Decision № 14639734, 04.04.2011, Commercial Court of Khmelnytskyi Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" квітня 2011 р.Справа № 3/5025/495/11 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнік Фарма” м. Новоград-Волинський, Житомирська область

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 м.Славута, Хмельницька область

про стягнення 4102,24 грн. заборгованості з яких: 2322,53 грн. основного боргу, 1602,18 грн. пені, 152,14 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 25,39 грн. 3% річних

суддя Вибодовський О.Д.

Представники сторін:

від позивача : Самойленко О.І. за довіреністю №492 від 24.06.10р.

від відповідача : не з`явився

У судовому засіданні згідно ч.2 ст.85 ГПК України оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся до суду про стягнення з відповідача 4102,24 грн. заборгованості з яких: 2322,53 грн. основного боргу, 1602,18 грн. пені, 152,14 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції, 25,39 грн. 3% річних. В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором №75 від 05.01.2010 р., укладеним між сторонами, щодо оплати за отриману продукцію.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Відповідач своїми процесуальними правами не скористався, зокрема, відзиву на позов не подав, позовні вимоги по суті не оспорив, повноважного представника для участі у судовому засіданні не направив, що не перешкоджає вирішенню спору згідно ст.75 ГПК України.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового засідання, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення відповідачу 25.03.2011 року.

Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

05.01.2010 р. між сторонами укладений договір № 75, згідно умов якого позивач зобовязується поставити обумовлену продукцію, а відповідач прийняти продукцію та оплатити її ціну в строки та в порядку, передбаченими цим договором (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 6.1., п. 6.2. договору продукція відвантажується позивачем відповідачу за договірними цінами, зазначеними по кожному виду продукції в накладній. Відповідач здійснює оплату отриманої продукції шляхом перерахування на банківський рахунок позивача 100% суми не пізніше 30 календарних днів. Днем отримання продукції є дата вказана на накладній, або іншому документі згідно п. 1.2. даного договору.

На виконання зобов'язань, визначених договором, позивач поставив відповідачу продукцію за видатковою накладною №379 від 27.09.2010 р.

Однак, відповідач свої зобовязання щодо оплати продукції не виконав.

Позивач надіслав відповідачу претензію №108 від 08.02.2011 р. в якій поставив вимогу про негайну сплату боргу. Проте, відповідач сплатив лише 100 грн.

Відповідно до п.8.1. договору відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу. Тому, позивач, нарахував відповідачу 1602,18 грн. пені за період з 28.10.2010 р. по 15.03.2011 р.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, позивач нарахував 152,14 грн. інфляційних нарахувань за період з вересня 2010 р. по лютий 2011 р. та 24,39 грн. 3% річних за період з 28.11.2010 р. по 15.03.2011 р.

В звязку з наявною заборгованістю, позивачем подано позов до суду.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Правовідносини, які виникли між сторонами за своїм характером являються господарськими, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України, як такі, що виникли з господарського договору, і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно ст. 526 ЦК України зобовязання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк. Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобовязання і одностороння зміна умов договору не допускається.

Враховуючи те, що відповідач за отриманий товар розрахунок повністю не провів, правомірними є вимоги позивача про стягнення 2322,53 грн. основного боргу.

Відповідно до п. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Враховуючи те, що відповідачем було допущено порушення виконання зобовязання по договору, суд прийшов до висновку, що позивач вправі вимагати від відповідача сплати пені.

Пунктом 8.1. договору передбачено, що відповідач сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

У відповідності до Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений даним законом, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, суд перевіривши правильність нарахування суми пені, прийшов до висновку, що правомірними є нарахування пені в розмірі 136,11 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

А тому правомірними є вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних за період з 28.11.2010 р. по 15.03.2011 р. у розмірі 25,39 грн. Заявлений розмір нарахувань підтверджується розрахунком.

Аналізуючи наданий позивачем розрахунок, при перерахунку суми інфляційних втрат, суд прийшов до висновку, що правомірним є нарахування в розмірі 82,39 грн. за період з жовтня 2010 р. по лютий 2011 р.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов в частині стягнення 2322,53 грн. основного боргу,25,39 3% річних, 82,39 грн. нарахувань за встановленим індексом інфляції та 136,11 грн. пені обґрунтований, підтверджений належними у справі доказами та підлягає задоволенню.

В решті позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

У відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати необхідно покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задоволити частково.

Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1, ідент. код НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Юнік Фарма” м. Новоград-Волинський Житомирської області (вул. Шевченка, 19, код 30600896) 2322,53 грн. (дві тисячі триста двадцять дві гривні 53 копійки) основного боргу, 136,11 грн. (сто тридцять шість гривень 11 копійок) пені, 82,39 грн. (вісімдесят дві гривні 39 копійок) нарахувань за встановленим індексом інфляції, 25,39 грн. (двадцять п`ять гривень 39 копійок) 3% річних, 63,81 грн. (шістдесят три гривні 81 копійку) державного мита, 147,64 (сто сорок сім гривень 64 копійки) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

В решті позову відмовити.

СуддяО.Д. Вибодовський

Повний текст рішення оформлено і підписано 05.04.2011р.

Від друк. 3 прим.: 1. до справи; 2. позивачу; 3. відповідачу.