Єдиний державний реєстр судових рішень ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
28 березня 2011 р. № 8/151 (15/145) Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: Демидової А.М. - головуючого, Воліка І.М., Коваленко С.С.,
розглянувши касаційну скаргуТовариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 р.
у справі№ 8/151 (15/145) господарського суду Чернігівської області
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія"
доПриватного підприємства "НВТ-Технологія"
провизнання недійсним договору, в с т а н о в и в:
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія" касаційна скарга від 04.03.2011 р. на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 р. не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з наступних підстав.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати державного мита.
Згідно з ч. 1 ст. 46 ГПК України державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Відділенням Державного казначейства у Печерському районі міста Києва листом-повідомленням від 09.02.2007 р. № 6-1-08/1191 доведені до відома платників реквізити для зарахування державного мита, що справляється відповідно до вимог чинного законодавства при зверненні до Вищого господарського суду України з касаційними скаргами, а саме: одержувач: УДК у Печерському районі м. Києва; код за ЄДРПОУ: 26077922; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; код банку: 820019; номер рахунку: 31113095700007.
Додана до касаційної скарги у якості доказу сплати державного мита квитанція №116/129 від 04.03.2011 р. не відповідає зазначеним вимогам, оскільки у ній вказано іншого одержувача, а саме: Вищий господарський суд України.
Таким чином, вказана квитанція не є доказом сплати державного мита у встановленому порядку.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, як вбачається з касаційної скарги, Товариство з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія" звернулося з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 р., тоді як у прохальній частині касаційної скарги скаржник просить скасувати ухвалу Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011р., хоча зазначений процесуальний документ (ухвала Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 р.) у матеріалах справи відсутній.
Зважаючи на викладене, касаційна скарга підлягає поверненню.
Касаційна інстанція зазначає, що відповідно до приписів ч. 3 ст. 1113 ГПК України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини 1 цієї статті, касаційна скарга може бути подана повторно, враховуючи вимоги статей 53, 110 зазначеного Кодексу.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 4, 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України
у х в а л и в:
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Чернігівська агропромислова компанія" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.03.2011 р. у справі № 8/151 (15/145) повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді І.М. Волік
С.С. Коваленко
The court decision No. 14636390, Commercial Cassation Court of the Supreme Court (until 15.12.2027 - Higher Commercial Court of Ukraine) was adopted on 28.03.2011. The procedural form is Economic, and the decision form is Court ruling. On this page, you will find essential data about this court decision. We provide convenient and quick access to actual court decisions so that you can keep up to date with the most recent court precedents. Our database includes the full range of information you need, allowing you to find useful data easily.
This decision relates to case No. 8/151 (15/145). Organisations, which are mentioned in the text of this judgment: