Decision № 14639416, 05.04.2011, Commercial Court of Luhansk Oblast

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.11                                                                                 Справа № 1/30/2011

За позовом Приватного підприємства фірми "ДІВТ", м. Донецьк

до Державного підприємства "Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області

про стягнення 49456 грн. 18 коп.

Суддя Н.М.Зюбанова

П р е д с т а в н и к и :

від позивача –не прибув;

від відповідача –не прибув;

Суть спору: про стягнення з відповідача 46316 грн. 68 коп. боргу, 618 грн. 17 коп. 3 % річних та 2521 грн. 33 коп. інфляційних нарахувань.

Відповідач у відзиві на позовну заяву за листом від 21.03.11 № 12/5-361 підтверджує факт отримання ним товару від позивача на суму 46316 грн. 68 коп., але зазначає про неналежне нормативне обґрунтування позову у частині застосування ст. 232 ЦК України.

Розглянувши матеріали справи, встановивши фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог з огляду на наступне.

Так, при розгляді справи судом встановлено, що між Державним підприємством "Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області /відповідачем/ та Приватним підприємством фірмою “Дивт", м. Донецьк /позивачем/ було укладено договір поставки від 29.07.10 № 674/2-10, за умовами якого позивач прийняв на себе зобов’язання передати товар у власність покупця, асортимент, ціна та кількість якого зазначені у специфікаціях, а відповідач прийняв зобов‘язання прийняти та оплатити товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару, що передбачено умовами п. 5.1 укладеного договору.

Як було встановлено при розгляді справи, з боку позивача зобов"язання по поставці товару було виконане належним чином, що підтверджено видатковими накладними від 02.08.10 № РН-00142 на суму 31505 грн. 04 коп., від 04.08.10 № РН-00149 на суму 16500 грн. 00 коп., від 01.10.10 № РН-00223 на суму 9310 грн. 20 коп., від 01.10.10 № РН-00222 на суму 9001 грн. 44 коп., з належними відмітками особи про одержання товару, а всього на суму 66316 грн. 68 коп.

          Матеріалами справи підтверджено, що оплату вартості товару відповідачем було проведено частково на суму 20000 грн. 00 коп. згідно довідки установи банку, що обслуговує позивача.

Правове регулювання правовідносин поставки здійснюється § 3 глави 54 ЦК України. Зокрема, ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов‘язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов‘язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов‘язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

За Господарським кодексом України договір поставки регулюється ст. 265, а саме: за договором поставки одна сторона –постачальник зобов‘язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов‘язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності зі ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання не допускається, зобов’язання має виконуватись належним чином, зокрема, відповідно до умов договору.

Тому суд встановлює факт прострочення сплати боргу за поставлений позивачем товар на суму 46316 грн. 68 коп., що підтверджується матеріалами справи.

За таких обставин вказаний борг підлягає до стягнення на користь позивача.

          У відповідності до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов”язання, на вимогу кредитора зобов”язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми.

          Тому позивачем обґрунтовано заявлено до стягнення вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у сумі 2521 грн. 33 коп. інфляційних нарахувань /за період з вересня 2010 року по лютий 2011 року/, а також 618 грн. 17 коп. 3% річних /за період з 02.09.10 по 23.02.11/ та вони також задовольняються судом.           

          Відповідачем позов не оспорений у частині поставки товару та наявності боргу. Щодо посилання позивача у позові на ст. 232 ЦК України, то воно є помилковим, оскільки не відповідає змісту позову та вимогам за ним.

За вказаних обставин позов підлягає задоволенню повністю у зазначених вище сумах з віднесенням судових витрат на відповідача згідно ст. 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства “Свердловантрацит", м. Свердловськ Луганської області, вул. Енгельса, буд. 1, ідент. код 32355669 на користь Приватного підприємства фірми "ДІВТ", м. Донецьк, вул. Бурденка, 27, ідент. код 35420295 - 46316 грн. 68 коп. боргу, 618 грн. 17 коп. 3 % річних та 2521 грн. 33 коп. інфляційних нарахувань, 494 грн. 56 коп. витрат по держмиту та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного рішення –06.04.11.

Суддя Н.М.Зюбанова

Помічник судді           Г.А.Кравцова