Court ruling № 14645994, 02.03.2011, Odesa Regional Court of Appeal

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 березня 2011 року м.Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Доценко Л.І.

суддів Мартинової К.П., Журавльова О.Г.,

за участю секретаря Білорусової Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до малого підприємства «Аліса» про визнання права власності на частку майна та за зустрічним позовом малого підприємства «Аліса» до ОСОБА_1 про визнання права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2010 року ,

ВСТАНОВИЛА:

02 серпня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до МП «Аліса» про визнання права власності на частку майна.

Позивач обгрунтовував свої вимоги тим, що йому належить частка в статутному фонді МП «Аліса» у розмірі 40%, і він, як засновник підприємства, має право отримати частину прибутку від його діяльності. З огляду на невиплату позивачу протягом тривалого часу відрахувань від прибутку він просить суд визнати право власності на 40/100 часток будинку відпочинку літ. «Д», загальною площею 196,3 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, база відпочинку «Зорі Тирасполя», що збудований за рахунок доходів МП «Аліса».

МП «Аліса» заявлені вимоги не визнало та звернулося із зустрічним позовом про визнання права власності. В обгрунтування зустрічних позовних вимог МП «Аліса» посилається на те, що визначення порядку використання прибутку підприємства вирішує його уповноважений статутом орган Рада засновників. Отриманий прибуток підприємство витрачало на капітальні вкладання, а саме будівництво будівель та споруд бази відпочинку «Зорі Тирасполя». У зв`язку із викладеним мале підприємство “ Аліса” вважає себе одноособовим власником спірного будинку відпочинку літ. «Д» по АДРЕСА_1 та з огляду на оспорювання своїх майнових прав позивачем, просить визнати право власності на вказаний об`єкт.

ОСОБА_1 проти зустрічного позову заперечував.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2010року в задоволенні позову ОСОБА_1 до МП “ Аліса” відмовлено. Зустрічний позов МП “ Аліса” задоволено повністю. Суд визнав за малим підприємством “ Аліса” ( 67772, Одеська обл., м. Білгород-Дністровський, смт. Затока

Головуючий у першій інстанції Гукаленко О.О. Справа №22ц 70/11

Доповідач - Доценко Л.І. Категорія ЦП: 7

база відпочинку « Зорі Тирасполя», ідентифікаційний код 19061323) право власності на будинок відпочінку літ. «Д», загальною площею 196,3 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1, база відпочинку «Зорі Тирасполя».

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2010 року скасувати та постановити нове рішення, яким провадження по первинному позову закрити, а в задоволенні зустрічного позову відмовити, т ак як судом порушені норми матеріального та процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про те, що він як засновник малого підприємства “ Аліса” має право на отримання дивідентів. З підстав неотримання дивідентів ОСОБА_1 просив визнати за ним право власності на частку майна підприємства у вигляді будинку відпочинку під літ. “ Д”, загальною площею 196,3 кв.м., розташований за адресою : АДРЕСА_1 база відпочинку “ Зорі Тирасполя”. В зустрічному позові мале підприємство “ Аліса” , засновником якого є ОСОБА_1, вказало, що визначення порядку використання прибутку підприємства вирішує Рада засновників. Отриманий прибуток підприємство витрачало на капітальні вкладання, а саме будівництво будівель та споруд бази відпочинку “ Зорі Тирасполя”.

Згідно положень ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Відповідно до п.4 ч. 1 ст.12 ГПК України господарським судам підвідомчі справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником ( засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками ( засновниками, акціонерами) господарських товариств , що пов;язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.

Між тим, розглядаючи спір, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що МП “ Аліса” є юридичною особою, ОСОБА_1 є засновником МП “ Аліса” і спір між ними, як господарським товариством та його учасником ( засновником), виник з приводу діяльності та управління МП “ Аліса”.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що у даному випадку має місце спір, який підлягає розгляду у господарському суді, у відповідності до вимог ст.ст.1,12 Господарського процесуального Кодексу України, оскільки спір між сторонами є корпоративним.

Згідно до вимог п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України , суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому провадження по вищевказаним вимогам сторін необхідно закрити.

Оскільки суд, порушивши правила ст.15 ЦПК України стосовно компетенції судів загальної юрисдикції, розглянув спір, який в силу ст.ст.1,12 ГПК України відноситься до компетенції судів господарської юрисдикції, рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження у цивільній справі ( ст.205 ч.1п.1 ЦПК України), оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до вимог ч.2 ст.206 ЦПК України , сторонам слід роз;яснити, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції Господарського суду Одеської області і вони мають право на звернення до цього суду із позовом в порядку, встановленому Господарським процесуальним Кодексом України.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1п.4, 310 ч.1, 314 ч.1п.3, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів у цивільних справах Апеляційного суду Одеської області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 06 серпня 2010 року скасувати.

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до малого підприємства “ Аліса” про визнання права власності на частку майна та за зустрічним позовом малого підприємства “ Аліса” до ОСОБА_1 про визнання права власності.

Роз;яснити ОСОБА_1 та малому підприємству “ Аліса” право на звернення до Господарського суду Одеської області із позовом в порядку , встановленому Господарським процесуальним Кодексом України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею

законної сили.

Головуючий Л.І.Доценко

Судді К.П.Мартинова

О.Г.Журавльов