Decision № 14643012, 05.04.2011, Commercial Court of Chernihiv Oblast

05.04.11

УКРАЇНА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Чернігівської області

14000 , м. Чернігів тел. 698166

просп. Миру , 20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

?05? квітня 2011 року справа № 7/55

Суддя Н.О. Скорик, розглянувши матеріали за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю ?Симедіка УА?

вул. Кудрявський узвіз, 7, м. Київ, 53,04053

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ?Чернігівська м’ясна компанія?

вул. 8 Березня, 42, с. Городище, Бахмацький район, Чернігівська область, 16520

Про стягнення 45 733,06 грн.

Представники сторін:

Від позивача : Приліпа М.М. –дов. № 26/07/10-01 від 26.07.2010 р.

Від відповідача : не з’явився

Суть спору:

Заявлено позов про стягнення 45 688 грн. боргу по неоплаті вартості придбаних ветеринарних препаратів і засобів захисту тварин, переданих позивачем згідно видаткових накладних №№ СМ –0000315 від 12.03.2010, СМ –0000440 від 06.04.2010 р. та 45,06 грн. 3% річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, проти позову не заперечив.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, хоча про дату, час та місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 01962642.

Зважаючи на те, що згідно до ст.. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи, неявка представника відповідача у судове засідання , неподання відповідачем відзиву на позов не є перешкодами для розгляду справи за наявними доказами у порядку ст.. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

Встановив:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України Господарським визнається зобов?язання, що виникає між суб?єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб?єкт (зобов?язана сторона, у тому числі боржник) зобов?язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько - господарського характеру на користь іншого суб?єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб?єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов??язаної сторони виконання її обов?язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України суб?єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов?язання належним чином відповідно до закону , інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобв?язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Договір є підставою виникнення цивільних прав і обов?язків ( ст. 11, 626 Цивільного кодексу України), які мають виконувались належним чином і в установлений строк відповідно до договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов?язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковим відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.2 та ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. При укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Доказів укладання договору як єдиного письмового документа сторони не надали.

Згідно видаткових накладних №№ СМ –0000315 від 12.03.2010 р. на суму 45360 грн., СМ –0000440 від 06.04.2010 р. на суму 34020 грн. позивачем передано, а відповідачем отримано на підставі довіреностей №55 від 11.03.2010 р. та № 81 від 06.04.2010 р. ветеринарні препарати та засоби захисту рослин. Всього позивачем передано, а відповідачем отримано товар на загальну суму 79380 грн.

Статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

30.01.2011 р. позивачем направлено відповідачу претензію № б/н від 28.01.2011 р. про сплату боргу. Відповідач отримав зазначену претензію 03.02.2011 р., що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованої кореспонденції № 74640909.

Відповідач частково оплатив вартість товару в сумі 33 692,00 грн., що підтверджується виписками банку.

На день розгляду справи в суді відповідач не надав доказів сплати боргу в сумі 45688 грн..

За таких обставин, вимоги позивача по стягненню боргу в сумі 45688 грн. є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем нараховано та пред’явлено до стягнення 45,06 грн. 3% річних за період з 10.02.2011 р. по 21.02.2011 р.

Відповідач не надав доказів сплати даної суми нарахування.

Вимоги позивача по стягненню 3% річних підлягають частковому задоволенню в сумі 41,31 за період з 11.02.2011 р. по 21.02.2011 р., оскільки позивачем при нарахуванні річних допущено помилку у визначенні дати настання права вимоги . Право вимоги настало з 11.02.2011 р.

Судові витрати покладаються на відповідача згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 173,180,181,193 Господарського кодексу України, ст.ст.11,525,526,530,625,626 Цивільного кодексу України, ст..49,82-85, Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ?Чернігівська м’ясна компанія?, м. Чернігів, вул. 8 Березня, буд.42, с. Городище, Бахмацький район, Чернігівська область (р. 26004301836256 в філії ПАТ ПІБ в м. Ніжин Чернігівської області, МФО 353434, код 32785947) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ?Симедіка УА?, м. Київ, вул. Кудрявський узвіз,7 (р. 26007283798 у ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, код 310332231) 45688 грн. боргу, 41,31 грн. річних, 457,29 грн. державного мита, 236 грн. витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

2. В решті вимог в позові відмовити.

Суддя Н.О. Скорик

Повний текст рішення складено 05.04.2011 року