банку –264).

Згідно до прикладених банківських квитанцій №42/14 від 03.03.2011р. та №42/15 від 03.03.2011р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачені на рахунок 31218264700001 до ГУ ДКУ у м.Київ, а державне мито сплачено на рахунок № 31110095700011 до УДК у Шевченківському р-ні м.Києва.

Отже, квитанції №42/14 від 03.03.2001р. та №42/15 від 03.03.2011р. не можуть бути прийняті судом, як належний доказ сплати державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у встановленому порядку.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Так, позивачем не зазначено нормативно-правового обґрунтування підстав подання позову саме до господарського суду Чернігівської області.

Статтею 16 ГПК України встановлено виключну підсудність справ господарському суду у спорах про право власності на майно або про витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користуванні майном; такі справи розглядаються за місцезнаходженням майна.

Місцезнаходження майна має бути достовірно встановлено і підтверджено документально.

У разі неможливості подання позивачем такого підтвердження підсудність справи визначається на загальних підставах, тобто згідно зі статтею 15 ГПК, а саме за місцезнаходженням відповідачів.

Так, позивачем не подано доказів на підтвердження місцезнаходження оспорюваного майна. З поданих позивачем документів місцезнаходження майна встановити не можливо.

З позовною заявою позивачем подано клопотання про витребування господарським судом від Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України акту опису та арешту майна від 10.12.2010р., який є підставою для подання позову.

Відповідно до ст.38 ГПК України, сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів.

Господарський суд звертає увагу позивача на те, що оскільки підставою подання позову є акт опису та арешту майна, тому позивачем має бути надано його до позовної заяви або надано докази вжиття заходів щодо отримання у відповідних органів вказаного акту.

Згідно п. п. 4, 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі, а також, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Керуючись п. 4,10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву повернути позивачу.

Додаток: на 13 арк.

Суддя М.П. Цимбал-Нарожна