№ 14632995, 24.03.2011, Vinnytsia District Administrative Court

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2011 р. Справа № 2а/0270/446/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Жданкіної Наталії Володимирівни,

при секретарі судового засідання: Задерей Ірина Василівна

за участю представників сторін:

позивача : Бевз І.В.

відповідача : не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій

до: відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод селікатної цегли"

про: стягнення заборгованості

ВСТАНОВИВ :

Тростянецька об'єднана державна податкова інспекція у Вінницькій області звернулась до суду з адміністративним позовом до відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод селікатної цегли" про стягнення заборгованості.

Позовні вимоги мотивовані наступним. Станом на 11.02.2011 року за відповідачем рахується податковий борг по земельному податку з юридичних осіб - недоїмка 147640,54 грн. та пеня 3469,65 грн.

21.02.2011 року на адресу суду від представника позивача надійшла заява, якою позивач зменшив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом за рахунок майна, у сумі 142110,12 грн.

Зважаючи на права, якими наділені сторони статтями 51, 137 КАС України, заяву представника позивача прийнято судом до розгляду.

У судові засідання 21.02.2011 року та 15.03.2011 року представник позивача не з'являвся, надаючи заяви про розгляд справи без участі представника, що підтверджується матеріалами справи.

Ухвалою суду від 15.03.2011 року визнано обов'язковою явку належного представника Тростянецької об'єднаної державної податкової інспекції у Вінницькій області у судовому засіданні 24.03.2011 року.

24.03.2011 року представник позивача у судове засідання з'явилася, позовні вимоги підтримала та просила суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з"явився повторно, про поважність причин неявки суд не повідомив. Про час розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, про що свідчать поштові повідомлення (а.с. 63).

За таких обставин, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Згідно з частини 4 статті 128 КАС України, у разі не прибуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Ці ж наслідки застосовуються у разі повторного неприбуття за таких самих умов відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач двічі не прибув в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень статті 128 КАС України.

Дослідивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Відкрите акціонерне товариство "Ладижинський завод селікатної цегли" зареєстровано виконавчим комітетом Ладижинської міської ради Вінницької області 03.08.1995 року, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, код ЄДРПОУ 00294020, що підтверджується свідоцтвом Серії А00 №522007 (а.с.6) та довідкою №9 від 20.12.2005 року(а.с.47).

Згідно довідки від 05.01.2011 року №216 ВАТ "Ладижинський завод селікатної цегли" взято на податковий облік як платник податків 02.10.1995 року за № 17 (а.с.31).

Як вбачається з облікової картки платника станом на 11.01.2011 року, податковий борг перед бюджетом по орендній платі з юридичних осіб становив 151110,19 грн., з них 147640,54 грн. - недоїмка та 3469,65 грн. - пеня.

Дана заборгованість виникла внаслідок винесення органами податкової служби податкового повідомленя-рішення № 0002131555/0 від 08.11.2010 року, яким визначено узгоджену суму податкового зобов'язання, сплаченого із затримкою та становить 149,86 грн., податкове повідомлення-рішення № 0002111555/0 від 08.11.2010 року, на суму 28050,75 грн. Дані рішення отримані відповідачем 11.11.2010 року, згідно матеріалів справи. А також, відповідно до податкових розрахунків №325 від 29.01.2010 року та № 2003 від 20.05.2010 року земельного податку, поданими товариством, залишок несплаченого зобов'язання визначеного платником податків становить 119439,93 грн.

Позивачем вживались заходи щодо отримання податкового боргу, передбачені законом України “Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, зокрема направлялись перша податкова вимога № 1/1 від 13.01.2010 року (а.с.41), друга податкова вимога № 2/2 від 15.02.2010 року (а.с.41). Вказані податкові вимоги отримані відповідачем відповідно 13.01.2010 року, 16.02.2010 року.

З урахуванням часткової сплати, згідно картки особового рахунку, станом на 18.02.2011 року за відповідачем рахується заборгованість по земельному податку перед бюджетом, у розмірі - 139966,18 грн. - недоїмка та 2144,01 грн. пеня. Загальна сума заборгованості становить 142110,19 грн.

Визначаючись щодо позовних вимог суд виходить з наступного.

Згідно частини 1 статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 статті 287 вищезазначеного Кодексу визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1 статті 14 сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається сумою податкового боргу платника податків. При цьому, грошовим зобов"язанням є - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов"язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідальність за несвоєчасність сплати податкових зобовязань платники податків несуть у відповідності із законодавством України.

Статтею 20 Податкового кодексу України встановлено, що органи державної податкової служби мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов"язань та/або податкового боргу, звертатся до суду щодо стягнення коштів платника податків.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

За сукупністю наведених обставин, дійшов висновку, що позовні вимоги є обгрунтованими, відповідають дійсним обставинам та матеріалам справи, відповідачем не спростовані, а відтак, підлягають задоволенню в загальній сумі 142110,19 грн.

Згідно з частиною 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Ладижинський завод селікатної цегли" (24321, вул. Промислова, м. Ладижин, Тростянецький район, Вінницька область) за рахунок майна боржника заборгованості перед бюджетом 142110,19 грн.(сто сорок дві тисячі сто десять грн. 19 коп.).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяЖданкіна Наталія Володимирівна